Постанова

від 11.02.2014 по справі 9101/194346/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"11" лютого 2014 р. справа № 0870/8593/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. у справі № 0870/8593/12

за позовом прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роліс"

про стягнення податкового боргу , -

встановив:

У вересні 2012 року прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернувся до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роліс", в якому просив стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати у сумі 33 003,51 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. у задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що податковим органом на адресу відповідача друга податкова вимога, як це було передбачено Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на час виникнення податкового боргу не надсилалась, після набрання чинності ПК України податкова вимога відповідачу також не надсилалась, тому у податкового органу, відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 95 ПК України, не виникло право на здійснення заходів щодо погашення податкового боргу, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, прокурор оскаржив її в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор, зокрема, зазначив, що відповідно до п. 59.5 ст.59 ПК України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого

платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Ні ПК України, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому, орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши прокурора та представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ «Роліс» зареєстроване як юридична особа 24.09.2007, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №020633, яке видане державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради та зареєстроване за юридичною адресою: вул. Українська, 29, кв. 97, м. Запоріжжя, 69054.

Перша податкова вимога від 20.12.2010 р. №1/856 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1532,48 грн. отримана уповноваженою особою ТОВ "Роліс" 29.12.2010 р. (а.с. 6).

23.09.2011 р. співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено документальну невиїзну перевірку відповідача з питань несвоєчасної сплати орендної плати за землю, за результатами проведення якої був складений акт №343/15/35104959.

На підставі даного акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно з якими відповідачу нараховані штрафні санкції, а саме: податкові повідомлення-рішення №0004041501 від 23.09.2011 р. на суму 91 грн. 66 коп., №0004051501 від 23.09.2011 р. на суму 366 грн. 82 коп., №0004061501 від 23.09.2011 р. на суму 1 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача поштою та отримані уповноваженою особою підприємства 27.09.2011 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до самостійно поданих до податкового органу податкових декларацій з плати за землю заборгованість відповідача з орендної плати склала:

- за 2011 рік - 17 356 грн. 80 коп. за 8 місяців несплати відповідно до Декларації №4088 від 23.02.2011 р.;

- за 2012 рік - 15 187 грн. 23 коп. за 6 місяців несплати відповідно до Декларації №769 від 03.02.2012 р.

Податковий борг у сумі 33 003 грн. 51 коп., що утворився за 2011-2012 рр. із сум самостійно визначених відповідачем зобов'язань згідно з поданої до податкової інспекції звітності з орендної плати за землю та сум податкових зобов'язань, відповідачем у строк, передбачений ПК України, не сплачено.

Перша податкова вимога була направлена боржнику на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу ТОВ «Роліс».

01 січня 2011 року набрав чинності ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо орендної плати за землю, визначене у податковій декларації на поточній рік, сплачується рівними частками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, якій дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному ПК України.

Податковий борг в сумі 33 003 грн. 51 коп., що утворився за 2011-2012 рр., відповідно до норм ПК України є узгодженим і в добровільному порядку відповідачем не погашено.

Оскільки борг у сумі 33 003 грн. 51 коп. утворився після набуття чинності ПК України в результаті несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, колегія суддів приходить до висновку, що застосуванню підлягає порядок його погашення та стягнення, передбачений нормами ПК України.

Згідно п.59.5 ст.59 ПК України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Положеннями ПК України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст.60 ПК України.

Отже, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Підстав вважати відкликаною податкову вимогу від 20.12.2010 р. №1/856, сформовану та відправлену на виконання Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд не вбачає, що підтверджує її дійсність та обов'язковість для платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання і після вступу в дію положень ПК України.

Наведеним спростовується висновок суду першої інстанції про необхідність направлення

на адресу відповідача нової податкової вимоги на суму збільшення податкового боргу після спливу граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно пп. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем дотримано порядок надсилання податкової вимоги на суму податкового боргу, розмір якого в подальшому змінювався. Відтак, непогашення платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання у передбачені законодавством строки після направлення податкової вимоги, створило умови для звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що підлягає задоволенню.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. у справі № 0870/8593/12 скасувати. Позов задовольнити.

Стягнути кошти у сумі податкового боргу з орендної плати у розмірі 33 003 грн. 51 коп. з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Роліс" (код ЄДРПОУ 35104959) у банках, обслуговуючих такого платника податків, яку зарахувати в рахунок місцевого бюджету у Жовтневому районі м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 38025440).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун