Постанова

від 21.11.2013 по справі 872/7131/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А і м е н е м  У к р а ї н и 21 листопада 2013 рокусправа № 2а/0470/14884/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Богданенка І.Ю., суддів:                     Уханенка С.А.  Дадим Ю.М. ,        за участю секретаря судового засідання:          Горшкова В.В., за участю представників: позивача:           – не з'явився, відповідача:       – не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року у справі № 2а/0470/14884/12 за позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансавтолюкс»       про накладання арешту,– ВСТАНОВИВ: У грудні 2012 року державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансавтолюкс" про накладання арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в установі банку, з метою погашення податкового боргу в сумі 13172, 10 гривень. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити  позовні вимоги. Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Трансавтолюкс» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків. Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансавтолюкс» має податковий борг на загальну суму 13172,10 гривень (1071,25 гривень – з податку на прибуток та 12100,85 гривень – податок на додану вартість), що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом. Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи не вбачається наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені в п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування – або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). Проте, судом першої інстанції не враховано, що водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу. Підставою звернення до суду з адміністративним позовом податковий орган визначив підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Дані положення визначають як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не є перешкодою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках. Умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Відсутність такого майна підтверджується відповідями на запити податкового органу, надісланих з метою виявлення активів платника податків (а.с. 20-25). Разом з тим судом встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Трансавтолюкс» відкриті рахунки у фінансовій установі. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової про задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, – ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби – задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року – скасувати. Позовні вимоги задовольнити. Накласти арешт на кошти в сумі 13172,10 гривень, що знаходяться в установі банку АКБ «Новий» товариства з обмеженою відповідальністю «Трансавтолюкс» (код ЄДРПОУ 36726403). Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Головуючий:                                                            І.Ю. Богданенко           Суддя:                                                            С.А. Уханенко           Суддя:                                                            Ю.М. Дадим