Ухвала

від 09.07.2014 по справі 872/14726/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2014 рокусправа № 2а/0470/14527/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Стандарт" про застосування арешту коштів, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просять застосувати арешт коштів на відкритих рахунках товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Стандрат» (далі ТОВ фірма «Стандарт»).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу за умови наявності однієї з обставин, визначених пп. 94.2.1-94.2.7 п. 94.2 ст. 94 ПК України чи наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом про накладення арешту на кошти відповідача, позивачем не надано суду доказів наявності жодної з перелічених вище умов, за яких суд мав би підстави прийняти рішення про застосування арешту коштів і інших цінностей відповідача, а також наявності підстав, що надають позивачу право на звернення до суду із зазначеним позовом.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що посадова особа ТОВ фірма «Стандарт» відмовилась від підпису у направлені на перевірку, наказі на перевірку відповідно та у допуску посадових осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до перевірки. Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду у відповідності до приписів абз. 4 ч. 4 ст. 33, ч. 1 ст 35 КАС України повідомлені належним чином. За таких підстав, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 196 та ч. 1 ст. 41 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності останніх та без здійснення фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, листом від 04.10.2012 року за вих. № 24911/10/22-526 ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська направило на адресу ТОВ фірми «Стандарт» запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо правовідносин ТОВ фірми «Стандарт» з наступними контрагентами: ТОВ «Рекламне агентство «Рекламне Поле» (код ЄДРПОУ 14343703), ТОВ «Український Сертифікаційний Центр» (код ЄДРПОУ 33406510); ОСОБА_1 (код НОМЕР_1), ТОВ «Чиста Планета» (код ЄДРПОУ 34060298), ТОВ «Море-2007» (код ЄДРПОУ 34701481) за період з 01.09.2009 року по 30.06.2012 року.

На виконання вказаного запиту у встановлений законом строк ТОВ фірма «Стандарт» надала письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо правовідносин із вказаними контрагентами.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи своєчасність та повноту наданих ТОВ фірми «Стандарт» пояснень та документального підтвердження податкових операцій по правовідносинах з контрагентами, вказаними у запиті від 04.10.2012 року, підстави для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми «Стандарт» відсутні.

Згідно пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім цього, згідно пп. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом, у разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом.

Отже, зазначеними нормами чітко передбачено, що право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає лише в разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, або якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім виключного переліку обставин, за наявності яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, ПК України закріплено також особливий порядок накладення такого арешту.

Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є в тому числі кошти платника податків), у відповідності до ст. 94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.

У відповідності до пп. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Натомість, відповідно до абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.3 розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.01.2012 р. за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів зазначає, що, на відміну від арешту майна платника податків, який застосовується за рішенням керівника податкового органу, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів платника податків здійснюється виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків - в день прийняття керівником податкового органу відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до пп. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпний перелік яких наведено у пп. 94.2.1-94.2.7 п. 94.2 ст. 94 ПК України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3.1 розділу 3).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умови:

-наявності однієї з обставин, визначених пп. 94.2.1-94.2.7 п. 94.2 ст. 94 ПК України;

-наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом про накладення арешту на кошти відповідача, позивачем, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів наявності жодної з перелічених вище умов, за яких суд мав би підстави прийняти рішення про застосування арешту коштів і інших цінностей відповідача, а також наявності підстав, що надають позивачу право на звернення до суду із зазначеним позовом.

За таких підстав, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо відсутності підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Стандарт" про застосування арешту коштів - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай