Ухвала

від 24.07.2014 по справі 808/1969/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2014 рокусправа № 808/1969/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

за участю:

представника позивача: Дуди С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фермерського господарства «Франц»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі №808/1969/14 за позовом фермерського господарства «Франц» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2014 року фермерське господарство «Франц» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Мелітопольської ОДПІ по проведенню документальної невиїзної перевірки ФГ «Франц», за результатом якої складений акт №123/22/23789562 від 20.07.2012 р., та по складанню висновків щодо збільшення ФГ «Франц» податку на додану вартість за лютий 2009 р. на суму 50667,00 грн. - протиправними. Одночасно, позивачем подано до суду клопотання про поновлення строків звернення до суду, в якому позивач посилався на те, що про порушення відповідачем процесуальних норм при проведенні самої документальної перевірки та про незаконність висновків Акту, він дізнався 25.10.2013р. після письмової консультації у адвоката.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні питання щодо призначення позапланової перевірки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Податкового кодексу України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 13.07.2012 р. по 19.07.2012 р. повноважними особами Мелітопольської ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку ФГ «Франц» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ПП «Ютос» (код ЄДРПОУ 35834462) за період з 01.02.2009 р. по 28.02.2009 р., за результатами якої складено акт №123/22/23789562 від 20.07.2012 р.

За результатами вказаної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 50667,00 грн., в тому числі за лютий 2009 року в розмірі 50667,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, 01.08.2012 року Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000072302, яким ФГ «Франц» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 80000,75 гривень, в тому числі 50667,00 гривень за основним платежем, 29333,75 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач у серпні 2012 року звернувся до суду з позовом про його скасування, за результатами розгляду якого постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2012р., залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено (а.с.65-69).

Звертаючись до суду у березні 2014 року, позивач зазначає про свою незгоду з діями відповідача під час призначення та проведення перевірки, а також, з висновками, викладеними в Акті.

Відмовляючи в задоволенні позову у справі, що розглядається, суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.

Відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Ухвали про поновлення строку звернення до суду, судом постановлено не було. Висновків про поважність причин пропуску строку не містить і оскаржувана постанова суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом у березні 2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, який був встановлений на час виникнення спірних правовідносин (вчинення оскаржуваних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень).

При цьому, як зазначає позивач у своєму клопотанні про поновлення строків звернення до суду, про порушення відповідачем процесуальних норм при проведенні самої документальної перевірки та про незаконність висновків Акту, він дізнався 25.10.2013р. після письмової консультації у адвоката.

Проте, такі доводи позивача, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, по-перше, Податковий кодекс України та зміни до нього офіційно опубліковано в періодичних виданнях після їх прийняття, а отже, положення цих правових актів є загальнодоступними, а по-друге, ст.99 КАС України визначено, що перебіг строку звернення до суду починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Перевірка була проведена у період з 13.07.2012 р. по 19.07.2012 р., акт за її результатами складено 20.07.2012р., податкове повідомлення-рішення прийнято 01.08.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, подання позовної заяви з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст. 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Франц» задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі № 808/1969/14 скасувати.

Адміністративний позов фермерського господарства «Франц» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області про визнання дій протиправними - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 25.07.2014р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов