Рішення

від 22.07.2014 по справі 916/2207/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р.Справа № 916/2207/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Комендатенко Н.В.

за участю представників:

від позивача - Мазуркевич Р.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області до Відділу культури Ізмаїльської міської ради про стягнення 50199,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відділу культури Ізмаїльської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 112860,85 грн. за надані послуги згідно договору № Із/1-14 від 01.01.2014 р., посилаючись на наступне.

Між Відділом культури Ізмаїльської міської ради та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області був укладений договір № Із/1-14 від 01.01.2014 р. про закупівлю послуг за державні кошти

Відповідно до п. 1.1 і 1.2 вказаного договору позивач взяв на себе зобов'язання у 2014 р. надати відповідачу послуги з охорони будівлі музею О.В. Суворова, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення, та здійснювати технічну охорону об'єктів відділу культури. В додатку №1 до вказаного договору зазначено об'єкти відповідача, на яких позивач надає послуги, та вид охорони послуг:

- послуги з фізичної (сторожової) охорони будівлі музею О.В. Суворова за адресою: м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 37, та обслуговування охоронно-пожежної сигналізації, встановленої на цьому об'єкті;

- послуги з технічної охорони фондів музею О.В. Суворова за адресою: м. Ізмаїл, проспект Суворова, 28;

- послуги з технічної охорони діорами (вестибюлю) музею О.В. Суворова за адресою: м. Ізмаїл, вул. Фортецька, 1;

- послуги з технічної охорони центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Адмірала Холостякова, 41;

- послуги з технічної охорони бібліотеки-філії № 2 ЦБС для дорослих за адресою: м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 234;

- послуги з технічної охорони бібліотеки-філії № 2 ЦБС для дітей за адресою: м. Ізмаїл, вул. Щорса, 46;

- послуги з технічної охорони бібліотеки-філії № 4 ЦБС для дітей за адресою: м. Ізмаїл, вул. Червонодонська, 18/а.

Так, позивач вказує, що вартість послуг за кожний окремий календарний місяць з урахуванням суми ПДВ вказано у додатку № 2 до договору „Розрахунок вартості послуг охорони", згідно якого вартість послуг за січень 2014 р. становить 23 075,21 грн., в т.ч. ПДВ; за лютий 2014 р. - 21 188,81 грн., в т.ч. ПДВ; за березень 2014 р. - 23 075,21 грн., в т.ч. ПДВ; за квітень 2014 р. - 22 446,41 грн., в т.ч. ПДВ; за травень 2014 р. - 23 075,21 грн., в т.ч. ПДВ.

При цьому позивач зазначає, що відповідно до п. 4.1 договору відповідач повинен здійснювати оплату за надані позивачем послуги за договором щомісячно на підставі акту приймання-передачі послуг за відповідний календарний місяць, не пізніше 5 числа наступного календарного місяця.

Так, позивач стверджує, що між позивачем та відповідачем підписано акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за січень - травень 2014 р., у вказаних актах зазначено, що претензій по якості та об'єму виконаних послуг відповідач до позивача не має.

Однак, за ствердженнями позивача, внаслідок невиконання відповідачем умов договору у нього утворилась та залишається непогашеною заборгованість з оплати послуг охорони за січень - травень 2014 р. на загальну суму 112 860,85 грн., яка заявлена до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2014 р. позовну заяву КП Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2207/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду на 01.07.2014 р.

В засіданні суду 01.07.2014 р. оголошувалась перерва до 22.07.2014 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з заявленим представником відповідача клопотанням про надання часу для сплати заборгованості позивачу.

15.07.2014 р. відповідачем були подані до господарського суду пояснення по справі (а.с. 59), в яких відповідач вказує про перерахування позивачу 62,4 тис. грн. для погашення існуючої заборгованості, але просить відмовити у задоволенні позову з огляду на складну фінансову ситуацію в бюджетній сфері, зокрема й Відділу культури Ізмаїльської міської ради, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету.

22.07.2014 року в засіданні суду представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с 67-68), згідно з якою позивач зменшив розмір позовних вимог до 50199,59 грн., з яких 8 276,13 борг за березень 2014 року, 20647,33 грн. - за квітень 2014 року, 21 276,13 грн. - за травень 2014 року. Так, позивач вказує, що після порушення провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість, що є предметом позову, а саме на банківський рахунок позивача надійшли кошти в сумі 62 661,26 грн. згідно платіжних доручень:

- № 116 від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. боргу за січень 2014 р.;

- № 118 від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. боргу за лютий 2014 р;

- № 120від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. боргу за березень 2014 р;

- № 117 від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. боргу за січень 2014 р;

- № 119 від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. боргу за лютий 2014 р;

- № 122 від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. боргу за квітень 2014 р;

- № 124 від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. боргу за травень 2014 р;

- № 121 від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. боргу за березень 2014 р;

- № 123 від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. боргу за квітень 2014 р;

- № 125від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. боргу за травень 2014 р;

- № 99 від 10.07.2014 року у сумі 13000,00 грн. боргу за березень 2014 р;

- № 98 від 10.07.2014 року у сумі 19389,73 грн. боргу за лютий 2014 р;

- № 97 від 04.07.2014 року у сумі 21276,13 грн. боргу за січень 2014 р.

Таким чином, уточнена сума позовних вимог складає 50 199,59 грн. з яких 8 276,13 борг за березень 2014 року, 20647,33 грн. за квітень 2014 року, 21 276,13 грн. борг за травень 2014 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 січня 2014 р. між Відділом культури Ізмаїльської міської ради (замовник) та Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (учасник) було укладено договір № Із/1-14 про закупівлю послуг за державні кошти (а.с. 10-15), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався у 2014 році надати відповідачу послуги, зазначені в додатку № 1 до договору „Дислокація об'єкту", а відповідач як замовник - прийняти і оплатити такі послуги. В п. 1.2 визначено найменування послуг, якими є послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки, код 80.10.1 згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 (а саме, послуги з охорони будівлі музею О.В. Суворова, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення).

Так, згідно вказаного додатку № 1 до договору позивач зобов'язався надати наступні послуги:

- послуги з фізичної (сторожової) охорони будівлі музею О.В. Суворова за адресою: м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 37, та обслуговування охоронно-пожежної сигналізації, встановленої на цьому об'єкті;

- послуги з технічної охорони фондів музею О.В. Суворова за адресою: м. Ізмаїл, проспект Суворова, 28;

- послуги з технічної охорони діорами (вестибюлю) музею О.В. Суворова за адресою: м. Ізмаїл, вул. Фортецька, 1;

- послуги з технічної охорони центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Адмірала Холостякова, 41;

- послуги з технічної охорони бібліотеки-філії № 2 ЦБС для дорослих за адресою: м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 234;

- послуги з технічної охорони бібліотеки-філії № 2 ЦБС для дітей за адресою: м. Ізмаїл, вул. Щорса, 46;

- послуги з технічної охорони бібліотеки-філії № 4 ЦБС для дітей за адресою: м. Ізмаїл, вул. Червонодонська, 18/а.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 272500,92 грн., у т.ч. податок на додану вартість (20%).

Згідно п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником наданих послуг. Оплата за надані учасником за цим договором послуги здійснюється замовником, щомісячно, на підставі акту приймання-передачі послуг за відповідний календарний місяць, не пізніше 5 числа наступного календарного місяця. Оплата за послуги здійснюється в національній валюті України. Вартість послуг за кожний календарний місяць з урахуванням суми ПДВ вказується у додатку № 2 до договору „Розрахунок вартості послуг охорони".

До рахунка додається акт приймання-передачі послуг за відповідний календарний місяць (п. 4.2 договору).

Згідно п. 5.1 договору строк (термін) надання послуг становить з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.

Вказаний договір набрав чинності з 01.01.2014 р. та діє до 31.12.2014 р. (п. 10.1 договору).

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг за державні кошти є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Як з'ясовано судом, на виконання умов зазначеного договору позивачем у період з січня по травень надавались послуги з охорони обумовлених договором і додатком № 1 до нього об'єктів відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг, що підписані та скріплені печатками обох сторін, а саме:

- за січень 2014 р. : № ІЗ-0000697 на суму 21 276,13 грн.; № ІЗ-0000698 на суму 437,28 грн.; № ІЗ-0000699 на суму 424,58 грн.; № ІЗ-0000700 на суму 457,99 грн.; № ІЗ-0000701 на суму 479,23 грн. (а.с. 24-27);

- за лютий 2014 р. : № ІЗ-0001498 на суму 19 389,73 грн.; № ІЗ-0001499 на суму 437,28 грн.; № ІЗ-0001500 на суму 424,58 грн.; № ІЗ-0001501 на суму 457,99 грн.; № ІЗ-0001502 на суму 479,23 грн.(а.с. 28-33);

- за березень 2014 р. : № ІЗ-0002235 на суму 21 276,13 грн.; № ІЗ-0002236 на суму 437,28 грн.; № ІЗ-0002237 на суму 424,58 грн.; № ІЗ-0002238 на суму 457,99 грн.; № ІЗ-0002239 на суму 479,23 грн. (а.с. 34-38);

- за квітень 2014 р. : № ІЗ-0002996 на суму 20 647,33 грн.; № ІЗ-0002997 на суму 437,28 грн.; № ІЗ-0002998 на суму 424,58 грн.; № ІЗ-0002999 на суму 457,99 грн.; № ІЗ-0003000 на суму 479,23 грн.(а.с. 48-52);

- за травень 2014 р. : № ІЗ-0003346 на суму 21 276,13 грн.; № ІЗ-0003347 на суму 437,28 грн.; № ІЗ-0003348 на суму 424,58 грн.; № ІЗ-0003349 на суму 457,99 грн.; № ІЗ-0003350 на суму 479,23 грн. (а.с. 53-57)..

У вказаних актах зазначено, що претензій по якості та об'єму виконаних послуг відповідач до позивача не має.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем від позивача наданих останнім послуг з охорони є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Так, у відповідності до п. 6.1.1, 6.1.2 договору відповідач як замовник послуг зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати надані послуги, приймати надані послуги згідно з актом приймання-передачі послуг, що складаються в кінці кожного календарного місяця.

Згідно приписів п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Однак, як з'ясовано судом, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплати за надані йому послуги у строк, передбачений договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 112860,85 грн., яка не оспорювалась відповідачем. Проте, після порушення судом провадження у даній справі відповідачем було частково сплачено заборгованість в сумі 62 661,26 грн. згідно наступних платіжних доручень:

- № 116 від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. - борг за січень 2014 р.;

- № 118 від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. - борг за лютий 2014 р;

- № 120від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. - борг за березень 2014 р;

- № 117 від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. - борг за січень 2014 р;

- № 119 від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. - борг за лютий 2014 р;

- № 122 від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. - борг за квітень 2014 р;

- № 124 від 04.07.2014 року у сумі 861,86 грн. - борг за травень 2014 р;

- № 121 від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. - борг за березень 2014 р;

- № 123 від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. - борг за квітень 2014 р;

- № 125від 04.07.2014 року у сумі 937,22 грн. - борг за травень 2014 р;

- № 99 від 10.07.2014 року у сумі 13000,00 грн. - борг за березень 2014 р;

- № 98 від 10.07.2014 року у сумі 19389,73 грн. - борг за лютий 2014 р;

- № 97 від 04.07.2014 року у сумі 21276,13 грн. - борг за січень 2014 р.

Вказане також підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача з банку (а.с. 69-71).

Таким чином, на момент розгляду справи сума боргу відповідача за надані позивачем послуги охорони складає 50 199,59 грн., у т.ч. за березень 2014 року - 8 276,13 грн., за квітень 2014 року - 20647,33 грн., за травень 2014 року - 21 276,13 грн. Докази, які б підтверджували факт сплати відповідачем вказаної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, несплатою позивачу вказаної суми заборгованості за вище вказаним договором відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Наразі судом не приймаються доводи відповідача, викладені у поясненнях по справі, щодо стану фінансування Відділу культури Ізмаїльської міської ради, який є бюджетною установою, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від виконання умов укладеного з позивачем договору.

В ч. 1 ст. 625 ЦК зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В свою чергу невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 50199,59 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, виходячи з заявленої позивачем до стягнення суми боргу. Так, згідно з п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області до Відділу культури Ізмаїльської міської ради про стягнення 50199,59 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Відділу культури Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62; код ЄДРПОУ 02229735; р/р № 35411004022517 в ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області (65074, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 70-А; код ЄДРПОУ 08596972; п/р № 26009010116181 в філії АТ „Укрексімбанк" у м. Одесі, МФО 328618) заборгованість за надані послуги охорони в сумі 50199/п'ятдесят тисяч сто дев'яносто дев'ять/грн. 59 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2257/дві тисячі двісті п'ятдесят сім/грн. 22 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2014 р.

Суддя Петров В.С.