Постанова

від 09.07.2014 по справі 804/8441/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 р. Справа № 804/8441/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі:

представника позивача Воронько О.О.,

представника відповідача Димарьової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діміт» (далі - ТОВ «Діміт», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Діміт», за результатами якої складено акт № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.»;

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Діміт», за результатами якої складено акт № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт» з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2014 р.»;

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, які полягають у формуванні висновків в акті № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 р. про неможливість підтвердження реальності здійснення ТОВ «Діміт» операцій за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.;

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, які полягають у формуванні висновків в акті № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 р. про неможливість підтвердження реальності здійснення ТОВ «Діміт» операцій за лютий 2014 р.;

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Діміт» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 р., за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.;

- визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Діміт» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 р., за лютий 2014 р.;

- зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Діміт» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було змінено на підставі акту № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 року, за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.;

- зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Діміт» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було змінено на підставі акту № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 року, за лютий 2014 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем в травні 2014 р. було проведено зустрічні звірки ТОВ «Діміт», за результатами яких контролюючим органом складено акти від 05.05.2014 р. № 141/22-2/38598558 та від 14.05.2014 р. № 154/04-63-22-03/38598558 з висновками про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 р. Однак, як зазначає позивач, під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача, ДПІ у Жовтневому районі фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами яких і складені вищевказані акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт». Позивач вважає такі дії податкової інспекції протиправними, оскільки вони вчинені з порушенням вимог ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку проведення органами ДПС зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232. Позивач не погоджується із висновками, викладеними у актах, оскільки реальність господарських операцій позивача у спірний період з контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Жодного посилання на встановлення порушень позивачем вимог законодавства акти не містять, а тому позивач вважає, що висновки відповідача є не доведеними та такими, що не відповідають дійсності. Поряд з цим, позивач зазначає про те, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, а тому вважає, що відповідачем безпідставно здійснено коригування показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість у Автоматизованій інформаційній системі «Податковий Блок» та будь-яких інших електронних базах та системах даних. Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представником відповідача 09.07.2014 р. надані письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких представник висловлює незгоду з позицією позивача та зазначає, що доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням законодавства. Представник відповідача зазначила, що керуючись положеннями

ст. 73 ПК України, контролюючим органом проведено зустрічні звірки позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з контрагентами за лютий 2014 р. та березень 2014 р., за результатами яких складено відповідні акти. За результатами проведених звірок відповідачем не встановлено факту реального здійснення господарських операцій та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. Представник відвідача вказувала, що зустрічні звірки податковим органом проведені у відповідності до вимог ПК України та наголошувала, що жодних коригувань показників податкової звітності, відображених позивачем у податкових деклараціях, відповідачем не здійснювалось, а результати проведеної перевірки були відображені в аналітичній системі внутрішньої бази ДПІ. Висновки акту перевірки, які оскаржуються позивачем, не мають жодних правових наслідків для позивача та не перешкоджають позивачу користуватись самостійно задекларованим податковим кредитом. У зв'язку з вищевикладеним, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Діміт» повністю.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Діміт» (код ЄДРПОУ 38598558) зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 21.02.2013 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, місцезнаходження позивача зареєстроване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лешко-Попеля, б.19-а, оф.22.

На підставі довідки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 20974/10/04-63-04-23 від 16.12.2013 р., згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, відповідачем 05.05.2014 р. проведено зустрічну звірку ТОВ «Діміт» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року. за результатами якої складено акт від 05.05.2014 року № 141/22-2/38598558 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за період: з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.

Зустрічну звірку проведено без відома директора ТОВ «Діміт», оскільки підприємство відсутнє за юридичною адресою. Відповідачем в акті перевірки зазначено, що з метою вручення запиту № 15236/10/22-0118 від 05.05.2014 р. «Щодо надання ТОВ «Діміт» пояснень та їх документального підтвердження із контрагентами» здійснено виїзд за юридичною адресою підприємства, за результатами якого встановлено відсутність ТОВ «Діміт» за юридичною адресою. Відповідачем складено акт неможливості вручення листа - запиту та про не встановлення місцезнаходження платника податків № 1619/22-01/38598558 від 05.05.2014 р.; ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська передано запит від 06.05.2014 року № 15434/22-01 стосовно встановлення фактичного місцезнаходження платника податків та посадових осіб підприємства.

При здійсненні зустрічної перевірки відповідачем використані: висновок № 12 від 30.04.2014 року, інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу.

За висновками акту відповідача від 05.05.2014 року № 141/22-2/38598558, звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Діміт» за періоди з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року по ланцюгу постачання підприємства - постачальники - ТОВ «Діміт» - підприємства - покупці та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, ст. 187, ст. 198 податкового кодексу України.

При цьому, з акту перевірки № 141/22-2/38598558 вбачається, що висновок про нереальність здійснених господарських операцій по ланцюгу постачання свідчить, зокрема, ненадання ТОВ «Діміт» до проведення звірки первинних документів.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно з п. 73.5 ст.73 ПК України, 14.05.2014 р. відповідачем проведено зустрічну звірку ТОВ «Діміт» з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2014 р., за результатами якої складено акт від 14.05.2014 р. № 154/04-63-22-03/38598558 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт» з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2014 року».

Зустрічну звірку проведено без відома директора ТОВ «Діміт». Відповідачем складено акт про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Діміт» та неможливості вручення наказу про проведення позапланової перевірки від 14.05.2014 р. № 1930/04-63-22-03/38598558; ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська передано запит від 14.05.2014 р. № 138/04-63-22-03 стосовно встановлення фактичного місцезнаходження платника податків та посадових осіб підприємства. Зазначені обставини безпосередньо викладені в акті перевірки 14.05.2014 р.

За висновками акту від 14.05.2014 р. № 154/04-63-22-03/38598558, звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Діміт» з платниками податків за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 ПК України.

Податкових повідомлень-рішень за наслідками актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт» відповідачем винесено не було, проте за наслідками цих зустрічних звірок, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за період з 01 лютого 2014 р. по 31 березня 2014 р. в інформаційній базі даних АІС «Податковий блок» були вилучені.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених а контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Судом встановлено, що запит податкового органу від 05.05.2014 року № 15236/10/22-0118 «Щодо надання ТОВ «Діміт» пояснень та їх документального підтвердження із контрагентами» представнику позивача не вручено, не направлено за зареєстрованою адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лешко-Попеля, б.19-а, оф.22, що є порушенням п. 73.3 ПК України. Місцезнаходження позивача підтверджується зареєстрованими даними відповідно до Витягу з ЄДРПОУ, а також наявні у спеціальному Витягу з ЄДРПОУ від 09.07.2014 р. за електронним запитом судді.

Згідно з ч. 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, при проведенні зустрічної звірки відповідач повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, які спростовують інформацію відповідача щодо відсутності ТОВ «Діміт» за місцезнаходженням.

Посилання відповідача про здійснення виходу за податковою адресою позивача з метою вручення запиту не узгоджується з вимогами п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Судом встановлено, що представниками контролюючого органу складено акт від 05.05.2014 року № 1619/22-01/38598558 про неможливість вручення листа - запиту та не встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «Діміт» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лешко-Попеля, б.19-а, оф.22.

Разом, з тим, означений запит не направлено позивачу поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою, а тому вважається не врученим, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості надання пояснень та документальних підтверджень з питань предмету зустрічної звірки.

Вирішуючи зазначений спір по суті, суд виходить із того, що порядок проведення зустрічних звірок даних суб'єктів господарювання визначено у пункті 73.5 ст. 73 ПК України та у Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232.

Положеннями пункту 73.5 статті 73 ПК України визначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, згідно пункту 1 якого зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в акті не зазначається інформація щодо запитів ініціаторів зустрічної звірки - податкових органів, в яких знаходяться на обліку контрагенти позивача, отримання яких передує проведенню зустрічної звірки.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку (пункт 6 Порядку).

Згідно пункту 7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, за наслідками проведення зустрічної звірки відповідним податковим органом складається довідка про зустрічну звірку.

Порядком № 1232 складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно пункту 2.2 Методичних рекомендацій, необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у тому числі від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у тому числі від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Щодо посилання податкового органу на п. 4.4. Методичних рекомендацій, яким визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), суд звертає увагу, що п. 73.5 ст. 73 ПК України передбачено проведення зустрічних звірок в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Норми ПК України та постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. мають вищу юридичну силу, ніж Наказ Державної податкової служби України від 22.04.2011 р. № 236.

Таким чином, Державній податковій адміністрації України право визначати порядок проведення зустрічних звірок не надано.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому, суд зазначає, що заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Як вбачається з актів від 05.05.2014 р. та від 14.05.2014 р., податковий орган не отримував від платника податків інформації та її документального підтвердження, тобто не отримував жодних первинних документів за період проведення звірки.

Також, під час судового розгляду справи судом було з'ясовано, що висновку щодо не підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами за лютий та березень 2014 року, не підтвердження нереальності проведених господарських операцій за лютий та березень 2014 року з контрагентами - постачальниками та покупцями, контролюючий орган дійшов виключно на підставі інформаційної бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а також на підставі податкової інформації щодо контрагентів позивача.

Тобто контролюючим органом зустрічної звірки ТОВ «Діміт» не проведено, дій по співставленню первинних бухгалтерських документів та інших документів позивача не здійснено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковий орган не мав визначених законом підстав для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи контролюючого органу, та в приміщенні контролюючого органу.

Із зазначеного вище вбачається, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акти № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 р. та № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України, Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що акти № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 р. та № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 р., не відповідають зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, що є додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, та містить інформацію, що не передбачена цим зразком акта, зокрема, висновки про встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій із відповідними платниками податків.

Також, за своїм змістом акти відповідача № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 р. та № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 р., не є актами про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, а фактично є актами про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Діміт», яка у спосіб, визначений законодавством, не проводилась.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «Діміт» вчинені з порушенням вимог ПК України, Порядку № 1232, а тому є протиправними.

Аналогічна правова позиція щодо порядку проведення зустрічних звірок викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 р. по справі № К/800/34146/13 та ухвалі від 21 лютого 2014 року по справі № К/800/35286/13.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо коригування показників податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Діміт» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 року, за лютий 2014 р. та акту № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 р. за березень 2014 р., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до положень ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів може здійснюватись лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником ПДВ уточненої декларації або шляхом винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, що здійснюється після відповідного узгодження, також підставою для коригування посадовими особами податкового органу вказаних сум може бути встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності.

При цьому, акти, складені відповідачем за результатами проведених перевірок, не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі АРМ автоматизованого співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Як було встановлено судом, за результатами зустрічної звірки позивача ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зазначено, що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Діміт» за періоди з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 року по ланцюгу постачання підприємства - постачальники - ТОВ «Діміт» - підприємства - покупці та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг); не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Діміт» з платниками податків за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 ПК України.

Посилання податкового органу на інформацію, наявну у податковому органі та ненадання платником податків до перевірки первинних документів не доводить обґрунтованість висновків, викладених в актах, складених за результатами зустрічних звірок ТОВ «Діміт», оскільки вони не спростовують дійсність укладених ТОВ «Діміт» з контрегентами правочинів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Щодо висновків акту перевірки з приводу порушення контрагентом позивача ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємств при придбані та продажу товарів (послуг), суд зазначає, що єдиним допустимим засобом доказування нереальності правочину, вчиненого між суб'єктами господарювання може бути лише судове рішення, яким встановлена недійсність такого правочину.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Згідно п. 201.8. ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

ПК України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.

Виходячи з наведених правових норм, суд дійшов висновку, що використання лише інформації, наявної у податковому органі, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліку, та, відповідно, формування відповідачем висновків про порушення позивачем податкового законодавства, є необґрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відобразив показники за даними податкового органу на підставі актів перевірок № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 р. та № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 р., а саме: виключив з сум податкового кредиту з податку на додану вартість суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Діміт» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість по господарським операціям з контрагентами за період лютий - березень 2014 р.

Така самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення (і, відповідно, узгодження податкових зобов'язань) та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), не відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно проведено корегування показників, задекларованих позивачем на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт» від 05.05.2014 року та від 14.05.2014 року, отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки відомості в інформаційних базах податкового органу повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формуючи його податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків. Тому, суд також, вважає за необхідне зобов'язати відповідача відновити в інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок» показники податкової звітності ТОВ «Діміт», зазначених останнім в податкових деклараціях за період лютий 2014 року - березень 2014 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 р. по справі № К/800/6215/14, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 28.04.2014 р. № К/800/61191/13, від 07.03.2014 р. № К/800/11167/14, від 24.04.2014 р. № К/800/32286/13.

Щодо позовних вимог визнання протиправними дій відповідача у формуванні висновків в наведених актах про неможливість підтвердження реальності здійснення ТОВ «Діміт» операцій за лютий 2014 року та березень 2014 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов, зокрема, може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

На підставі п.п. 56.1. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 ПК України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Така правова позиція викладена в п. 13 листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п.1 роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).

В порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь - яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого орану щодо виявлених посадовими особами фактів.

Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки. Водночас, таке право виникає на підставі пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України в зв'язку із самим фактом складення акту безвідносно до його конкретного змісту.

Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії, посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах. В зв'язку з цим, у суду відсутні підстави для задоволення позовів платників податків, якщо змістом позовних вимог є визнання протиправними актів перевірки та/або дій контролюючого органу зі складання таких актів чи включення до їх змісту певних висновків.

Отже, дії відповідача щодо складання акту перевірки, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації.

Акти ДПІ у Жовтневому районі № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 року та № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 року не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо формування висновків у вищенаведених актах.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірності своїх дій щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Діміт», коригування показників податкової звітності ТОВ «Діміт» за період з 01.02.2014 р. по 31.03.2014 р., в той час як докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Судом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених відповідачем норм законодавства, яке б позбавляло ТОВ «Діміт» права на формування податкового кредиту. Реальність господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений згідно квитанцій № 46793.161.6 від 06.06.2014 р. у сумі 584, 64 грн. підлягає частковому стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у сумі 438, 48 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт», за результатами якої складено акт № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт», за результатами якої складено акт № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт» з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2014 року».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 року за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було здійснено на підставі акту № 154/04-63-22-03/38598558 від14.05.2014 року за лютий 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», що було змінено на підставі акту № 141/22-2/38598558 від 05.05.2014 року за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності додатку № 5 до декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт» у інформаційній базі даних АІС «Податковий Блок», і що було змінено на підставі акту № 154/04-63-22-03/38598558 від 14.05.2014 року за лютий 2014 року.

В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діміт» судовий збір у розмірі 438, 48 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 14 липня 2014 року.

Суддя О.М. Неклеса