Рішення

від 31.07.2014 по справі 927/912/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"30" липня 2014 р. Справа № 927/912/14

Прокурор Коропського району в інтересах держави

вул. Поштова, 9, смт. Короп, Коропський район, Чернігівська область, 16200

В особі позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кордон-80»,

вул. Дудко, 64А, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 11162,10 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

прокурор: Лазоренко М.М. посвідчення № 015041 від 05.02.2013 р., прокурор

позивач: Помаз В.В. довіреність № 12 від 11.07.2014 р. представник

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні 30.07.2014 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурором Коропського району в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордон-80» про стягнення 11162,10 грн. заборгованості, з якої 10915,60 грн. боргу з орендної плати за період з червня 2011 року по квітень 2014 р., включно, та 246,50 грн. пені за період з 13.11.2011 - 23.04.2014 року, включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору оренди № 77-11 від 17.06.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 38, 118).

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 24.07.2014 р. , в якій, зокрема, відповідач був попереджений про можливість надіслати до суду поштовим зв'язком відзиву на позов та документи в разі неможливості з'явитись в судове засідання, однак, відповідач наданими йому правами не скористався, будь-яких документів, заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним відзиву на позов, не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора та повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2011 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кордон-80» (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 77-11 (а.с. 20-23), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі в суборенду державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - майно АЗС у складі: будівля операторної, три автозаправні блок-пункти та надвірна уборна (далі - майно), що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Чернігівнафтопродукт» (далі - балансоутримувач) в процесі приватизації, але залишилось у нього на балансі, та знаходиться за адресою: Коропський район, смт. Понорниця, вул. Московська, 64, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 15.03.2011 р. і становить за незалежною оцінкою 184408,50 грн. Майно передається в оренду для використання його за призначенням (п.п. 1.1-1.2 договору).

Згідно плану приватизації орендного підприємства «Чернігівнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 03362710), затвердженого начальником Регіонального управління Фонду державного майна України по Чернігівській області Литвиновим М. І. від 10.10.1995 р., орендоване майно (Менська філія - АБП Понорниця) не підлягало приватизації та не увійшло до статутного фонду ВАТ «Чернігівнафтопродукт» (балансоутримувач), та знаходиться у державній власності (а.с. 48-53), що також підтверджується витягом з бази даних Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області «Детальний перелік майна структурного компонента» (а.с. 54-56).

Ухвалою суду про порушення провадження по справі від 20.06.2014 року до участі у справі на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України було залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство «Чернігівнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 03362710). У зв'язку з тим, що третю особу Публічне акціонерне товариство «Чернігівнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 03362710) було ліквідовано 26.03.2014 р., про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 43-44), ухвалою суду від 24.07.2014 р. третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача вилучено зі складу учасників судового процесу.

У відповідності до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Пунктом 5.3 зазначеного Положення передбачено, що регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності (а.с. 11-19).

Розділом 2 спірного договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна. Обов'язок щодо складання акту приймання - передачі покладається на орендодавця.

Передача Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Кордон-80» в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - майно АЗС у складі: будівля операторної, три автозаправні блок-пункти та надвірна уборна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Чернігівнафтопродункт» в процесі приватизації, але залишилось на його балансі, та знаходиться за адресою: Коропський район, смт. Понорниця, вул. Московська, 64, підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому - передачі від 17.06.2011 року (а.с. 24).

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць за який є інформація по індекс інфляції) - квітень 2011 р. 2367,34 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за травень, червень 2011 р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначаються згідно з чинною методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Орендна плата перераховується до Державного бюджету щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним, за який здійснюється платіж. (п.п. 3.1-3.4, 3.6 договору).

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 17 червня 2011 р. по 15 червня 2014 р., включно.

Позивачем відповідно до умов договору було нараховано орендну плату за період з червня 2011 р. (14 календарних днів) по квітень 2014 р., включно, на загальну суму 81726,89 грн.

Судом враховано, що предметом спірного договору є майно, що знаходиться у державній власності, тобто до правовідносин між сторонами застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до вимог cт. 18 ч. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частиною 3 ст. 19 зазначеного закону встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно cт. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Обов'язок орендаря своєчасно та повному обсязі сплачувати орендну плату передбачено п. 5.3 спірного договору.

У відповідності зі cт. 193 Господарського кодексу України та cт.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 530 вказаного кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач умови договору порушив, орендну плату нараховану за період з червня 2011 року по квітень 2014 р., включно, сплатив частково на суму 70879,31 грн. з порушенням строків оплати встановлених п. 3.6 договору, що підтверджується Переліком платіжних доручень по ідентифікованим договорам оренди з файлу виписок Держказначейства за період з 22.06.2011 р. по 24.07.2014 р., включно (а.с. 68-108).

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 10915,60 грн. основного боргу з орендної плати за період з червня 2011 року по квітень 2014 р., включно.

Відповідно до наданої позивачем виписки з Держказначейства № 2240 від 24.07.2014 р. (а.с. 108) відповідачем 23.07.2014 року (тобто після порушення провадження по справі - 20.06.2014 року) частково погашена сума основного боргу з орендної плати в розмірі 100,00 грн. (призначення платежу - орендна плата за лютий 2014 рік згідно договору № 77-11 від 17.06.2011 р.).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 100,00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та позивача, перевіривши наданий розрахунок, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 10747,58 грн., оскільки позивачем допущено ряд помилок в розрахунку, а саме переплату з орендної плати (вид платежу) в сумі 68,02 грн. згідно платежів від 30.05.2012 р., 27.06.2012 р., 31.07.2012 р., 30.08.2012 р. (а.с. 85-88) позивачем безпідставно зараховано в рахунок погашення пені, всупереч п. 3.9 спірного договору, згідно якого зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету, підлягає заліку в рахунки подальших платежів.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 3.7 договору сторони визначили, що орендна плата перераховане несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 246,50 грн. пені за період з 13.11.2011 року по 23.04.2014 р., включно з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Частиною 3 ст. 267 вказаного кодексу передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заява про застосування строків позовної давності щодо вимог в частині стягнення пені від відповідача не надійшла.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та позивача, перевіривши наданий розрахунок, прийшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог в частині стягнення пені виходячи з наступного.

Перерахування грошових коштів здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно п. 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, зарєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 377/8976, безготівкові розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді.

У п. 3.8 згаданої Інструкції встановлено, зокрема, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Суд, перевіривши розрахунок пені наданий позивачем за спірний період, дійшов висновку, що останнім допущено ряд помилок, а саме при зарахуванні часткових оплат з орендної плати, що проведені відповідачем від 29.10.2012 р., 30.11.2012 р., 26.12.2012 р., 28.01.2013 р., 28.02.2013 р., 28.03.2013 р., 30.04.2013 р., 24.05.2013 р., 31.07.2013 р., 28.08.2013 р., 02.10.2013 р., 31.10.2013 р., 29.11.2013 р., 26.02.2014 р., 11.03.2014 р., 14.03.2014 р., 18.03.2014 р. (а.с. 90-97, 99-107), позивачем не було враховано призначення вказаних платежів. Сума яких була зарахована останнім в погашення заборгованості відповідача з орендної плати довільно.

Крім того, позивачем при визначені прострочки виконання зобов'язання щодо оплати орендної плати не враховано вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд, здійснивши перерахунок пені за період з 13.11.2011 року по 23.04.2014 р., включно, встановив, що сума пені за вказаний період складає 238,92 грн. Оскільки відповідачем частково погашено сума пені в розмірі 239,56 грн., що підтверджується наданими виписками з Держказначейства «Переліки платіжних доручень по ідентифікаційним договорам оренди з файлу виписок Держказначейства» (а.с.75, 89-103), пеня, заявлена до стягнення за спірний період, є погашеною.

У відповідності до п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Припинити провадження по справі в частині основного боргу на суму 100,00 грн.

2.Решту позовних вимог задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордон-80» (15300, Чернігівська область, Корюківський район, м. Корюківка, вул. Дудко, буд. 64-А, р/р 26002039566, Полікомбанк» в м. Чернігові, МФО 353100, код ЄДРПОУ 37371140) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, пр.-т. Миру, 43, р/р 37187500900002 Банк ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 14243893) -10747,58 грн. основного боргу.

4.В інший частині в позові відмовити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кордон-80» (15300, Чернігівська область, Корюківський район, м. Корюківка, вул. Дудко, буд. 64-А, р/р 26002039566, Полікомбанк» в м. Чернігові, МФО 353100, код ЄДРПОУ 37371140) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: ?судовий збір, код 03500068, пункт 4?) - 1775,48 грн. судового збору.

6.Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, пр.-т. Миру, 43, р/р 37187500900002 Банк ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 14243893) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: ?судовий збір, код 03500068, пункт 4?) - 51,52 грн. судового збору.

7.Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 31.07.2014р.

Суддя І.Г.Мурашко

.