Постанова

від 23.07.2014 по справі 910/4135/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа№ 910/4135/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Сарабура Є.О., представник за довіреністю №04/02/14 від 04.02.2014р.;

від відповідача: Гончарук А.М., представник за довіреністю б/н від 22.11.2013р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Гетьман»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 р.(підписано-06.05.2014р.)

у справі №910/4135/14 (суддя Котков О.В.).

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Трейд»

до Малого приватного підприємства «Гетьман»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СД Трейд» (далі - позивач) звернулося до Господарського суд міста Києва з позовною заявою до Малого приватного підприємства «Гетьман» (далі - відповідач) про стягнення 27 552,78грн. , з яких: 22 960,65грн. основного боргу та договірного штрафу у розмірі 4592,13грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2014р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Трейд» прийнято до провадження.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Трейд» були мотивовані тим, що протягом 30 календарних днів з дати поставки товару, Мале приватне підприємство «Гетьман» не сплатило вартість поставленого йому позивачем, як продавцем, товару. У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання щодо оплати за товар, Товариство з обмеженою відповідальністю «СД Трейд» просило суд у відповідності до пункту 7.2. Договору стягнути з Малого приватного підприємства «Гетьман» разом з боргом нарахований штраф у розмірі 4592,13грн.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву господарському суду не надав, представника для участі у судових засіданнях першої інстанції не направив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року у справі №910/4135/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Малого приватного підприємства «Гетьман» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Трейд» грошові кошти: основного боргу - 22960,65 грн., штрафу - 4592,13 грн. та судові витрати - 1827,00 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «СД Трейд» виконало зобов'язання продавця і передало товар відповідачу, а отже Мале приватне підприємство «Гетьман» зобов'язане оплатити в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати поставки вартість проданого йому товару у сумі 22960,65грн. Встановивши такі обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Малим приватним підприємством «Гетьман» допущене порушення строків розрахунків, а тому, з врахуванням пункту 7.2. Договору, визнав правомірною вимогу ТОВ «СД Трейд» на нарахування та стягнення штрафу у розмірі 4592,13 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року по справі №910/4135/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Гетьман» (вх.№4130/14 від 28.05.2014р.) на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014р. у справі №910/4135/14 з доданими документами повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

06.06.2014р. Мале приватне підприємство «Гетьман» звернулось повторно з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014р. у справі №910/4135/14 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

У доводах апеляційного оскарження Мале приватне підприємство «Гетьман» посилалося нанедотримання позивачем претензійного порядку розгляду спору. До того ж, вважав скражник, місцевий господарський суд не взяв до уваги того, що на видаткових накладних, які подані позивачем в якості доказу передачі товару покупцю, у порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затверджене наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995р., не містилося відбитку печатки покупця. Разом з тим, апелянт зазначав, що позивач при передачі товару мав пересвідчитися в наявності необхідного обсягу повноважень у особи, яка отримувала товар, натомість позивач не надав документально підтверджених відомостей щодо наявності відповідних повноважень у осіб, які отримували товар за видатковими накладнами. З огляду на зазначені обставини, на думку відповідача, позивач не надав належних та допустимих доказів стосовно отримання покупцем товару.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Гетьман» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського від 23.06.2014р. сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Руденко М.А., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. (головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Руденко М.А., Чорна Л.В.) апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Гетьман» у справі №910/4135/14 прийнято до провадження та її судовий розгляд призначено на 23.07.2014р.

15.07.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Трейд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін. Обгрунтовуючи свою позицію, Товариство з обмеженою відповідальністю «СД Трейд» зазначало, що нормативно-правове регулювання не вимагає проставлення круглої печатки на первинних документах та зазначення реквізитів довіреності, при цьому передача (прийняття) матеріальних цінностей без довіреності не є обставиною та доказом, що спростовує факт передачі/прийняття товарів. Крім того, позивач зазначав, що відповідно до п. 3.3. Договору порядок оформлення видаткової накладної є неналежно виконаним саме покупцем - замість круглої печатки покупець проставляв штампи та не повідомляв позивача про зміну уповноважених осіб на прийняття товару, а тому згідно п. 7.5. Договору скаржник несе відповідальність за отримання товару не уповноваженими особами. Разом з тим, позивач зазначав, що часткова оплата покупцем згідно спірних видаткових накладних товару свідчить про те, що покупець підтвердив факт отримання товару від позивача.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014р. у справі №910/4135/14 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014р. апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Гетьман» у справі №910/4135/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Смірнова Л.Г.

У судовому засіданні 23.07.2014р., у якому взяли участь обидві сторони, представник Малого приватного підприємства «Гетьман» підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014р. у справі №910/4135/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «СД Трейд» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 27.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СД Трейд» (надалі - продавець, позивач) та Малим приватним підприємством «Гетьман» (надалі - покупець, відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу №42 ( далі - Договір). За умовами Договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених у договорі (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.3. Договору датою поставки товару вважається дата передачі продавцем товару покупцю згідно підписаних сторонами накладних. Передача товару проводиться за довіреністю покупця, або, за підписом матеріально-відповідальної особи на видатковій накладній, завіреного печаткою покупця про його отримання.

У відповідності до пункту 2.1. Договору загальна вартість товару за Договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору вартість товару, який доставляється , визначається за цінами, вказаними в прайс-листі продавця, виходячи з обсягу і кількості замовленого покупцем товару. Загальна ціна Договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, які надані на підставі Договору.

Заперечуючи висновки місцевого господарського суду про виконання позивачем умов Договору у частині передачі покупцю товару на загальну суму 25 960,66 грн., апелянт вказував на відсутність на видаткових накладних, поданих позивачем, печатки покупця, відсутність у справі документального підтвердження повноважень осіб, які отримували товар від імені покупця.

Апеляційний господарський суд відхиляє такі доводи апелянта знаступних підстав.

У матеріах справи заходиться виписка по особовому рахунку позивача за 22.10.2013р., з якої (а.с. 29, т. 1) вбачається, що відповідачем здійснено оплату на розрахунковий рахунок позивача 3 000,00грн. за товар згідно накладних з 17.062013р. по 18.06.2013 р.

У видаткових накладних за вказаний період, а саме: №СД - 0011359 від 17.06.2013р. на суму 2145,70грн. (а.с. 10, т. 1), №СД - 0011357 від 18.06.2013р. на суму 1999,12грн. (а.с. 11, т. 1), №СД - 0011358 від 18.06.2013р. на суму 780,50грн. (а.с. 12, т. 1), №СД - 0011425 від 18.06.2013р. на суму 2893,34грн. (а.с. 13, т. 1), №СД - 0011464 від 18.06.2013р. на суму 1745,83грн. (а.с. 14, т. 1), №СД - 0011465 від 18.06.2013р. на суму 2091,26грн. (а.с. 15, т. 1), адреса місця доставки товару на замовлення відповідача і отримання ним товару співпадає з адресою, зазначеною на штампі відповідного підрозділу МПП "Гетьман" за місцем доставки.

Аналогічним чином адреса доставки товару за накладними №СД - 0011431 від 19.06.2013р. на суму 2021,72грн. (а.с. 16, т. 1), №СД - 0011463 від 19.06.2013р. на суму 2141,81грн. (а.с. 17, т. 1), №СД - 0011426 від 20.06.2013р. на суму 2027,64грн. (а.с. 18, т. 1), №СД - 0011476 від 20.06.2013р. на суму 2230,84грн. (а.с. 19, т. 1), №СД - 0012031 від 26.06.2013р. на суму 2061,89грн. (а.с. 20, т. 1), №СД - 0012066 від 26.06.2013р. на суму 2436,20грн. (а.с. 21, т.1), №СД - 0015248 від 14.08.2013р. на суму 1384,80грн.. (а.с. 22, т. 1) ідентична адресам підрозділів МПП "Гетьман", вказаним на штампі останнього у місці отримання товару.

Отже, усталена між постачальником та покупцем практика відносин склалася таким чином, що місце доставки товару визначається і вказується самим покупцем, а отримання товару засвідчується штампом того підрозділу покупця, який знаходиться за місцем доставки.

Правовідношення, за яким позивач передав відповідачу у власність товар, підтвердженням чого є видаткові накладні, створило у відповідача зобов'язання оплатити прийнятий товар в силу пунктів 2.1.та 4.2. Договору за ціною, яка була зафіксована у видаткових накладних в строк 30 календарних днів з дня поставки товару.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Покупець зобов'язується оплатити партію доставленого товару протягом 30 (тридцять) календарних днів, від дати доставки товару, вказаної у видатковій накладній.

Відповідно до пункту 4.3. Договору оплата проводиться в національній валюті України, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, або в касу підприємства з застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як випливає з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач, який отримав товар, вартістю 25 960,66 грн., своєчасно і у повному обсязі покупну вартість товару не оплатив, а тому з урахуванням часткової оплати на рахунок постачальника 3000,00грн., повинен сплатити постачальнику решту вартості проданого йому товару на суму 22960,65грн.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником грошових зобов'язань за Договором, кредитор вправі вимагати стягнення суми боргу та передбачених договором штрафу.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що за затримку платежів у відповідності до п. 4.2. Договору на термін, більше ніж 20 днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

Перевіривши правильність виконаного позивачем розрахунку заявленого до стягнення штрафу, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог щодо стягнення штрафу у сумі 4 592,13 грн., нарахованої на суму 22960,65грн.

Посилання апелянта на невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору згідно п. 10.1. Договору, як на підставу скасування судового рішення суду першої інстанції, не можуть бути прийняті Київським апеляційним господарським судом, з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Статтею 55 Конституції кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Конституційний суд України в своєму Рішенні у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 9 липня 2002 року роз'яснив, що: «право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист».

За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана вірна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення Господарського суду міста Києва немає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Гетьман» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014р. у справі №910/4135/14 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014р. у справі №910/4135/14 - без змін.

2.Матеріали справи №910/4135/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Смірнова