Постанова

від 23.07.2014 по справі 823/1840/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року справа № 823/1840/14

м. Черкаси

12 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Шоколенко Т.М.,

за участю:

представника позивача - Богуш Л.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівський цегельний завод» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з ТОВ «Іванівський цегельний завод» податковий борг - плату за землю, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в сумі 7 566,88грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що в порушення Податкового кодексу України, відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг по платі за землю за січень-червень 2014р. в сумі 7 566,88грн. Вказана сума заборгованості добровільно сплачена не була, що зумовило необхідність звернення до суду для її стягнення в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання прибув та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив. В підтвердження того, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться супровідні листи, з яких вбачається, що відповідачеві направлялися ухвали про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 04.07.2014р. та про відкладення розгляду справи на 14.07.2014р. та на 23.07.2014р. (а.с.19,28,40). Ухвали про відкладення розгляду справи від 04.07.2014р. та від 14.07.2014р. направлені на адресу відповідача зазначену в ЄДРПОУ: 20941, Черкаська обл., Чигиринський р-н., с. Матвіївка, вул. Перемоги, 14 рекомендованими листами з повідомленням про вручення та були повернуті до суду з відмітками на конвертах - «за зазначеною адресою не знаходиться».

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши думку представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Іванівський цегельний завод» зареєстроване, як юридична особа суб'єктом господарювання 28.08.2007р., за ідентифікаційним кодом - 35390025 (а.с.7-8).

12.01.2008р. між Чигиринською РДА (надалі - орендодавець) та ТОВ «Іванівський цегельний завод» (надалі - орендар) був укладений договір оренди землі (а.с.30-33).

У відповідності до п.1 зазначеного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель промисловості.

Загальна площа земельної ділянки, яка передається в оренду становить - 4, 2575 га (п.2 договору оренди землі).

Пунктом 7 договору оренди землі встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, в розмірі 2% від грошової оцінки, що складає 25 324,00грн. в рік.

В подальшому, 03.02.2014р. відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю, в якій платник податку самостійно визначив податкове зобов'язання на 2014р. в сумі 30 894,47грн., при щомісячній сплаті рівними частками по 2 574,54грн.(а.с.11-13).

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Іванівський цегельний завод» має заборгованість з плати за землю (по вищевказаній декларації) за січень-червень 2014р.

У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, 16.04.2014р. Кам'янською ОДПІ на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена вимога форми «Ю» № 53-10 від 15.04.2014р. (а.с.14), яка була повернута до податкового органу без вручення, з відміткою на конверті - «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.15).

Загальна сума заборгованості ТОВ «Іванівський цегельний завод» по платі за землю складає 7 566,88грн. (2 574,54грн. х 6 місяців (січень-червень 2014р.) + 20,96грн. (пеня) - 7 723,62грн (сплата за І півріччя 2014р.) - 177,70грн (переплата) = 7 566,88грн.), що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.48).

У визначені законом строки ТОВ «Іванівський цегельний завод» вимогу податкового органу не оскаржив, а податковий борг не погасив, що спонукало Кам'янську ОДПІ звернутись до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2 ст.49 ПК України).

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1. ст.49 ПК України).

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 286.2 ст.286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Положення п.287.3. ст.287 ПК України передбачає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що ТОВ «Іванівський цегельний завод» у встановлені законом строки податкову вимогу не оскаржило, а суму податкового боргу в розмірі 7 566,88грн. не сплатило, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 86, 122, 128, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівський цегельний завод» (ідентифікаційний код - 35390025) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету через Кам'янську об'єднану державну податкову інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (ідентифікаційний код - 38509517) податковий борг в сумі 7 566 (сім тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 88 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 28.07.2014р.