Рішення

від 23.07.2014 по справі 910/12152/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12152/14 23.07.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при помічнику судді Угленко Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» до Приватного підприємства «АС-ПАК» простягнення заборгованості в розмірі 20 947 гривень 78 копійок

Представники:

від Позивача: Солдаткін О.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «АС-ПАК» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 20 947 гривень 78 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» та Приватним підприємством «АС-ПАК» було досягнуто усної домовленості про поставку паперових виробів. Так, 15.07.2011 року відповідачем виставлено позивачу рахунок фактуру №СФ-0000600 для оплати паперових виробів на суму 11 080,87 грн. Позивач, в рахунок оплати товару, визначеного у вказаному рахунку, перерахував відповідачу 11 080,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №007767 від 22.07.2011 р. 25.07.2011 р. відповідач передав позивачу частину товару, визначену рахунком-фактурою №СФ-0000600 на суму 4 852,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000567. 15.08.2011 року відповідачем виставлений позивачу рахунок-фактура №СФ0000784 для оплати паперових виробів на суму 9 653,80 грн. В свою чергу, позивач, в рахунок оплати товару, визначеного у вищезгаданому рахунку-фактурі, перерахував відповідачу 9 653,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №009172 від 22.08.2011 р. 22.09.2011 р. відповідач передав позивачу частину товару, визначену рахунком-фактурою №СФ0000784 на суму 3 369,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000872, та на суму 4 253,27 грн. (видаткова накладна №РН0000924 від 30.09.2011 р.). 07.10.2011 р. відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0001153 для оплати паперових виробів на суму 10 390,40 грн. В рахунок оплати товару, визначеного в рахунку-фактурі №СФ-0001153, позивач перерахував відповідачу 10 390,40 грн. (платіжне доручення №011753 від 12.10.2011р). Однак, відповідачем недопоставлено позивачу товару: згідно рахунку-фактури №СФ-0000600 від 15.07.2011 р. на суму 6 228,79 грн.; згідно рахунку-фактури №СФ0000784 від 15.08.2011 р. на суму 2 031,49 грн.; згідно рахунку-фактури №СФ00011532 від 12.10.2011 р. на суму 10 390,40 грн. Таким чином, сума недопоставленого товару складає 18 650 гривень 68 копійок. Позивач зазначає, Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» було направлено на юридичну адресу Відповідача Претензію № 629/1 від 08.05.2012 року, якою вимагалося виконати обов'язок протягом семи днів від дня пред'явлення претензії, однак даний лист-претензія повернувся до Позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Також, 10.06.2014 року позивачем було повторно направлено на юридичну адресу Відповідача претензію № 364 від 10.06.2014 року, відповідно до якої позивач просив Приватне підприємство «АС-ПАК» поставити недопоставлену продукцію або повернути грошові кошти, однак відповіді на дану претензію Позивач не отримав. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Приватного підприємства «АС-ПАК» 20 947 гривень 78 копійок, з яких: 18 650 гривень 68 копійок - сума основної заборгованості, 1 122 гривні 11 копійок - 3% річних та 1 174 гривні 99 копійок - інфляційні нарахування.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/12152/14, судове засідання призначено на 09.07.2014 р.

09.07.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 23.06.2014 року сторони не виконали.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження по справі, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.07.2014 року відкладено розгляд справи на 23.07.2014 року.

В судовому засіданні 23.07.2014 року представник Позивача підтримав вимоги, доводи позовної заяви та подав додаткові документи в обґрунтування позовних вимог. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду м. Києва від 09.07.2014 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 23.07.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 23 липня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

15.07.2011 року відповідачем виставлено позивачу рахунок фактуру №СФ-0000600 для оплати паперових виробів на суму 11 080,87 грн.

Позивач, в рахунок оплати товару, визначеного у вказаному рахунку, перерахував відповідачу 11 080,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №007767 від 22.07.2011 р.

25.07.2011 р. відповідач передав позивачу частину товару, визначену рахунком-фактурою №СФ-0000600 на суму 4 852,08 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000567.

15.08.2011 року відповідачем виставлений позивачу рахунок-фактура №СФ0000784 для оплати паперових виробів на суму 9 653,80 грн.

В свою чергу, позивач, в рахунок оплати товару, визначеного у вищезгаданому рахунку-фактурі, перерахував відповідачу 9 653,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №009172 від 22.08.2011 р.

22.09.2011 р. відповідач передав позивачу частину товару, визначену рахунком-фактурою №СФ0000784 на суму 3 369,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000872, та на суму 4 253,27 грн. (видаткова накладна №РН0000924 від 30.09.2011 р.).

07.10.2011 р. відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0001153 для оплати паперових виробів на суму 10 390,40 грн.

В рахунок оплати товару, визначеного в рахунку-фактурі №СФ-0001153, позивач перерахував відповідачу 10 390,40 грн. (платіжне доручення №011753 від 12.10.2011р).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що сума недопоставленого товару складає 18 650 гривень 68 копійок. Позивач звертає увагу на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» було направлено на юридичну адресу Відповідача Претензію № 629/1 від 08.05.2012 року, якою вимагалося виконати обов'язок протягом семи днів від дня пред'явлення претензії, однак даний лист-претензія повернувся до Позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Також, 10.06.2014 року позивачем було повторно направлено на юридичну адресу Відповідача претензію № 364 від 10.06.2014 року, відповідно до якої позивач просив Приватне підприємство «АС-ПАК» поставити недопоставлену продукцію або повернути грошові кошти, однак відповіді на дану претензію Позивач не отримав. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Приватного підприємства «АС-ПАК» 20 947 гривень 78 копійок, з яких: 18 650 гривень 68 копійок - сума основної заборгованості, 1 122 гривні 11 копійок - 3% річних та 1 174 гривні 99 копійок - інфляційні нарахування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор (стаття 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу вимог статті 181 Господарського кодексу України, між Позивачем та Відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, Позивач уклавши із Відповідачем господарський договір у спрощений спосіб, мав на меті отримати та оплатити товар, а Відповідач - продати товар та отримати грошові кошти за нього

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи те, що сторонами у даній справі укладено господарський договір у спрощений спосіб, Суд зазначає, що між Позивачем та Відповідачем не було погоджено строків виконання зобов'язань Відповідача в частині передачі товару Позивачеві.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» було направлено на юридичну адресу Відповідача Претензію № 629/1 від 08.05.2012 року, якою вимагалося виконати обов'язок щодо поставки товару або повернути сплачені грошові кошти, однак даний лист-претензія повернувся до Позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Також, 10.06.2014 року позивачем було направлено на юридичну адресу Відповідача претензію № 364, відповідно до якої позивач просив Приватне підприємство «АС-ПАК» поставити недопоставлену продукцію або повернути грошові кошти.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що в силу приписів статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання обов'язку Відповідача щодо передачі товару Позивачеві настав.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи факт невиконання Відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» в частині стягнення 18 650 гривень 68 копійок - сума основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» в частині стягнення 1 122 гривні 11 копійок - 3% річних та 1 174 гривні 99 копійок - інфляційних нарахувань є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «АС-ПАК» (03127, м.Київ, ВУЛИЦЯ СЄЧЕНОВА, будинок 5, квартира 92, Ідентифікаційний код юридичної особи 37480546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (03067, м.Київ, ПРОВУЛОК ЧУГУЇВСЬКИЙ, будинок 21, Ідентифікаційний код юридичної особи 31202310) 20 947 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 78 копійок, з яких: 18 650 гривень 68 копійок - сума основної заборгованості, 1 122 гривні 11 копійок - 3% річних та 1 174 гривні 99 копійок - інфляційні нарахування.

3. Стягнути з Приватного підприємства «АС-ПАК» (03127, м.Київ, ВУЛИЦЯ СЄЧЕНОВА, будинок 5, квартира 92, Ідентифікаційний код юридичної особи 37480546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (03067, м.Київ, ПРОВУЛОК ЧУГУЇВСЬКИЙ, будинок 21, Ідентифікаційний код юридичної особи 31202310) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25 липня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин