Рішення

від 30.07.2014 по справі 909/587/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2014 р. Справа № 909/587/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська, вул. Гаркуші,9, м.Івано-Франківськ, 76000 в інтересах держави в особі - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс", вул. Левинського,3-А, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 457913,59 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс", вул. Левинського,3-А, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004

про стягнення заборгованості в сумі 9756,32 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Аверкова Н.О.-старший прокурор відділу, службове посвідчення № 015218 від 13.02.13р.

від позивача: Челах А.В.-гол. спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 16/01-20/66-в від 09.01.14р.

від відповідача: Горчук Ю.В. - керівник, довідка з ЄДРПОУ АА 712307

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" про стягнення заборгованості в сумі 457913,59 грн., в тому числі 395604,24 грн. основного боргу, 28450,99 грн. пені, 6363,87 грн.- 3% річних та 27494,49 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.14р. порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 17.06.14.

Ухвалою суду від 17.06.14 відкладено розгляд справи на 10.07.14.

09.07.14 (вх. № 9744/14) до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" надійшла зустрічна позовна заява до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 9756,32 грн.

Ухвалою суду від 10.07.14 прийнято вказану зустрічну позовну заяву до розгляду та відкладено розгляд справи на 30.07.14

Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали, вважають їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а проти зустрічної позовної заяви заперечують, вважають її необгрунтованою та не підтвердженою документально.

Представник відповідача зустрічну позовну заяву підтримує, а проти первісного позову заперечує та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, однак будь-яких належних письмових заперечень в спростування позовних вимог суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та прокурора, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

25.12.09 між виконавчим комітетом міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" укладено договір №189 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (далі за текстом - договір).

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Станом на час розгляду даної справи, зазначений договір не розірвано, рішення органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу, які слугували підставою для його укладення, не скасовані у встановленому законом порядку, таких доказів сторони суду не представили, в матеріалах справи такі докази відсутні.

У відповідності до Розділу 1 договору, відповідач, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку (термобудинок) на орендованій земельній ділянці на вул.Молодіжній, навпроти будинку №54, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франкіська.

Згідно п. 2.1. договору, відповідач зобов'язався сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору.

Відповідно до п.3.2 договору сторони погодили, що замовник сплачує пайовий внесок в сумі 565148,92 грн. єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором .

Згідно п.6.2 зміни до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляються додатковою угодою до цього Договору.

Додатковою угодою до Договору №189 про пайову участь замовників будівництва створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 20.04.10 виконком дав згоду на відстрочення платежу до 01.01.12.

Додатковою угодою від 11.07.12 до Договору №189 виконком дав згоду на відстрочення платежу до 01.01.13.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 26.02.13 №947-34 відповідачу зменшено розмір пайового внеску на 163344 грн., у зв"язку виконання ним робіт з прокладання водопроводу на суму 163344 грн.

15.11.13 між сторонами укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору №189, відповідно до умов якої відповідач сплачує 395604,24 грн. протягом 7 днів з дня підписання вказаної угоди.

Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання щодо перерахування розміру пайового внеску у сумі 395604,24 грн. не здійснив, чим порушив умови укладеного договору.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати коштів на пайову участь, тому вимога позивача про стягнення 395604,24 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1. договору сторони обумовили, що при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.2 договору, замовник сплачує виконкому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен прострочений день.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаних правових норм та п.5.1 договору, позивачем нараховано 28450,99 грн. пені, 6363,87 грн. - 3% річних та 27494,49 грн. інфляційних.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, перевірено правильність нарахування пені, інфляційнихт та 3 % річних.

Таким чином, до стягнення підлягають 395604,24 грн. основного боргу, 28450,99 грн. пені, 6363,87 грн. - 3% річних та 27494,49 грн. інфляційних.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору на підставі п.11 ст.5 Закону України "Про судовий збір", враховуючи задоволення позову, судовий збір відповідно до ч.3 статті 49 ГПК України в сумі 9158,27 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 9756,32 грн. слід залишити без розгляду, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" на вимогу суду не подано належних доказів в обгрунтування заявленої до стягнення суми, тим більше, що рішення щодо зарахування, зменшення сплати пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста приймаються Івано-Франківською міською радою від 26.02.13р. № 947-34, а позов заявлено Івано-Франківським міськвиконкомом, який укладав договір з відповідачем. Таким чином, суд вважає, що зустрічний позов заявлено до виконкому неправомірно, не до належного відповідача, без додання належних доказів і за таких обставин його слід залишити без розгляду.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з"явився на виклик у засідання господарського суду і його нез"явлення перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" надає вичерпний перелік підстав, що слугують поверненню сплаченого судового збору за ухвалою суду. Зокрема, судовий збір повертається в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Виходячи з положень наведеної вище норми закону, судовий збір в сумі 1827 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Аверс", про що видати ухвалу .

Керуючись ст.121,124 Конституції України, ст.ст.11, 526, 530, 599, 610, 612, 614, 611, 625 Цивільного Кодексу України, ст.173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.2, 22, 33, 34, 49, 81, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" про стягнення заборгованості в сумі 457913,59 грн. - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" (вул. Левинського,3-А, м. Івано-Франківськ, 76000 код ЄДРПОУ 31789359) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 04054346) (одержувач платежу: МБ м.Івано-Франківська 24170000, код: 37952250, розрахунковий рахунок: 31511921700002, МФО: 836014 УДКСУ в м.Івано-Франківську, призначення платежу: цільові фонди, на соціально-економічний розвиток та інженерно-транспортну інфраструктуру міста) - 395604 (триста дев"яносто п"ять тисяч шістсот чотири) грн. 24 коп. основного боргу, 28450 (двадцять вісім тисяч чотириста п"ятдесят) грн. 99 коп. пені, 6363 (шість тисяч триста шістдесят три) грн. 87 коп. - 3% річних та 27494 (двадцять сім тисяч чотириста дев"яносто чотири) грн. 49 коп. інфляційних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" (вул. Левинського,3-А, м. Івано-Франківськ, 76000 код ЄДРПОУ 31789359) в доход Державного бюджету України 9158 (дев"ять тисяч сто п"ятдесят вісім) грн. 27 коп. судового збору. Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 9756,32 грн. залишити без розгляду

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.14

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду