Рішення

від 30.07.2014 по справі 909/725/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2014 р. Справа № 909/725/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтранспостач", вул. Сагайдачного, 11-А, м. Жидачів, Львівська область, 81700

до відповідача: Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод ІХП НАНУ", м. Калуш-11, А-8, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 41481,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулик Я.В. - директор, протокол зборів № 2 від 28.05.01,

від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімтранспостач" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод ІХП НАНУ" про стягнення заборгованості в сумі 41481,75 грн., в тому числі 23200 грн. основного боргу, 4770,5 грн. інфляційних, 5448,75 грн. - 3% річних та 8062,5 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.14 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 22.07.14.

Ухвалою суду від 22.07.14 розгляд справи відкладено на 30.07.14.

Представник позивача просив припинити провадження у справі в частині стягнення 8000 грн. у зв"язку із частковою сплатою, в підтвердження чого подав копію платіжного доручення № 5979 від 19.06.14, решту позовних вимог підтримав.

Представник відповідача в засідання суду повторно не з"явився, направив суду клопотання за вих. № 417 від 29.07.14р. (вх. № 11868/14 від 29.07.14р.), в якому просив зобов"язати провести сторони звірку розрахунків та відкласти розгляд справи у зв"язку з перебуванням директора підприємства у відпустці.

Суд дане клопотання Відповідача відхилив та звертає увагу Відповідача на те, що відповідно до ст.28 ГПК України, надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника позивачем не доведена.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні .

Слід зазначити, що розгляд справи вже відкладався ухвалою суду від 22.07.14 на підставі ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

На виконання умов договору №12/03/10-02 від 12.03.10 позивач поставив відповідачу продукцію (соду каустичну) в кількості 15,5 тонн на загальну суму 107500 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №2 від 25.08.11, №1 від 08.12.11, №1 від 25.01.12

Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 84300 грн., заборгованість станом на день звернення до суду становила 23200 грн.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються відповідачем протягом 14 днів з моменту отримання видаткової накладної на відпуск продукції.

Всупереч умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов"язання належним чином не виконав, оплату заборгованості в розмірі 23200 грн. не здійснив.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони передбачили, що оплата здійснюються відповідачем протягом 14 днів з моменту отримання видаткової накладної на відпуск продукції.

В силу приписів ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 8000 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №5979 від 19.06.14, провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат, що довів спір до суду.

Відповідач належних заперечень проти позову чи доказів повної оплати боргу за надані послуги не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 15200 грн. заборгованості, з врахуванням часткової проплати 8000 грн., обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 4770,5 грн. інфляційних та 5448,75 грн. - 3% річних, оскільки положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку порушення умов оплати, передбачених п.3.3. даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

З врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, суд самостійно здійснив перерахунок пені по кожній накладній окремо в ІПС "Законодавство", обгрунтований розмір якої становить 8172,18 грн. Однак, враховуючи те, що суд не вправі вийти за межі позовних вимог, то стягненню підлягає 8062,5 грн. пені.

Таким чином, до стягнення підлягають 15200 грн. основного боргу, 4770,5 грн. інфляційних, 5448,75 грн. - 3% річних та 8062,5 грн. пені .

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 222, 230, 232 ГК України, ст.ст. 15-16, 509, 526, 610, 612, 614, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтранспостач" до Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод ІХП НАНУ" про стягнення заборгованості в сумі 41481,75 грн. - задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Калуський дослідно-експериментальний завод ІХП НАНУ" (м. Калуш-11, А-8, Івано-Франківська область, 77300 код 37409535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтранспостач", вул. Сагайдачного, 11-А, м. Жидачів, Львівська область, 81700, код 34814230) - 15200 (п"ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 4770 (чотири тисячі сімсот сімдесят) грн. 50 коп. інфляційних, 5448 (п"ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 75 коп. - 3% річних, 8062 (вісім тисяч шістдесят дві) грн. 50 коп. пені та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 8000 грн. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 31.07.14

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"