Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/10503/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10503/14 30.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максгуд компані»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ»

про стягнення заборгованості в сумі 84 818,52 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Штабовенко Д.В. - представник за довіреністю від 03.06.14

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 30.07.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максгуд компані» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» про стягнення заборгованості в сумі 84 818,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2014 року (суддя Дупляк О.М.) порушено провадження у справі № 910/10503/14 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17.06.2014 року.

У зв'язку з тривалим лікарняним судді Дупляк О.М. за розпорядженням керівника апарату суду було проведено повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України, за результатами автоматичного розподілу справа № 910/10503/14 була передана на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу № 910/10503/14 до свого провадження та призначила до розгляду у судовому засіданні 16.07.2014.

01.07.2014 до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю єдиного представника відповідача у м. Києві на день слухання справи.

У судове засідання, призначене на 16.07.2014, з'явився представник позивача, який надав документи на виконання вимог ухвали суду, що були долучені до матеріалів справи.

Ухвалю суду від 16.07.2014 розгляд справи відкладався до 30.07.2014 р.

У судове засідання 30.07.2014 з'явився представник позивача, надав додаткові докази, що були залучені до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засідання 30.07.2014 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максгуд компані» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір № 01-27/07/12 на поставку бетону (надалі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку, передбаченому договором, передати товар у власність покупця, в визначеній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умова, визначених даним договором.

Номенклатура і цини товару, що поставляється., вказується в специфікації до даного договору, яка являється його невід'ємної частиною (п.2.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору постачальник поставляє товар на умовах FCA-склад покупця, згідно з правилами Інкотермс 2010, бетоновозами.

У п. 2.2. договору зазначено, що кількість, асортимент, ціна за одиницю поставленого товару вказується в специфікаціях, складених на основі щоденних заявок покупця.

Поставка вважається закінченою, з моменту передачі партії товару покупцю у власність, що підтверджується товарно-транспортною накладною (видатковою накладною) підписаною уповноваженими представниками сторін (п.2.11. договору).

У розділі 3 договору сторони погодили умови оплати товару, а саме: 100% передплата. Оплата здійснюється шляхом перечислення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 2-х днів з моменту отримання рахунку.

Згідно з п. 8.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За доводами позивача у період з 19.11.2012 року по 21.12.2012 року ТОВ «Максгуд компані» поставило відповідачу товар на загальну суму 99 335,56 грн, що підтверджується видатковими накладними, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх штампами (№ РН-000488 від 19.11.2012 р. на суму 16 968,08 грн; № РН-000491 від 20.11.2012 р. на суму 8 360,18 грн; № РН-000494 від 22.11.2012 р. на суму 6 912,46 грн; № РН-000499 від 23.11.2012 р. на суму 18 831,92 грн; № РН-000502 від 23.11.2012 р. на суму 4 520,00 грн; № РН-000546 від 12.12.2012 р. на суму 43 117,92 грн; № РН-000548 від 21.12.2012 р. на суму 625,00 грн) та товарно-транспортними накладними (№ NРН-000488 від 19.11.2012 р.; № NРН-000491 від 20.11.2012 р.; № NРН-000494 від 22.11.2012 р.; № NРН-000499/1 від 23.11.2012 р.; № NРН-000499/2 від 23.11.2012 р.; № NРН-000502 від 23.11.2012 р.; № NРН-000546/1 від 12.12.2012 р.; № NРН-000546/2 від 12.12.2012 р.; № NРН-169 від 21.12.2012 р. Відповідачем в порушення умов договору не було оплачено отриманий товар на суму 84 818,52 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити борг, які залишені без реагування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.2. договору умови оплати товару - 100% передплата. Оплата здійснюється шляхом перечислення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 2-х днів з моменту отримання рахунку.

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 99 335,56 грн, що підтверджується видатковими накладними, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх штампами (№ РН-000488 від 19.11.2012 р. на суму 16 968,08 грн; № РН-000491 від 20.11.2012 р. на суму 8 360,18 грн; № РН-000494 від 22.11.2012 р. на суму 6 912,46 грн; № РН-000499 від 23.11.2012 р. на суму 18 831,92 грн; № РН-000502 від 23.11.2012 р. на суму 4 520,00 грн; № РН-000546 від 12.12.2012 р. на суму 43 117,92 грн; № РН-000548 від 21.12.2012 р. на суму 625,00 грн) та товарно-транспортними накладними (№ NРН-000488 від 19.11.2012 р.; № NРН-000491 від 20.11.2012 р.; № NРН-000494 від 22.11.2012 р.; № NРН-000499/1 від 23.11.2012 р.; № NРН-000499/2 від 23.11.2012 р.; № NРН-000502 від 23.11.2012 р.; № NРН-000546/1 від 12.12.2012 р.; № NРН-000546/2 від 12.12.2012 р.; № NРН-169 від 21.12.2012 р.

Відповідачем було оплачено товар на суму 14 517,04 грн, а відтак борг становить на момент розгляду справи по суті 84 818,52 грн.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 84 818,52 грн.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 84 818,52 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання за договором поставки.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (03148, м. Київ, вул.. Жмеринська, буд. 22, ідентифікаційний код 03449901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максгуд компані» (69124, м. Запоріжжя, вул.. Курузова, буд. 9., ідентифікаційний код 36097864) заборгованість у сумі 84 818 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн 52 коп. та судовий збір у сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2014 року

Суддя Пукшин Л.Г.