Рішення

від 23.07.2014 по справі 921/664/14-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2014 р.Справа №921/664/14-г/14 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув справу

а позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул. Цитадельна, 7, м.Київ 15, 01015

до Комунального підприємства Великобірківської селищної ради "Добробут", вул.Грушевського, 53, Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47740

про стягнення заборгованості в сумі 24 230,05 грн.

За участю представника позивача: Марченко І.О., довіреність № 10 від 08.01.14 р.

Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до комунального підприємства Великобірківської селищної ради "Добробут" про стягнення заборгованості в сумі 24 230,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору № 502 від 30.10.2013р. в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, суму якої з урахуванням пені та 3% річних господарське товариство просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 04.07.2014р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 23.07.2014р.

Представник позивача у судове засідання прибув та підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причин не явки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча про час, дату та місце справи був повідомлений в порядку ст. 64 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Так, ухвала суду від 04.07.2014р. ним отримана 08.07.2014р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

При цьому суд враховує, що згідно із п.3.9.2 зазначеної вище постанови Пленуму ВГСУ, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, зважаючи що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, спір вирішується судом по суті, за правилами, що викладені у ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності та дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та п. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.10.2013р. між ТОВ "Енергозберігаючі технології 2010" (Замовник) та КП Великобірківської селищної ради "Добробут" (Підрядник), укладено Договір № 502, за умовами п. 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами гідродинамічне очищення КНС у смт. Великі Бірки Тернопільської області.

Умовами укладеного правочину сторони узгодили загальну суму договору, яка складає 22 277 грн. в тому числі ПДВ 3 713грн. (п.2.1.договору).

Згідно розділу 3 виконання робіт та прийняття їх результатів оформлюється актами виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3, якими обумовлюється сума, що підлягає сплаті. При цьому, оплата здійснюється в безготівковій формі, після підписання вказаних актів, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на рахунок Підрядника, але не пізніше 01.12.2013р.

Відповідно до пункту 12.1., договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і є чинним до 01.12.2013р., а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору підряду, які регулюються положеннями глави 61 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Із змісту ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання договірних зобов'язань позивачем виконані гідродинамічне очищення КНС у смт. Великі Бірки Тернопільської області, які прийняті відповідачем, як Замовником, без будь-яких претензій і зауважень.

Факт виконання зазначених робіт та прийняття їх відповідачем підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 (КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (КБ-3) за жовтень 2013 року на суму 22 277 грн. підписаними уповноваженим представниками сторін 31.10.2013р., підписи яких скріплені печатками господарюючих суб"єктів.

Пунктом 3.3. договору № 502 від 30.10.2013р контрагенти передбачили кінцевий розрахунок не пізніше 01.12.2013р. Однак, як стверджує позивач, зобов'язання щодо погашення заборгованості за виконані роботи, передбачені укладеною угодою, відповідач не виконав.

Направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу комунального підприємства вимога про погашення боргу № 382 від 08.04.2013р. на протязі 7 днів з моменту отримання даної вимоги, залишена відповідачем без виконання та реагування.

Таким чином, станом на 23.07.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 22 277 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За таких обставин, господарюючим суб'єктом належними та допустимими доказами підтверджено заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 22 277 грн., яка в порушення п. 3.3 Договору не оплачена та у встановленому процесуальним кодексом порядку не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, який встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 наведеного нормативно-правового акту обумовлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4. Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати вартості виконаних робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу за період з 02.12.2013р. по 01.06.2014р. визначено пеню в сумі 1619,81 грн. та 3% річних в сумі 333,24 грн.

Перевіривши відповідність здійснених позивачем обчислень вимогам п. 6 ст.232 ГК України та приписам ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суд констатує, що дані нарахування проведені в межах встановлених законодавством строків, їхній розмір не перевищує максимально допустимий.

З наведеного в сукупності, та з врахуванням передбаченого умовами договору терміну здійснення розрахунку за отриманий товар, до стягнення підлягає пеня та 3% річних в межах заявлених позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Комунального підприємства Великобірківської селищної ради "Добробут", вул. Грушевського, 53, Великі Бірки, Тернопільський район, Тернопільська область, 47740 (ідент. код 37601414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул. Цитадельна, 7, м.Київ 15, 01015 (ідент. код 37100186) 22 277 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят сім) грн. боргу; 1 619 (одну тисячу шістсот дев'ятнадцять) грн. 81 коп. пені; 333 (триста тридцять три) грн. 24 коп. річних за користування коштами та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 28.07.2014р.