Постанова

від 30.07.2014 по справі 803/1327/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2014 року                              м. ЛуцькСправа № 803/1327/14 Волинський окружний адміністративний суд у складі: судді Смокович В.І.,           розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Закритого акціонерного товариства «Луцьке АТП-0261» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,   ВСТАНОВИВ: Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі – позивач, Луцька ОДПІ, інспекція) звернулася в суд з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства “Луцьке АТП-0261” (далі – ЗАТ «Луцьке АТП-0261», відповідач, товариство, підприємство) про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 180  809,01 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 180 809,01 грн. Луцькою ОДПІ вживалися заходи по стягненню податкового боргу з банківських рахунків платника податків, однак інкасові доручення були повернуті банками без виконання у зв'язку з відсутністю коштів. З наведених підстав просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу у розмірі 180  809,01 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у клопотанні від 30 липня 2014 року просить суд розглядати справу за його відсутності (а.с.51). У судове засідання 21 липня 2014 року відповідач свого представника не направив, але подав до суду клопотання про відкладення розгляду справу через відпустку уповноваженої особи (а.с.39). Ухвалою суду від 21 липня 2014 року клопотання ЗАТ «Луцьке АТП-0261» визнано необґрунтованим, однак з метою об'єктивного та неупередженого розгляду справи судовий розгляд відкладено на 11:00 30 липня 2014 року, а товариство попереджено про наслідки повторного неприбуття в судове засідання (а.с.45). Ухвала разом з повторною повісткою про виклик була належним чином вручена підприємству 24 липня 2014 року поштою (а.с.50). У судове засідання 30 липня 2014 року відповідач свого представника повторно не направив, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не подав, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду більше ніж за три дні до судового засідання, як того вимагає частина третя статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд зазначає, що у відповідності до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Пунктом 11 частини першої статті 3 цього Кодексу визначено, що розумним є найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Також право на розгляд справи упродовж розумного строку є одним із ключових елементів права на справедливий суд, яке визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. На думку суду не прибуття представника ЗАТ «Луцьке АТП-0261» у судові засідання 21 та 30 липня 2014 року, не повідомлення суду причин неявки в останнє засідання, а також відсутність заяви про розгляд справи за відсутності представника підприємства свідчить про ігнорування відповідачем своїх процесуальних прав та обов'язків. Подальше відкладення розгляду справи призведе до невиправданого зволікання та затягування судового розгляду у розумний строк, а тому справу необхідно розглядати за відсутності представника підприємства на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, при цьому, позивачем було подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, що є його правом та не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами. Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав. Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Луцьке АТП-0261» 30 травня 2006 року включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа (а.с.7-8). Товариство з 08 серпня 1994 року перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою за формою №4-ОПП від 27 січня 2014 року (а.с.9). Як слідує з матеріалів справи, у податкових деклараціях від 13 лютого 2012 року №900 4958200, від 11 лютого 2013 року №9005545220, від 16 лютого 2014 року №9007065234 підприємство самостійно нарахувало грошове зобов'язання з земельного податку за 2012-2013 рік та за січень-квітень 2014 року у загальному розмірі 205 904,58 грн (а.с.12-21). Згідно розрахунку податкового боргу, який виконаний позивачем, підприємству за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання нарахована пеня у розмірі 7 614,94 грн. Крім того, відповідач самостійно сплатив 32 710,51 грн заборгованості (а.с.5). Таким чином, загальний розмір податкового боргу, який рахується за підприємством становить 180 809,01 грн. Заперечень щодо даної суми, або доказів її сплати відповідач суду не надав. Крім того, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року у справі №2а-2063/10/0370, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, стягнуто з активів Закритого акціонерного товариства “Луцьке АТП-0261" в доход Державного бюджету України податковий борг у сумі 84 732,99 грн (а.с.10-11). На виконання даної постанови Луцькою ОДПІ 24 червня 2014 року були надіслані інкасові доручення (розпорядження) про примусове списання коштів з банківських рахунків підприємства, які відкриті в ПАТ «Ощадний банк України» та ПАТ «Західінкомбанк», однак ці доручення банками виконані не були (а.с.22-27). З цього можливо дійти висновку, що стягнення податкового боргу з рахунків платника податків є неможливим у зв'язку з недостатністю коштів. За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. У пункті 95.3 цієї є статті визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Зі змісту наведених норм випливає, що достатньою умовою для звернення до суду, за яких можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів. На думку суду, з огляду на те, що на банківських рахунках платника податків взагалі відсутні грошові кошти на погашення суми податкового боргу, зазначене виключає необхідність вжиття податковим органом заходів стягнення коштів з банківських рахунків платника податків шляхом подання окремого адміністративного позову. Факт перебування майна відповідача в податковій заставі підтверджується актом опису актів від 08 липня 2009 року №34/24, а також витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжено рухомого майна від 08 липня 2009 року №24020714 (а.с.28-30). Оскільки Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області направляла інкасові доручення про стягнення податкового боргу, однак на банківських рахунках Закритого акціонерного товариства «Луцьке АТП-0261» виявилося недостатньо коштів для такого стягнення, тому є всі підстави для того, щоб задовольнити позовні вимоги та надати податковому органу дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі. Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд   ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Закритого акціонерного товариства «Луцьке АТП-0261» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - задовольнити повністю. Надати Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області дозвіл на погашення податкового боргу у розмірі 180 809,01 грн (сто вісімдесят тисяч вісімсот дев'ять гривень одна копійка) за рахунок майна Закритого акціонерного товариства Луцьке АТП-0261» (43022, м. Луцьк, вул. Ранкова, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 01350446), що перебуває у податковій заставі. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Суддя                                                                                                                В. І. Смокович