Ухвала

від 12.06.2014 по справі 872/15227/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2014 рокусправа № 811/2841/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі №811/2841/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобринецький завод продтоварів» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобринецький завод продтоварів (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000311500 від 23.04.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 12 418,50 грн..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі №811/2841/13-а адміністративний позов було задоволено, скасовано оскаржене податкове повідомлення рішення відповідача.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує неповним з'ясуванням судом обставин справи та невірним застосуванням норм матеріального права до спірних правовідносин. Зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з контрагентом ПП «Котедж» не мали реального характеру.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача. Зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального права, і підстави для його скасування відсутні.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року в частині взаємовідносин з ПП "Котедж".

В акті перевірки зазначено, що підставою для перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів" був акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 18.05.2013 року "Про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства "Котедж" (код 32965070) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за січень 2012 року." При перевірці ПП "Котедж" директору ПП "Котедж" було вручено запит по взаємовідносинам з підприємствами в період за січень 2012 року. ПП "Котедж" 13.04.2012 надало лист № 13/04-01, в якому відмовлено у наданні відповідних документів по взаємовідносинам з підприємствами вказаними в запиті. Встановити який саме товар було транспортовано між ПП "Котедж" та чи був фактично транспортовано, не видалось можливим, оскільки документи по товарним відносинам не надані. Також з аналізу податкової звітності встановлено, що підприємство ПП "Котедж" не має найманих працівників, залишків ТМЦ та основних фондів. Відсутні можливості ПП "Котедж" до вчинення господарської діяльності через відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо. Неможливо встановити, який саме товар було транспортовано між ПП "Котедж" та контрагентами та чи був фактично транспортовано, оскільки документи по товарним відносинам не надані.

Під час перевірки позивача, згідно акту, виявлено такі порушення:

- за наслідками встановлення нікчемних угод між приватним підприємством "Котедж" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бобринецький завод продтоварів", згідно п. 198.1, п. 198.6 Податкового кодексу України, відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), а тому податковий кредит, задекларований Товариством в лютому 2012 року по взаємовідносинам з ПП "котедж" у розмірі 9990,00 грн. заявлено безпідставно;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9990 грн., в тому числі за лютий 2012 року 9990,00 грн.

23 квітня 2013 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000311500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 12418,50 грн., з яких за основним платежем 9990,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2497,50 грн..

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП "Котедж" (код за ЄДРПОУ 32965070) було укладено договір № 12/11 від 02.12.2011 р.. На підтвердження реальності договірних правовідносин позивачем надано копії податкової, видаткової накладних, копію товарно-транспортної накладної та платіжного доручення.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд першої інстанції встановив, і з цими висновками погоджується колегія суддів, що позивачем дотримано вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту.

Відповідачем же, в свою чергу, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарської операції, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договір укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угоди недійсною суду надано також не було.

Висновки ж акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладання позивачем не реальних угод, а тому можливо стверджувати що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угоди позивача з ПП "Котедж". Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги в цій частині підлягали задоволенню.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення .

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року у справі № 811/2841/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 26.06.2014р.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак