Ухвала

від 05.06.2014 по справі 872/15219/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 рокусправа № 811/2776/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року у справі № 811/2776/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Партнер-Сервіс-К» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Партнер-Сервіс-К» (далі-Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000942240 від 01.06.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Партнер-Сервіс-К» податковим органом неправомірно встановлено порушення Позивачем приписів Податкового кодексу України. Також Позивач зазначив, що чинне законодавство не ставить право платника податків на віднесення грошових коштів до валових витрат або податкового кредиту у залежність від дотримання його контрагентом податкового законодавства, а тому податкове повідомлення рішення №0000942240 від 01.06.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000942240 від 01.06.2013 року.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно податкової звітності підприємств, які є контрагентами Позивача, а саме ТОВ «Промінь Л» та ТОВ «Промагролізинг» було встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, сировини, матеріалів для здійснення підприємством основного виду діяльності, зазначеного у довідці згідно ЄДРПОУ, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даними підприємствами, а тому винесення податкового повідомлення рішення №0000942240 від 01.06.2013 року є обґрунтованим та законним.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Партнер-Сервіс-К» (код за ЄДРПОУУ 35084147) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Промагролізинг» (код ЄДРПОУ 35840214) та ТОВ «Промінь Л» (код ЄДРПОУ 36351872) за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем:

- п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період всього у сумі 9556,00 грн., в т.ч. за:

- квітень 2009 року на суму 419 грн.;

- травень 2009 року на суму 444 грн.;

- червень 2009 року на суму 70 грн.;

- липень 2009 року на суму 353 грн.;

- серпень 2009 року на суму 444 грн.;

- вересень 2009 року на суму 637 грн.;

- жовтень 2009 року на суму 676 грн.;

- листопад 2009 року на суму 373 грн;

- грудень 2009 року на суму 684 грн.;

- січень 2010 року на суму 557 грн.;

- лютий 2010 року на суму 575 грн.;

- березень 2010 року на суму 766 грн.;

- квітень 2010 року на суму 424 грн.;

- травень 2010 року на суму 447 грн.;

- червень 2010 року на суму 523 грн.;

- липень 2010 року на суму 405 грн.;

- серпень 2010 року на суму 472 грн.;

- вересень 2010 року на суму 564 грн.;

- жовтень 2010 року на суму 481 грн.;

- листопад 2010 року на суму 242 грн.;

- п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 11945.00 грн., в тому числі:

- за ІІ квартал 2009 року на суму 1166 грн;

- за ІІІ квартал 2009 року на суму 1793 грн.;

- за ІV квартал 2009 року на суму 2166 грн.;

- за І квартал 2010 року на суму 2372 грн.;

- за ІІ квартал 2010 року на суму 1743 грн.;

- за ІІІ квартал 2010 року на суму 1801 грн.;

- за ІV квартал 2010 року на суму 904 грн.;

№0000942240 від 01.06.2011 року

На підставі зазначеного акту, 01.06.2013 року Відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000942240, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3918,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3134,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 784.00 грн.

Позивачем була подана скарга на податкове повідомлення рішення №0000942240 від 01.06.2013 року, яке податковим органом було залишено без задоволення.

Правомірність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення рішення №0000942240 від 01.06.2013 року. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення рішення №0000942240 від 01.06.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Відповідачем не було надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 3918,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3134,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 784.00 грн., стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Промагролізинг» та ТОВ «Промінь Л».

Означеного висновку Кіровоградська ОДПІ дійшла з огляду на:

висновки аналізу діяльності ТОВ «Промагролізинг» (код ЄДРПОУ 35840214) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.06.2008 року по 31.05.2011 року №99/23-618/35840214 від 23.06.2011 року проведеного ДПІ у Подільському районі м. Києва; висновку про проведення аналізу діяльності ТОВ «Промінь Л» ( код ЄДРПОУ 36351872) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.02.2009 року по 01.06.2011 року №97/23-618/36351872 від 23.06.2011 року проведеного ДПІ в Подільському районі м. Києва.

матеріали кримінальної справи №58-479, порушеної за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 205, ч.2 ст. 366 КК України у відношенні посадових осіб ТОВ «Агрохолдінг 2009» та ТОВ «Тапей». Досудовим слідством у даній кримінальній справ встановлено, що переведення безготівкових коштів у готівку учасниками злочинної діяльності проводилась з використанням поточних рахунків товариств, серед яких є і контрагенти позивача.

У зв'язку з зазначеним, податковий орган дійшов висновку, що усі господарські операції Позивача з ТОВ «Промагролізинг» та ТОВ «Промінь Л» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності з п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз зазначених правових норм дозволяє зробити висновок про те, що до підстав формування платником податків податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ПП «Партнер - Сервіс - К» мало взаємовідносини з ТОВ «Промагролізинг» за період з 10.40.2009 р. по 30.11.2010 р. на загальну суму 40998,84 грн., в т.ч. ПДВ 6833,14 грн. та з ТОВ «Промінь Л» за період з 01.09.2009 р. по 31.01.2010 р. на суму 16346,58 грн., в т.ч. ПДВ 2719,43 грн..

Господарські правовідносини з приводу поставки товарів (пива) між позивачем (покупцем) та ТОВ «Промагролізинг» (постачальником) відбувались на підставі накладних (т.1 а.с. 65, 130-136, 144, 150, 153) та видаткових накладних (т.1 а.с. 216-241, т.2 а.с. 1- 6) зі змісту яких вбачається, що протягом перевіряємого періоду позивачу було поставлено товар в асортименті: пиво, Славутич світле, Славутич Перміум, Балтіка №0, Балтіка №3, Балтіка №7, Львівське 1715, Туборг Грін, Туборг Твіст, тощо.

Право на віднесення позивачем сум ПДВ за вказаними господарськими операціями до податкового кредиту відповідного звітного періоду підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ «Промагролізинг» на ім'я позивача, наявними в матеріалах справи (т.1 а.с. 57-58, 60-65, 68-79, 93-113, 118-121, 123-126,187-190, 200 - 209)

Також, факт поставки товару підтверджується рахунками на оплату товару (т.1 а.с.138-149, 163 - 181, 185, 191) та рахунками, в тому числі і на оплату по факту, (т.1 а.с. 59, 86, 130-131, 134,137, 143, 154 - 156, 158, 158-159) наданих ТОВ «Промагролізинг» позивачу на оплату за поставлений товар.

Оплата позивачем за поставлений товар здійснювалась у готівковій формі поставленого товару, а також у безготівковій формі шляхом перерахування коштів через банківську установу, останнє підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та квитанцій про здійснення банківських операцій.

Господарські правовідносини між позивачем (покупцем) та ТОВ «Промінь Л» (постачальником) що здійснення поставки товару (пива) відбувались на підставі накладних, наявних в матеріалах справи, (т.2 а.с. 13,14,17-18, 21, 23, 25, 27-28, 32), відповідно до яких ТОВ «Промін Л» було поставлено позивачу товар в асортименті: пиво Балтика№0, Балтика №3, Славутич Айс, Славутич Преміум, Туборг Грин, Славутич світле, Туборг блек, Львівське 1715, тощо.

Своє право на віднесення сум ПДВ за вказаними господарськими операціями позивач підтверджує податковими накладними, виписаними на його ім'я постачальником товару - ТОВ «Промінь Л». (т.2 а.с.20-22, 33).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем господарських операцій до суду надано, також, рахунки на оплату поставленого товару (т.2 а.с. 24,26, 19-20, 22, 24, 26, 29-31).

Оплата позивачем за поставлений товар здійснювалась у готівковій формі поставленого товару, а також у безготівковій формі шляхом перерахування коштів через банківську установу, останнє підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та квитанцій про здійснення банківських операцій.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка товару.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності посилань податкового органу при обґрунтування порушень позивачем податкового законодавства на матеріали перевірки його контрагентів з огляду на наступне.

Формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, а також правомірності формування податку на прибуток за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року у справі № 811/2776/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко