ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
10 квітня 2014 рокусправа № 804/5993/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)
суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. у справі №804/5993/13-а за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ» до: про:Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
26.04.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ» (далі - ТОВ «ТЕХНОПРОМ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Дніпропетровська МДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 2-6/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №804/5993/13-а та справу було призначено до судового розгляду /а.с. 1/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем у справі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТЕХНОПРОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Симплек Буд» та ВКМ ПП «Фірма Сато» за період вересень 2012р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої було складено акт №361/150/30597784 від 09.04.2013р., у якому за результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновки не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Симплек Буд» та ВКМ ПП «Фірма Сато», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з вересня 2011р. по жовтень 2012р., що призвело до порушення позивачем п.138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат за 3 кв. 2012р. на суму 332466,55грн. та занижено валові доходи отримані від невстановленої юридичної та/або фізичної особи за 3 кв. 2012р. на суму 398959,86 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 3 кв. 2012р. на суму 153600 грн., завищено валові витрати за 4 кв.2012р. на суму 202120 грн., занижено валові доходи отримані від невстановленої юридичної та/або фізичної особи за 4 кв.2012р на суму 242544 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 кв.2012р. на суму 93379 грн.; про порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Симплекс Буд» за вересень 2012р. на суму 17416,0 грн., за жовтень 2012р. на суму 18745,0 грн., за листопад 2012р. на суму 21679,0 грн., завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ВКМ ПП «Фірма Сато» за вересень 2012р. на суму 49076,76 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 106 917,0 грн., в тому числі за вересень 2012р. на суму 664993,0 грн., за жовтень 2012р. на суму 18745,0 грн., за листопад 2012р. на суму 21679,0 грн., за результатами перевірки, на підставі акту перевірки, відповідачем 24.04.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: -№0000712250, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальній сумі на 308723,75грн.; - №0000722250, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у загальній сумі на 133640,00 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення необґрунтованими з огляду на те, що висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду, при тому, що документи щодо здійснення господарських операцій з контрагентами позивачем були надані податковому органу, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, тому позивач вважає, що прийняті відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставними, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000712250, №0000722250 від 24.04.2013р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. у справі №804/5993/13-а в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ТЕХНОПРОМ» до Дніпропетровської МДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено (суддя Златін С.В.) / а.с. 132-138/.
Позивач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 144-145/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 01.08.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 01.08.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 187,188/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.
Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ТОВ «ТЕХНОПРОМ», ідентифікаційний код 30597784, зареєстровано як юридична особа 03.11.1999р. розпорядженням Дніпропетровської райдержадміністрації , та як платник податків перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській МДПІ.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 03.04.2013р. по 09.04.2013р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТЕХНОПРОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Симплек Буд» та ВКМ ПП «Фірма Сато» за період вересень 2012р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої було складено акт №361/150/30597784 від 09.04.2013р. (далі - акт перевірки).
Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки /а.с. 7-16/ податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем порушено:
- пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст.138, п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати за 3 кв. 2012р. на суму 332466,55 грн. та занижено валові доходи отримані від невстановленої юридичної та/або фізичної особи за 3 кв. 2012р. на суму 398959,86 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 3 кв. 2012р. на суму 153600 грн. та завищено валові витрати за 4 кв.2012р. на суму 202120 грн., занижено валові доходи отримані від невстановленої юридичної та/або фізичної особи за 4 кв.2012р на суму 242544 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 кв.2012р. на суму 93379 грн.
- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Симплекс Буд» за вересень 2012р. на суму 17416,0 грн., за жовтень 2012р. на суму 18745,0 грн., за листопад 2012р. на суму 21679,0 грн. та завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ВКМ ПП «Фірма Сато» за вересень 2012р. на суму 49076,76 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 106917,0 грн., в тому числі за вересень 2012р. на суму 664993,0 грн., за жовтень 2012р. на суму 18745,0 грн., за листопад 2012р. на суму 21679,0 грн.
- встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з вересня 2011р. по жовтень 2012р.
За результатами перевірки на підставі акту №361/150/30597784 від 09.04.2013р. податковим органом 24.04.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000712250, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 308723,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) 246979,0 грн.,штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 61744,75грн. /а.с. 19 /;
- №0000722250, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 133640,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 106917,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 26729,25 грн. /а.с. 20 /.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем висновок про порушення підприємством вимог податкового законодавства зроблено виключно на підставі аналізу документів та інформації, що стосується контрагентів позивача, а саме актів перевірок: акт про неможливість проведення зустрічної звірки ВМК ПП «Фірма Сато» №222/22.5-07/21584956 від 04.03.2013р.; акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СІМПЛЕКС БУД» №210/2210/34574472 від 15.03.2013р. якими не було встановлено будь-яких фактів, які б могли свідчити про можливість здійснення підприємствами ВМК ПП «Фірма Сато» та ТОВ «Симплекс Буд» фінансово-господарської діяльності а також цими перевірками встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) у вересні-листопаді 2012р., і саме на підставі цих актів перевірок податковим органом зроблено висновок, що товар та послуги начебто придбані позивачем у ПП «Фірма Сато» та ТОВ «Симплекс Буд» були отримані від невстановленої юридичної та/або фізичної особи.
Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивачем було укладено 15.08.2012р. договір №56 купівлі-продажу нафтопродуктів з ТОВ Симпекс Буд», за умовами якого позивачем придбавались нафтопродукти, та 30.07.2012р. було укладено договір №126 з ВКМ ПП «Фірма Сато» , за умовами якого позивачем придбавалися автозапчастини, вказані контрагенти позивача під час укладення договорів з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цими правочинами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичної особи та зареєстровані платниками ПДВ, при цьому позивачем було надано під час судового розгляду даної адміністративної справи суду усі первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами і використання придбаних автозапчастин і нафтопродуктів у власній господарський діяльності позивача, якому на праві власності належать автотранспортні засоби, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій.
Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.
Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагентів товарів та послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум податку на додану вартість сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагентів, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у перевіряємому періоді по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції від 01.08.2013р. у даній справі скасувати.
Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищезазначені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини, які вникли між сторонами у даній справі, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, а тому необхідно задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ №0000712250 та № 0000722250 від 24.04.2013р..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,202,205,207 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПРОМ» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2013р. у справі №804/5993/13-а - скасувати.
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
від 24.04.2013р. :
- №0000712250, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 308723,75 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 246979,0 грн.,штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 61 744,75грн.;
- №0000722250, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 133640,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 106917,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 26729,25 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено - 25.07.2014р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2014 |
Оприлюднено | 01.08.2014 |
Номер документу | 39977847 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Коршун А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні