Ухвала

від 01.07.2014 по справі 872/15311/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2014 рокусправа № 811/1815/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стан» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі №811/1815/13-а за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стан» до: про:Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

31.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стан» (далі - ТОВ «БК «Стан») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 3-6 том 1/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №811/1815/13-а та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Хронос» за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., з ПП «Електропроммаш» за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р, з 01.04.2010р. по 31.07.2010р., з ПП «Колос Кіровоградщини-2009» за період з 01.03.2010р. по 30.04.2010р., з 01.09.2010р. по 31.10.2010р. , податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин ТОВ «БК «Стан» та ТОВ «Хронос», ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини-2009», господарські договори укладені позивачем з цими контрагентами є нікчемними та такими що суперечать вимогам ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215,216,228 ЦК України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, ці договори, на думку відповідача, були укладені з метою заниження об'єкту оподаткування та з метою несплати податків, зазначені порушення призвели до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 119762 грн., та заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 125308 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 271 грн. за липень 2012р., що було відображено у акті перевірки №66/22-5/35804580 від 15.05.2013р., та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) 23.05.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000952250, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на загальну суму 135705 грн.; - №0000942250, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 144076 грн.; - №0000962250, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за липень 2012р у розмірі 271 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що контрагенти позивача - ТОВ «Хронос», ПП «Електропроммаш», ПП «Колос Кіровоградщини-2009», на момент укладення господарських договорів та виконання сторонами за договорами своїх зобов'язань були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, придбані позивачем товари та послуги у цих контрагентів були використані ним у подальшому у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентамим своїх зобов'язань за договорами, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит , тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ №0000952250, №0000942250 та №0000962250 від 23.05.2013р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі №811/1815/13-а адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ : - №0000942250, яким ТОВ «БК «Стан» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 144076,00 грн., у тому числі: основний платіж - 119762,00 грн.. штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 24314,00 грн.; - №0000952250, яким ТОВ «БК «Стан» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в частині нарахування основного платежу - 98454,76 грн., штрафної (фінансової) санкції (штрафу) - 24613,69грн.; - №0000962250, яким ТОВ «БК «Стан» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012 р. у розмірі 271,00 грн., у задоволенні інших позовних вимог відмовлено (суддя Момонт Г.М.) / а.с. 80-84 том 3/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 88-91 том 3/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 20.08.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції від 20.08.2013р. у даній справі, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000952250 від 23.05.2013р. в частині нарахування основного платежу - 10109,24 грн., штрафної (фінансової) санкції (штрафу) - 2527,31грн., подав апеляційну скаргу / а.с. 93-95 том 3/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій частині позовних вимог рішення постановлено з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції у цій частині скасувати та постановити у цій частині позовних вимог нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем вимоги у цій частині.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 147-149 том 3/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «БК «Стан», ідентифікаційний код 35804580, зареєстровано як юридична особа 21.03.2008р. виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ / а.с. 77/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 26.04.2013р. по 08.05.2013р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Хронос» за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., з ПП «Електропроммаш» за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р, з 01.04.2010р. по 31.07.2010р., з ПП «Колос Кіровоградщини-2009» за період з 01.03.2010р. по 30.04.2010р., з 01.09.2010р. по 31.10.2010р., за результатами якої було складено акт №66/22-5/35804580 від 15.05.2013р. (далі - акт перевірки) / а.с. 19-74 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем порушено:

- п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.9 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 119762,00 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 125308,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012р. на суму 271,00 грн.

За результатами перевірки на підставі акту №66/22-5/35804580 від 15.05.2013р. податковим органом 23.05.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000942250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 144076,00 грн., у тому числі 119762,00 грн. - основний платіж, 24 314,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) /а.с.7 том 1/;

- №0000952250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 135705,00 грн., у тому числі 108564,00 грн. - основний платіж, 27141,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) /а.с. 8 том 1/;

- №0000962250, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за липень 2012 р. у розмірі 271,00 грн. /а.с.9 том 1/.

При цьому, крім вищезазначеного з акту перевірки вбачається, що висновки за результатами перевірки позивача податковим органом було зроблено з урахуванням актів перевірки контрагентів позивача:

- акт Кіровоградської ОДПІ №58/23-1/30330862 від 10.06.2011р. про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Електропроммаш» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 18.03.2009р. по 31.03.2011р.;

- акт Кіровоградської ОДПІ №61/23-30/36793511 від 10.06.2011р. про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Колос Кіровоградщіни-2009» з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період 01.02.2010р. по 30.04.2011р.;

- акт Кіровоградської ОДПІ №55/22-7/13750464 від 19.12.2012р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Хронос» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інтер Плюс» за червень 2011р., ФОП ОСОБА_1 за липень 2011р., ПП «Будреаль» за липень 2012р.,

за висновками яких зазначені підприємства - контрагенти позивача - визнано такими, що здійснювали свою діяльність з наданням податкової вигоди третім особам, їхні операції не створюють реальних правових наслідків, і саме на підставі цих актів перевірок контрагентів позивача податковий орган прийшов до висновків щодо порушення підприємством ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства,.

Під час розгляду справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивачем укладено правочини з контрагентами: ПП «Електропроммаш» (придбання електротоварів, будівельних матеріалів та обладнання, а також транспортні послуги з доставки придбаних товарів), ПП «Колос Кіровоградщіни-2009» (придбання електротоварів та будівельних матеріалів), ТОВ «Хронос» (виконання робіт по монтажу, демонтажу та переміщенню банкоматів, виконання субпідрядних будівельно-монтажних робіт), вказані контрагенти позивача під час укладення договорів з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цими правочинами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичної особи та зареєстровані платниками ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу та під час судового розгляду даної адміністративної справи суду первинні документи за цими правочинами, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами, та подальше використання отриманих позивачем за цими договорами товарів (послуг) у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов'язання та податковий кредит, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій.

Стосовно висновку відповідача про нікчемність укладених правочинів, який був ним зроблений на підставі актів перевірки контрагентів позивача, то колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов'язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов'язують недійсність господарського зобов'язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів - судових рішень щодо визнання недійсними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його контрагентами, як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуг) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуг) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов'язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуг) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуг), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуг) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Проте, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано безпідставним віднесення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2012р. 10109,24 грн., оскільки ТОВ «Будівельна компанія «Стан» не було підтверджено факт реальності господарської операції з ТОВ «Хронос» щодо виконання субпідрядних будівельно-монтажних робіт.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагентів товарів та послуг, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагентів, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 123068,45 грн. та з податку на прибуток в розмірі 144076,00 грн. не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про завищення від?ємного значення суми ПДВ в розмірі 217,00 грн. є безпідставним, а суд першої інстанції постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 20.08.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги відповідача та позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційних скаргах відповідача та позивача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявниками апеляційних скарг норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Стан» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. у справі №811/1815/13-а - залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 25.07.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко