Ухвала

від 22.07.2014 по справі 804/15742/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2014 рокусправа № 804/15742/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" про застосування арешту коштів платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у задоволенні адміністративного позову Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" про застосування арешту коштів платника податків - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 19.11.2013 р. №574 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" по взаємовідносинам з ТОВ "ТК "СІМПЛЕКС" за червень 2013 р., ТОВ "ПРОДСЕРВІСЛЮКС" за січень, лютий, квітень, травень 2013р., ТОВ "САНТОРІНА" за березень 2013р., ПП "Джерело" за серпень 2013 р. тривалістю три робочих дні. На підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та Наказу №574 від 19.11.2013 р. Лівобережною ОДПІ виписані направлення на перевірку від 19.11.2013 р. №333 та №334.

20.11.2013 р. з метою проведення перевірки старшим державним ревізором -інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Щербиною К.М. та старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Величко М.О. було здійснено виїзд за адресою ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" для вручення копії Наказу від 19.11.2013 р. №574 на проведення перевірки та направлень на проведення перевірки.

Судом встановлено, що посадові особи Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська не були допущені до проведення перевірки, про що складено Акт від 20.11.2013 р. № 1558/22-5/32952501, в якому зазначено, що співробітник підприємства ОСОБА_3 на поставлені питання стосовно наявності посадових осіб ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" відповіла, що директор ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" знаходиться у відпустці, а головний бухгалтер на лікарняному. Документи, які підтверджують вищезазначене, ОСОБА_3 не надала, особу, яка виконує обов'язки директора на час відпустки директора, не назвала, надавати пояснення відмовилась.

На підставі фактичної відмови ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" від проведення перевірки, 20.11.2013 р. заступником начальника управління податкового аудиту, начальником відділу планування та інформаційного забезпечення Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська Величко Г.С. внесено звернення про застосування повного адміністративного арешту майна ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" до заступника начальника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Бойкової Е.В..

21.11.2013 р. заступником начальника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська Бойковою Е.В. відповідно до ст. 94 ПК України та п.4.1, Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків" від 07.11.11 р. №1398, винесено Рішення "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків", яким застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ".

З метою застосування арешту коштів на розрахункових рахунках згідно з довідкою позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідивши дані обставини справи та правовідносини, що їм відповідають, колегія суддів приходить до наступного.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту майна органами державної податкової служби визначені ст.94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту майна, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми ст.94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Разом з тим, чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Так, згідно із п.94.2 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість, застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп.94.6.2 п.94.6. ст.94 ПК України).

Наведені норми кореспондуються з приписом п.94.4 ст.94 ПК України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.

Адміністративний арешт майна платника податків припиняється, зокрема, у зв'язку з відсутністю протягом 96 годин рішення суду про підтвердження обґрунтованості такого арешту (пп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України).

Судом встановлено, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №804/15728/13-а за поданням Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" про підтвердження обгрунтованості застосування арешту. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2013 р. у вказаній справі, в задоволенні вимог подання податкового органу відмовлено повністю. Свою відмову суд першої інстанції мотивував тим, що заявником - Лівобережною ОДПІ порушено порядок проведення документальних позапланових перевірок, встановлений ПК України, крім того, відповідач позбавлений можливості оскаржити до суду Наказ від 19.11.2013р. №574 про проведення перевірки та рішення заступника начальника Лівобережної ОДПІ Бойкової Е.В. від 21.11.2013 р. про застосування адміністративного арешту майна.

Таким чином, обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" не була підтверджена судом, в зв'язку чим він вважається необґрунтованим.

Також, в судовому засіданні не підтверджено відсутність у платника податків - ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, що є обов'язковою умовою для накладення арешту.

Окрім того, суд вважає за доцільне зазначати, що звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 20.11.2013 року є таким, яке не відповідає діючому законодавству, оскільки воно містить посилання на Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1398, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 904 від 25.10.2013р. "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства фінансів України та про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 12 грудня 2012р. № 1315", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013р. за № 1854/24386.

Водночас ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені ст.94 цього Кодексу.

Так, у відповідності до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) наявність податкового боргу; 2) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 3) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 4) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як зазначає позивач заборгованість у відповідача відсутня, чи мається майно у відповідача взагалі, обґрунтованих пояснень суду не було надано.

Також, судом встановлено, що наказ на проведення перевірки ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" було вручено лише 29.11.2013 року, в той час як перевірка податковим органом була призначена до проведення 20.11.2013 року.

Разом з тим, податковим органом не доведено інших правових підстав, які визначені пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України для застосування арешту коштів на рахунках ТОВ "Фірма "ВІП-ГАРАНТ".

Отже, виходячи з аналізу норм чинного законодавства в частині застосування арешту коштів на рахунках платника податків та дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що податковим органом не доведено жодної правової підстави, передбаченої пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України для накладення арешту на кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ".

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІП-ГАРАНТ" про застосування арешту коштів платника податків є цілком необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - залишити без змін .

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко