Постанова

від 30.07.2014 по справі 826/9289/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2014 року № 826/9289/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімбуд» надання дозволу на реалізацію майна платника податків, що перебуває у податковій заставі з метою погашення суми податкового боргу ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - позивач, ДПІ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімбуд» (далі - відповідач, ТОВ «Ексімбуд»), в якому просить суд: «надати дозвіл на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімбуд», яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 32з-24-113 від 27.12.2011 р. з метою погашення податкового боргу платника податків».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ТОВ «Ексімбуд», яке перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податків, обліковується непогашений податковий борг на загальну суму 333 895,56 грн., який виник у зв'язку з несплатою підприємством самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань та сум узгоджених грошових зобов'язань, визначених податковою інспекцією. На день подання позову вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу жодного позитивного результату не дали, а тому як наслідок з метою погашення податкового боргу позивач просить дозволу на погашення вказаної суми податкового боргу підприємства за рахунок майна цього платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 21 липня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 21 липня 2014 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлений.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні 21 липня 2014 року суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

В ході судового розгляду встановлено, що ТОВ «Ексімбуд» (ідентифікаційний код 31483262) зареєстроване як юридична особа 04 травня 2001 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11 червня 2014 року, та перебуває на обліку в ДПІ.

Згідно даних ДПІ за ТОВ «Ексімбуд», станом на монет звернення із зазначеним позовом до суду, обліковувався непогашений податковий борг на загальну суму 333 895,56 грн.

Правомірність набуття вказаними сумами грошових зобов'язань в розмірі 333 895,56 грн., несплаченими відповідачем в добровільному порядку, статусу узгоджених, а потім відповідно статусу податкового боргу, підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема: постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2012 року у справі № 2а-2109/12/2670, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2011 року у справі № К-6919/08, податковими деклараціями відповідача з податку на додану вартість за серпень - жовтень 2012 року, витягами з облікових карток платника податку - ТОВ «Ексімбуд».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000641703/0 та № 0000631703/0 від 23 березня 2006 року, № 0000641703/1 та № 0000631703/1 від 05 червня 2006 року, № 0000641703/2 та № 0000631703/2 від 08 серпня 2006 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 26 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2008 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 08 лютого 2011 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

В лютому 2012 році ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, правонаступником якої наразі є позивач, звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ТОВ «Ексімбуд» про стягнення заборгованості в розмірі 444 752,53 грн.

За результатами розгляду даного позову ДПІ Окружним адміністративним судом м. Києва була винесена постанова від 23 травня 2012 року у справі № 2а-2109/12/2670, якою позовну заяву податкової інспекції задоволено повністю. Зазначена постанова, згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 25 жовтня 2012 року.

Рішенням позивача № 20 від 26 вересня 2012 року відповідачу було розстрочено суму податкового боргу.

Разом з тим, рішенням № 20/с від 23 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС скасовано рішення № 20 від 26 вересня 2012 року у зв'язку з невиконанням ТОВ «Ексімбуд» договору про розстрочення податкового боргу (платник податків не сплачує чергової частки розстроченої суми та нараховані на неї проценти).

Відповідачу було направлено податкову вимогу № 1279 від 13 квітня 2011 року.

Жодних доказів оскарження цієї податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

Також доказів погашення заявленої суми податкового боргу до суду відповідачем не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на момент розгляду даної справи податкового боргу ТОВ «Ексімбуд» перед місцевим та державними бюджетами становить 333 895,56 грн.

Надалі, з метою погашення відповідачем податкового боргу в досудовому порядку позивачем були вжиті наступні заходи для погашення податкового боргу, а саме:

- 08 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва винесено рішення № 147 про опис майна у податкову заставу;

- 27 грудня 2011 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва складено Акт № 32з-24-113 опису майна (автомобіль HYUNDAI TUCSON, держ. № АА9659ЕТ, свід. № ААС 350642 від 14.05.2008, рік випуску 2007, колір сірий, № кузова KMHJM8ІИ084773526);

- 20 липня 2012 року позивачем виставлено інкасові доручення (розпорядження) № 158/24, № 159/24, № 181/24 та № 182/24 на суму 444 752,53 грн., проте останні повернуто без виконання;

- 14 вересня 20120124 року позивачем виставлено інкасові доручення (розпорядження) № 287/24 та № 288/24 на суму 444 752,53 грн., проте останні повернуто без виконання;

- 20 вересня 2012 року позивачем виставлено інкасові доручення (розпорядження) № 289/24 та № 290/24 на суму 444 752,53 грн., проте останнє повернуто без виконання;

- 15 жовтня 2012 року позивачем виставлено інкасове доручення (розпорядження) № 315/24 на суму 444 752,53 грн., проте останнє повернуто без виконання;

- 26 листопада 2012 року позивачем виставлено інкасове доручення (розпорядження) № 369/24 на суму 444 752,53 грн., проте останнє повернуто без виконання;

- 26 грудня 2012 року позивачем виставлено інкасове доручення (розпорядження) № 412/24 на суму 099 546,78 грн., проте останнє повернуто без виконання;

- 20 березня 2014 року позивачем виставлено інкасове доручення (розпорядження) № 232/19 на суму 272 682,74 грн., проте останнє повернуто без виконання.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)(пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (абзац другий підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (ч. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу).

Таким чином, з контексту вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що право податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, виникає після проведення процедури стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку.

Крім того, системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов'язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків ; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.

Згідно норми абзацу 1 пункту 95.7 статті 95 Податкового кодексу України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Враховуючи, що згідно наявних матеріалів справи у відповідача на момент розгляду даної справи судом відсутні кошти на розрахункових рахунках, що унеможливлює здійснити стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, доказів про сплату заборгованості суду не подано, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про надання дозволу на реалізацію описаних активів відповідача згідно акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, від 27 грудня 2012 року № 32з-26-43 у розмірі 333 895,56 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити повністю.

Надати Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві дозвіл на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімбуд», яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 32з-24-113 від 27 грудня 2011 року з метою погашення податкового боргу платника податків у розмірі 333 895,56 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя В.П. Катющенко