Ухвала

від 26.06.2014 по справі 872/14485/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокусправа № 804/8714/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А..

за участю

представника відповідача: Войтенко К.В..

представника позивача: Ковирева А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі №804/8714/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Східна Торгівельна Компанія" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Солана" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

04.07.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Східна торгівельна Компанія" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.01.2012р. №0000012200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Східна Торгівельна Компанія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 63 325,00 грн., з яких за основним платежем 50 660,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 12 665,00 грн.

Адміністративний позов обгрунтовано тим, що позивачем було правомірно сформовано податкову звітність з податку на додану вартість на підставі господарських операцій реальність здійснення яких, підтверджується документами первинного обліку у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Дніпропетрвоського окружного адміністративного від 08 серпня 2013 року адміністративний позов - задовлено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 09.01.2012р. №0000012200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Східна Торгівельна Компанія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 63 325,00 грн., з яких за основним платежем 50 660,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 12 665,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Східна Торгівельна Компанія» було укладено правочини без наміру їх реального здійснення, що призвело до заниження позивачем заявлених до сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, які є правомірними та обґрунтованими, прийнятими у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, та ґрунтуються на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем приписів чинного Податкового кодексу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Новомосковської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Східна Торгівельна Компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість з платником податків ТОВ "Солана" по податковій декларації за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт №488/222/32410305 від 26.12.2012 р..

За наслідками перервіки встановлено, що операції з купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ "Східно Торгівельна Компанія" з ТОВ "Солана" за серпень 2012 року порушують частини 1 і 5 статті 203 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ "Східна Торгівельна Компанія" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. відповідно господарського кодексу господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів та з метою одержавння прибутку. Отже, на порушення пункту 198.3 та 198.6 ст. 198 та п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Східна Торгівельна Компанія" неправомірно завищено показники задекларовані у рядках 10.1 та 17 Декларації в загальній сумі 50 660,00 грн..

На підставі акту перервіки податковим органом прийнято податкове повідолмення - рішення № 0000012200 від 09 січня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 50660 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12665 грн..

Правомірність та обгрунтованість податкового повідомлення - рішення № 0000012200 від 09 січня 2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задвовольнячи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентом укладено договір, за наслідками якого сформовано податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладений договір, на думку суду першої інстанції, носить реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступного.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать проте, що між ТОВ «Східна "Торгівельна Компанія» (замовник) і ТОВ «Солана» (виконавець) був укладений договір про надання послуг про просуванню товарів №1/04-12 від 01 березня 2012 р., відповідно до якого ТОВ «Солана» надає, а ТОВ «Східна торгівельна компанія» замовляє послуги про просування товарів побутової хімії, косметики та продуктів харчування на ринку, а саме: створення образу престижності фірми, її продукції і послуг; формування образу інноваційності для фірми і її продукції; інформування про характеристики товару; обгрунтування ціни товару впровадження в свідомість споживачів відмінних рис товару; інформування про місце придбання товарів і послуг; інформування про розпродажі; створення сприятливої інформації про фірму в порівняння з конкурентами.

На виконання вказаного договору в період з березня по серпень 2012 року ТОВ «Солана» були проведені перемовини з потенційними покупцями щодо придбання товарів, надано рекомендації керівництву ТОВ «Східна Торгівельна Компанія» щодо співробітництва із вказаними контрагентами.

Судом першої інстанці в судовому засіданні встановлено, що в результаті наданих послуг від ТОВ «Солана», ТОВ «Східна Торгівельна Компанія» укладено договори поставки товарів з ТОВ «Акорд-Груп» (код 38104857), ТОВ «Гранд Інструмент Груп» (код 31911349), ТОВ «Гранд Терра» (код 36094659), ТОВ «Грей-Юг» (код 34772945), ТОВ «Онікс» (код 24438876), ТОВ «Росток-Дніпро» (код 36096745), ТОВ «Східна торгівельна компанія» (код 32463598). Укладення договорів сприяло збільшення обсягу продажів товарів по групам від 5,5% до 11% у порівняні з минулим періодом.

На виконання вищевказаного договору були оформлені наступні первинні та інші документи: результати досліджень ринку; проміжні звіти; акти приймання-передачі послуг №№ 5, 6, 7, 8, 9 і 10 від 29 серпня 2012 року на загальну суму 303 960,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 660,00 грн.; податкові накладні №№ 5, 6, 7, 8, 9 і 10 від 29 серпня 2012 року на загальну суму 303 960,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 660,00 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено, що з початку свого створення ТОВ «Солана» займалось господарською діяльністю у сфері оптової торгівлі - продуктами харчування, в т.ч. напоями, косметичними товарами, товарами для побуту, тощо.

На даний час підприємство знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровська, що підтверджується довідкою за формою №4-ОПП від 03 січня 2013 року №6826.

З 01 жовтня 1997 року ТОВ «Солана» зареєстровано платником ПДВ. В даний час підприємство має свідоцтво платника ПДВ №200104093 від 24 січня 2013 року. В 2012 році воно мало свідоцтво платника ПДВ №100265206 від 30 січня 2010 року.

У період надання послуг позивачу на підприємстві працювало дві особи - директор Артеменко О.І. та менеджер з адміністративної діяльності Гоголь В.Н., що підтверджується наказом №13-К від 01 серпня 2011 р. Відповідно до податкового розрахунку ТОВ «Солана» за формою № 1ДФ за 3-ій квартал 2012 року, який подавався підприємством до -Новомосковської ОДПІ 07 листопада 2012 року, кількість працюючих складала 2-і особи. У власності ТОВ «Солана» є земельна ділянка площею 1 3001 га за адресою: м.Запоріжжя, вул. Димитрова, 52, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ЯВ №288133 від 28 серпня 2008 року, а також нерухоме майно загальною площею 7 453,10 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 52, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.02.2007 р. реєстровий №259 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13702110 від 26 лютого 2007 р.

ТОВ «Солана» має у власності основні засоби залишкова балансова вартість яких становить 4 233 596,02 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом наслідком яких є поставка товару.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування податку на додану вартість за рахунок договору, укладених позивачем та його контрагентом, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі №804/8714/13 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим