Постанова

від 11.02.2014 по справі 9101/112102/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2014 рокусправа № 0870/2934/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року

у адміністративній справі № 0870/2934/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, за участю прокурора Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року задоволено позов ТОВ «Технополіс», визнано протиправними та скасовано прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя податкові повідомлення - рішення № 0001932302 від 23.03.2012 року, та № 0001942302 від 23.03.2012 року, а також визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, що полягають у включенні до акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132 відомостей про господарські відносини з контрагентами: ТОВ «Рестарт-Інвест» (код 36367510); ТОВ «Днепроспеціндустрія ЛТД» (код 33563386); ТОВ «Курсор-Ком» (код 35862484); ТОВ «Дніпросервіс-Груп» (код 33808116); ТОВ «Делавер Ком» (37068860); ТОВ «Ідеал» (код 32010554), та зобов'язано державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Запоріжжя виключити ці відомості з акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, не врахування судом обставин безпідставного збільшення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток і податку на додану вартість, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги і заперечення проти неї, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення № 0001942302 та № 0001932302, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 659178,00грн. і штрафні (фінансові) санкції на суму 128712,75грн., та визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 823973,00грн. і штрафні (фінансові) санкції на суму 160891,00 грн. - були прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя 23.03.2012 року відповідно до вимог пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки №532/23-3/13626132 від 06.03.2012 року, складеного відповідачем за результатом документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року, проведеної на підставі виданого ДПІ у Ленінському районі згідно з пп.20.1.4 п.20. ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України направлення від 23.02.2012 №250, та затвердженого плану перевірки, а також в рамках заперечення від 15.02.2012 №14 на акт документальної планової виїзної перевірки №242/23-3/13626132 від 10.02.2012 року.

З матеріалів перевірки відповідача вбачається, що підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань та застосування до нього штрафних санкцій, податковий орган вважає порушення норм п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які сталися внаслідок заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 823973грн., у тому числі: за 4 квартал 2009 року у сумі 118980,00 грн., 2010 рік у сумі 524580,00грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 180413,00грн.; та порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 659178,00грн., у тому числі: за грудень 2009 року на суму ПДВ - 95184,00 грн., лютий 2010 р. - 5000,00 грн., березень 2010 р. - 6331,00 грн., травень 2010 р. - 92815,00 грн., червень 2010 р. - 1303,00 грн., липень 2010 р. - 880,00 грн., вересень 2010 р. - 101667,00 грн., грудень 2010 р. - 211667,00 грн., січень 2011р. - 49667,00 грн., та за лютий 2011 р. - 94664,00 грн.

Так, за змістом акту перевірки податкового органу, перелічені в ньому порушення податкового законодавства, позивачем були допущені у взаємовідносинах з ТОВ «Днепрспеціндустрія ЛТД» (а.с.128-132); з ТОВ «Рестарт-Інвест» (а.с.132-136); з ТОВ «Курсор-Ком» (а.с.136-140); з ТОВ «Дніпросервіс-Груп» (а.с. 140-144); з ТОВ «Делавар Ком» (а.с.144-148); з ТОВ «Ідеал» (а.с.148-152); з ТОВ «Техноінновація» (а.с. 152-156); та з ТОВ «Омега-Спектр» (а.с.156-162).

Зокрема, за твердженням податкового органу, позивач у взаємовідносинах з вище переліченими контрагентами не поніс будь-яки витрат, а доказами зазначеного відповідач вважає те, що: - надані позивачем до перевірки по операціям з ТОВ «Техноінновація» і з ТОВ «Омега-Спектр» рахунки-фактури та податкові накладні, не співпадають по кількості і сумам; - відносно ТОВ «Техноінновація» державним реєстратором Заводського району м.Запоріжжя 26.04.2011 внесено до ЄДР запис про зняття з обліку за його місцезнаходженням у зв'язку з прийнятим засновниками цього підприємства рішенням про припинення юридичної особи, що за висновками податкового органу свідчить про неможливість господарських взаємовідносин між підприємством позивача та ТОВ «Техноінновація» у березні 2011 року; - ТОВ «Омега-Спектр» після здійснення господарських операцій з позивачем змінено місце реєстрації в ЄДР; - а також відсутність належних первинних документів на підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Днепрспеціндустрія», ТОВ «Рестарт-Інвест», ТОВ «Курсор Ком», ТОВ «Дніпросервіс Груп», ТОВ «Делавар Ком», ТОВ «Ідеал», та не доведеність перевезення товару товарно-транспортними накладними.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції на підставі детально досліджених письмових доказів, зокрема, наявних в матеріалах справи: рахунків-фактури, податкових накладних, і інших наданих позивачем до матеріалів справи первинних документів, дійшов висновку, що вказані первинні документи оформлені належним чином, а неспівпадіння даних обумовлено тим, що підприємством позивача була здійснена передоплата та відповідно виписані податкові накладні і здійснена оплата на суму, що передбачалася поставкою партії товару, після отримання товару в натурі продавцем було виписано рахунки-фактури на реально поставлену кількість товару. При цьому, залишок сальдо по рахункам відповідає даним бухгалтерського обліку, а номенклатура товару та його ціна за одиницю виміру співпадає у рахунках, видаткових накладних, податкових накладних.

Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відвантаження товару проводилось зі складів у м.Дніпропетровську, які знаходяться у користуванні продавців, а перевезення - здійснювалось як автотранспортом продавця так і власним транспортом покупця (позивач). При цьому, позивач в судовому засіданні надав докази, які підтверджують наявність у нього у власності відповідного автотранспорту, а судом оглянуто оригінал журналів реєстрації довіреностей та долучені до справи відповідні витяги, що підтверджує отримання товарів робітниками підприємства позивача, у звязку з чим твердження відповідача щодо переєрестрації місцезнаходження контрагентів позивача та в зв'язку з цим неможливості здійснювати останніми господарські операції, не були взяті судом до уваги, оскільки зняття з обліку та поставка на облік в квітні не може мати вплив на ведення господарської діяльності у березні, крім того місцезнаходження складських приміщень та місцезнаходження головного управління підприємства може не співпадати.

Судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки доводи податкового органу та прокурора щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами із-за не співпадання рахунків-фактури та податкових накладних по кількості і сумам, припинення юридичної особи ТОВ «Техноінновація» 26.04.2011 р. за рішенням його засновників, зміною місця реєстрації в ЄДР ТОВ «Омега-Спектр» після здійснення господарських операцій з позивачем, відсутністю належних первинних документів на підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Днепрспеціндустрія», ТОВ «Рестарт-Інвест», ТОВ «Курсор Ком», ТОВ «Дніпросервіс Груп», ТОВ «Делавар Ком», ТОВ «Ідеал», та не доведеністю перевезення товару товарно-транспортними накладними - суперечить фактичним обставинам у справі та наявним в матеріалах справи письмовим доказам - копіям первинних документів, якими підтверджується фактичне отримання позивачем товарів за спірними правовідносинами та подальша їх реалізація, тобто, настання реальних правових наслідків, зміну майнового стану позивача, а також безпосередній зв'язок проведених операцій із господарською діяльністю позивача.

Переглядаючи судове рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги, судова колегія бере до уваги, що судом першої інстанції повністю спростовані доводи податкового органу стосовно заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, а також твердження про неможливість здійснення господарської діяльності при здійсненні ним господарських операцій з контрагентами, зазначеними в Акті перевірки податкового органу, а встановлені судом першої інстанції фактичні обставини, які підтверджуються наявними в справі первинними документами позивача, повністю узгоджуються з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини

Зокрема, позивач здійснював свою господарську діяльність в перевіряємий період у повній відповідності до вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, та якою визначено, що валовими витратами виробництва та обігу визнаються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними і іншими документами.

Відповідачем по справі не доведено належними доказами, що витрати позивача під час здійснення ним господарських операцій з його контрагентами в перевіяємий період - є не підтвердженими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тому будь-яких правових підстав для висновків про порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - у суду немає.

Не доведено також податковим органом фактів порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки податковий кредит звітного періоду позивачем був визначений саме виходячи із договірної вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (виготовленням) товарів (послуг) саме з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

Тобто, податковим органом не доказано, а судом першої і апеляційної інстанцій не встановлено фактів нереальності (безтоварності) господарських операцій позивача, або придбання позивачем товарів (послуг) без мети їх використання в своїй господарській діяльності, та не виявлено фактів відсутності у позивача належним чином складених податкових накладних (інших подібних документів), або не сплату позивачем податку на додану вартість продавцю у складі вартості товару.

Як правильно зазначалося судом першої інстанції в оскаржуваній постанові суду, кожна поставка за участю позивача супроводжується відповідними та належно оформленими первинними документами, які відповідають приписам Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що апеляційною скаргою податкового органу не спростовано.

Оскільки на час існування спірних правовідносин усі контрагенти позивача були належним чином зареєстрованими платниками податку на додану вартість, їх свідоцтва платника податку на додану вартість не скасовувалися, а матеріали справи містять в собі достатньо доказів того, що операції по придбанню товарів у контрагентів позивача є реальними, фактично відбулися, придбані товари використані позивачем в його господарської діяльності, судова колегія визнає, що позивач правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість та податок на прибуток відповідного періоду за результатом проведення господарських операцій з зазначеними в Акті перевірки контрагентами, тобто, з дотриманням вимог Закону України "Про податок на додану вартість", та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", і відповідно рішення суду першої інстанції в цій частині, яким задоволено вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - є законним та достатньо обґрунтованим, і відповідно скасуванню не підлягає.

Непідтвердження будь-яким із продавців по взаємовідносинам позивача сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань, чи несплата їх до бюджету, результати зустрічних перевірок контрагентів та інших учасників ланцюга постачання - не є підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Разом з тим, судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя при включенні до акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132 відомостей про господарські відносини з контрагентами: ТОВ «Рестарт-Інвест» (код 36367510); ТОВ «Днепроспеціндустрія ЛТД» (код 33563386); ТОВ «Курсор-Ком» (код 35862484); ТОВ «Дніпросервіс-Груп» (код 33808116); ТОВ «Делавер Ком» (37068860); ТОВ «Ідеал» (код 32010554), та частині зобов'язання державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя виключити ці відомості з акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132, оскільки дії відповідача при включенні до акту позапланової виїзної документальної перевірки певних висновків - є зайвими у зв'язку із скасуванням судом податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі зазначеного акту суб'єкту владних повноважень, що охоплює усі дії та висновки, вчинені в ході такої перевірки.

Таким чином, постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача в перевіряємий період, та про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, які підлягають скасуванню в повному обсязі.

Правомірність рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень, доводами апеляційної скарги не спростовується, тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню лише в частині, яка стосується обговорення дій та висновків податкового органу під час перевірки та складення акту від 06.03.2012 №532/23-3/13626132.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -

П о с т а н о а и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя -задовольнити частково

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року - скасувати в частині визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя щодо включення до акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132 відомостей про господарські відносини з контрагентами: ТОВ «Рестарт-Інвест» (код 36367510); ТОВ «Днепроспеціндустрія ЛТД» (код 33563386); ТОВ «Курсор-Ком» (код 35862484); ТОВ «Дніпросервіс-Груп» (код 33808116); ТОВ «Делавер Ком» (37068860); ТОВ «Ідеал» (код 32010554), з зобов'язанням державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя виключити ці відомості з акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 року №532/23-3/13626132.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов