Рішення

від 28.07.2014 по справі 921/449/14-г/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2014 р.Справа № 921/449/14-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Галамай О.З. при секретарі Сиротюк К.В.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ", м.Київ,

до відповідача: Новосілківської сільської ради, с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області

про стягнення 2340,00 грн. основного боргу, 56,16 грн. інфляційних втрат, 1030,88 грн. 15 % річних та 181,85 грн. пені (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В судове засідання з'явились:

від позивача : Ємчук Р.П. - представник, довіреність № б/н від 15.04.2014р.

від відповідача : Довгошия Я.П. - представник, довіреність № 252 від 10.06.2014р.

Представникам сторін в судовому засіданні 11.06.2014р. роз'яснено його права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку статті 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Тернопільської області Товариством з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" подано позов до відповідача Новосілківської сільської ради про стягнення 4 680,00 грн. основного боргу, 111,57 грн. інфляційних втрат, 2061,76грн. 15 % річних та 363,69 грн. пені.

Ухвалою суду від 15.05.2014р. розгляд справи призначено на 11.06.2014р.

В судовому засіданні 11.06.2014р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2014р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні. Також представником позивача через канцелярію суду (вх. № 10588 та вх..№10589 від 29.05.2014р.) подано необхідні документи, які витребовувались ухвалою суду від 15.05.2014р.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.06.2014р. підтримав подані через канцелярію суду письмові пояснення (вх.№ 11219 від 10.06.2014р.), в яких не заперечує щодо заборгованості, яка виникла перед позивачем. Також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості оплатити заборгованість за виконані роботи в добровільному порядку.

В судовому засіданні 11.06.2014р. судом оголошено перерву до 02.07.2014р.

Ухвалою суду від 02.07.2014 р., на задоволення клопотанням представника позивача ((вх.№12566 від 02.07.2014 р.), судом продовжено розгляд справи на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України та відкладено її розгляд на 28.07.2014р.

В судовому засіданні 28.07.2014 р. представник позивача підтримав заяву про зменшення позовних вимог (вх. №14002 ), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 2340,00 грн. основного боргу, 56,16 грн. інфляційних втрат, 1030,88 грн. - 15 % річних, 181,85 грн. пені, у зв'язку з тим, що відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 2340,00 грн.

Передбачені частиною 4 статті 22 ГПК України, права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Відповідно до ч.3 ст.55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. (п.3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Враховуючи викладене, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 14002) до розгляду як таку, що подана в порядку статті 22 ГПК України. Відтак, предметом розгляду даної справи є стягнення 2340,00 грн. основного боргу, 56,16 грн. інфляційних втрат, 1030,88 грн. - 15 % річних, 181,85 грн. пені.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.07.2014р. визнав заборгованість перед позивачем , про що зазначив в заяві (вх. №14014).

В судовому засіданні 28.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (Виконавець) та Новосілківською сільською радою (Замовник) укладено договір №7640 від 01.03.2011р., відповідно до якого Виконавець за завданням Замовника зобов'язується надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття - презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття - презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами (п.1.1. договору).

Пунктами 2.1., 2.2. договору, вартість послуг становить 4680,00 грн. Строк оплати до 01.06.2011р.

Згідно п. 3.1. договору, Виконавець розробляє і публікує інформаційні матеріали (стаття - презентація) за допомогою письмових матеріалів і фотографій , які надає Замовник.

Відповідно до п. 3.6. договору, Виконавець зобов'язаний опублікувати інформаційні матеріали (стаття - презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua протягом 60 календарних днів з моменту укладення цього договору.

Пунктом 3.7. договору, Виконавець зобов'язаний письмово повідомити Замовника про публікацію інформаційних матеріалів ( стаття - презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua .

Згідно п. 3.8. договору, Замовник зобов'язаний протягом 4 днів з моменту отримання повідомлення про публікацію інформаційних матеріалів (стаття - презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua надіслати корегування інформаційних матеріалів ( стаття - презентація) Виконавцю, в іншому випадку інформаційні матеріали (стаття - презентація) вважатимуться прийнятими, а зобов'язання Виконавця вважатимуться виконаними. Пунктом 5.1. договору визначено, що договір діє протягом 1 року з моменту його укладення.

На виконання умов договору №7640 від 01.03.2011р. позивач надав послуги, що підтверджується повідомленням №396 від 25.05.2011р.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг, підтверджується презентаціями - статтями, які зареєстровані на порталі www.meriaonline.com.ua- 10.03.2011р., рахунком - фактурою №СФ - 0000318 від 14.05.2012р. та актом прийому - передачі виконаних робіт №298 від 14.05.2012р. (знаходяться в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи та стверджує позивач, відповідачем частково погашено основну заборгованість в сумі 2340,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №218, в зв'язку з чим позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог (вх. №14002 від 28.07.2014 р.).

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору, за порушення термінів оплати за наданні послуги в розмірі 2 0340,00 грн., позивачем нараховано пеню в розмірі 181,85 грн., 15% річних у розмірі 1030,88 грн. та інфляційні втрати в розмірі 56,16 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 1827,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до укладеного між сторонами договору №7640, позивач надав послуги відповідачеві на загальну суму 4680,00 грн.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав неналежним чином, оплативши заборгованість з порушенням строків її оплати в розмірі 2340 грн., що підтверджується платіжним дорученням №218.

Отже, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача становить 2340,00 грн. та підлягає до стягнення на користь позивача.

Положенням статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. договору сторони домовились, у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов"язань Замовник зобов"язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення .

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак, відповідно до ст. 3 даного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1. договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", за порушення строків оплати, встановлених договором, позивачем за період з 02.06.2011р. по 01.12.2011р. нараховано пеню, яка становить 181,85 грн. та підлягає до стягнення.

Згідно п.4.2. договору, у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов"язань, Замовник зобов"язаний на вимогу Виконавця зобов"язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 % річних від простроченої суми.

Нормами статті 625 ЦК України, передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем 15% річних в розмірі 1030,88 грн. та інфляційні втрати в розмірі 56,16 грн. підлягають до стягнення.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до статті 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись cтаттями 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 ,4 4 , 4 5 ,4 6 ,12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Новосілківської сільської ради (47974, вул. Колгоспна, 19а, с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 14052868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС СІТІ МЕДІЯ" (м.Київ, вул.Воровського, 32, код ЄДРПОУ 37025570)

- 2340 (дві тисячі триста сорок) грн.00 коп. основного боргу,

- 1030 (одну тисячу тридцять) грн. 88 коп. - 15% річних,

- 181 (то вісімдесят одну) грн. 85 коп. пені,

- 56 (п"ятдесят шість) грн. 16 коп. інфляційних втрат ,

-1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31.07.2014р.

Суддя Галамай О.З.