Рішення

від 28.07.2014 по справі 910/12507/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12507/14 28.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕПТИК Лтд"

до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс"

про стягнення 27993,53 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Цимай Р.С. за довіреністю № 28 від 18.06.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕПТИК Лтд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (відповідача) 27993,53 грн. заборгованості за Договором підряду № ПР-15/22-13 на виконання проектних робіт від 14.05.2013 р., з яких: 24660,93 грн. основного боргу, 644,56 грн. 3% річних, 2688,04 грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов наведеного договору позивач виконав та передав відповідачу проектні роботи по розробці проектної документації, про що сторони підписали акти здачі-прийняття виконаних робіт № ОУ-0000094 та № ОУ-0000095 від 31.07.2013 р. на загальну суму 24660,93 грн., втім відповідач в порушення умов договору виконані позивачем роботи не оплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/12507/14 та призначено розгляд справи на 28.07.2014 р. о 10:50 год.

17.07.2014 р. через відділ діловодства суду надійшов лист № 01-374 від 14.07.2014 р. за підписом директора відповідача, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи, оскільки на підприємстві відповідача згідно штатного розпису числиться один юрисконсульт, який до 03.08.2014 р. перебуватиме у відпустці, а будь-який зв'язок з ним відсутній.

В судове засідання, призначене на 28.07.2014 р., з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 28.07.2014 р., не з'явився, про причини неявки повідомив суд листом № 01-374 від 14.07.2014 р., в якому відповідач просив суд відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні 28.07.2014 р. здійснювався розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. У якості причини відкладення розгляду справи директор відповідача, за підписом якого до суду надійшов лист № 01-374 від 14.07.2014 р., вказує те, що на підприємстві відповідача згідно штатного розпису числиться один юрисконсульт, який до 03.08.2014 р. перебуватиме у відпустці, а будь-який зв'язок з ним відсутній.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 25.06.2014 р. та призначення розгляду справи на 28.07.2014 р. була відправлена відповідачу 26.06.2014 р. та була отримана останнім 01.07.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01031 44169051.

А отже, відповідач мав достатньо часу та всі можливості для підготовки до судового засідання, в т.ч. і для складання та подання (надіслання) господарському суду та позивачу відзиву на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову, а також для повідомлення свого представника про дату судового засідання та його направлення для участі в судовому засіданні, призначеному на 28.07.2014 р.

Крім того, стаття 28 ГПК України не визначає представників юридичних осіб, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації, як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси сторони надано керівникам підприємств та організацій, іншим особам, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Лист № 01-374 від 14.07.2014 р. підписаний директором інституту Ю.Ф. Семешко, що, в свою чергу, свідчить про реальну можливість відповідача здійснити своє представництво в суді безпосередньо на рівні керівництва. Також, представляти інтереси відповідача може й інша особа, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами.

Суд також враховує, що до листа відповідача № 01-374 від 14.07.2014 р. не додано жодних доказів на підтвердження вказаних в ньому обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, викладене у листі № 01-374 від 14.07.2014 р., задоволенню не підлягає.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Втім, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставини, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.07.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні, призначеному на 28.07.2014 р., представник позивача подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, зокрема, витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та стосовно відповідача станом на 11.07.2014 р. Клопотання судом задоволене та передане для реєстрації до відділу діловодства суду.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 28.07.2014 р., надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.07.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.05.2013 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕПТИК Лтд", в якості Виконавця, та відповідачем - Державним підприємством "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс", в якості Замовника, було укладено Договір підряду № ПР-15/22-13 на виконання проектних робіт (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Договору Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) відповідно до умов цього Договору та завдання на проектування приймає на себе виконання проектних робіт (ПР) по розробці проектної документації системи автоматичної пожежної сигналізації і системи автоматичного газового пожежогасіння та узгодження проектної документації в органах Державного пожежного нагляду м. Києва (далі - Роботи) по об'єкту: "Залізнично-автомобільний мостовой перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ - Московський - Дарниця. Автовокзал "Видубичі". В свою чергу, Замовник (відповідач) зобов'язується прийняти Роботи, що зазначені в п.1.1 цього Договору, та оплатити їх в строки та розмірах, які обумовлені в цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість проектних робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1) та кошторисних розрахунків № 1 і № 2, що є невід'ємними частинами даного Договору становить:

система автоматичної пожежної сигналізації (Кошторис №1) складає 16 223,08 грн. (в т.ч. ПДВ);

система автоматичного газового пожежогасіння (Кошторис №2) складає: 8 437,85 грн. (в т.ч. ПДВ).

Загальна вартість робіт по Договору складає: 24 660,93 грн. (в т.ч. ПДВ).

У п. 2.5 Договору визначено, що оплата проектних робіт проводиться Замовником (відповідачем) відповідно до Календарного плану робіт (Додаток № 2). Після завершення проектних робіт у повному обсязі або окремому етапу та передачі готової документації Замовнику (відповідачу) в повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній не пізніше 3-х банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з Виконавцем (позивачем) по Договору, у відповідності з актом здачі-приймання робіт та виконавчим кошторисом.

Розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення (п. 2.6 Договору).

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що Замовник (відповідач) не пізніше 5-ти днів з моменту отримання від Виконавця (позивача) проектної документації та акту здачі-приймання робіт, виконавчого кошторису зобов'язаний розглянути її та передати останньому оформлений акт або мотивовану відмову від приймання робіт з посиланням на невиконані пункти Договору.

Підписаний Замовником (відповідачем) акт здачі-приймання робіт підлягає оплаті згідно з п. 2.6 Договору протягом 3-х банківських днів (п. 4.7 Договору).

Строк дії Договору визначений у п. 9.1 цього Договору: початок - день підписання сторонами Договору, закінчення - згідно календарного плану, але не пізніше 31.12.2013 р., а в частині розрахунків - до повного виконання.

Як стверджує позивач, ним згідно з умовами Договору були виконані Роботи з проектування системи автоматичної пожежної сигналізації і системи автоматичного газового пожежогасіння, а розроблена за їх результатами проектна документація була передана відповідачу, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття виконаних робіт на загальну суму 24660,93 грн., а саме:

- Актом № ОУ-0000094 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.07.2013 р. на суму 16223,08 грн. по системі автоматичної пожежної сигналізації на об'єкті Замовника;

- Актом № ОУ-0000095 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.07.2013 р. на суму 8437,85 грн. по системі автоматичної газового пожежогасіння на об'єкті Замовника.

У відповідності до п. 4.7. Договору відповідач зобов'язаний був оплатити за виконані роботи позивачу протягом трьох банківських днів з дня підписання сторонами відповідного акту здачі-приймання робіт, проте відповідач не оплатив виконані позивачем роботи, чим порушив свої договірні зобов'язання відносно оплати виконаних позивачем робіт.

Позивач звернувся до відповідача з Претензію № 327 від 20.11.2013 р. про погашення заборгованості по Договору № ПР-15/22-13 від 14.05.2013 р. на суму 24660,93 грн.

Оскільки відповіді на вищенаведену претензію відповідач не надав, позивач повторно звернувся до відповідача з Претензію № 335 від 06.12.2013 р. про погашення заборгованості по Договору № ПР-15/22-13 від 14.05.2013 р. на суму 24660,93 грн. Направлення даної претензії відповідачу позивач підтверджує копіями фіскального чеку № 8858 від 10.12.2013 р. та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідь на претензію позивача № 335 від 06.12.2013 р., відповідач надіслав позивачу лист № 03-962 від 12.12.2013 р., відповідно до якого він погодився з вимогами, викладеними в наведеній претензії, та повідомив позивача про своє звернення до замовника спірних проектних робіт - Дирекції з будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро з проханням терміново оплатити відповідні проектні роботи, в т.ч. і роботи, виконані ТОВ "СЕПТИК Лтд" в сумі 24660,93 грн.

Натомість, станом на час звернення позивача з позовом до суду, відповідач не оплатив виконані позивачем на підставі Договору роботи, а тому позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем суду не подав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 4 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Змістом статті 887 ЦК України визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (ч. 1 ст. 887 ЦК України).

До договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 887 ЦК України).

Як визначено у ч. 1 ст. 889 ЦК України, замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Зібрані у справі докази, а саме: Акт № ОУ-0000094 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.07.2013 р. на суму 16223,08 грн.; Акт № ОУ-0000095 здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.07.2013 р. на суму 8437,85 грн., підтверджують, що позивач на виконання умов Договору виконав проектні роботи по розробці проектної документації системи автоматичної пожежної сигналізації і системи автоматичного газового пожежогасіння та передав їх результати відповідачу.

При цьому вищенаведені Акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-0000094 та № ОУ-0000095 від 31.07.2013 р. на загальну суму 24660,93 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем у відповідності до умов Договору проектних робіт по розробці проектної документації системи автоматичної пожежної сигналізації і системи автоматичного газового пожежогасіння, а рівно її прийняття відповідачем без будь-яких зауважень, заперечень, претензій.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором на загальну суму 24660,93 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом досліджено, що порядок оплати за Договором визначений пунктами 2.5, 2.6, 4.7 Договору, а саме:

- після завершення проектних робіт у повному обсязі або окремому етапу та передачі готової документації Замовнику (відповідачу) в повному обсязі, останній не пізніше 3-х банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт , виконує розрахунок з Виконавцем (позивачем) по Договору, у відповідності з актом здачі-приймання робіт та виконавчим кошторисом (п. 2.5 Договору);

- підписаний Замовником (відповідачем) акт здачі-приймання робіт підлягає оплаті згідно з п. 2.6 Договору протягом 3-х банківських днів (п. 4.7 Договору).

- розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення (п. 2.6 Договору).

Оскільки Акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-0000094 та № ОУ-0000095 були підписані 31.07.2013 р., то з урахуванням умов пунктів 2.5, 4.7 Договору відповідач повинен був оплатити виконані позивачем проектні роботи за цими актами протягом 3-х банківських днів після підписання цих актів, а отже до 05.08.2013 р. включно.

Відповідач, в порушення умов Договору не оплатив вартість виконаних позивачем проектних робіт за Актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-0000094 та № ОУ-0000095 від 31.07.2013 р., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за Договором у розмірі 24660,93 грн. (основний борг).

При цьому судом також встановлено, що наявний в матеріалах справи лист відповідача № 03-962 від 12.12.2013 р. у відповідь на претензію позивача № 335 від 06.12.2013 р., фактично свідчить про визнання відповідачем наявності у нього заборгованості перед ТОВ "СЕПТИК Лтд" (позивачем) в сумі 24660,93 грн.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, як встановлено судом, відповідач в порушення умов Договору зобов'язання по оплаті виконаних позивачем проектних робіт за Актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-0000094 та № ОУ-0000095 від 31.07.2013 р. належним чином та в строк, передбачений пунктами 2.5, 4.6 Договору, не виконав. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а відповідачем до справи не залучені.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що заборгованість відповідача за Договором станом на час вирішення спору по суті становить 24660,93 грн. (основний борг).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24660,93 грн. вважаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 644,56 грн. 3% річних за період з 06.08.2013 р. по 19.06.2014 р. та 2688,04 грн. інфляційних нарахувань за період з 06.08.2013 р. по 19.06.2014 р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов 'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що останнім днем виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних позивачем проектних робіт за Договором в сумі 24660,93 грн. вважається 05.08.2013 р., а отже з 06.08.2013 р. , як вірно визначив позивач, почалося прострочення відповідачем зазначеного грошового зобов'язання.

Судом враховано, що згідно п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 1"Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань .

Здійснивши (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга") перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційного збільшення суми боргу, судом встановлено, що його сума за період з 06.08.2013 р. по 19.06.2014 р. становить 2961,50 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 06.08.2013 - 19.06.2014 24660.93 1.120 2961.50 27622.43

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлено до стягнення інфляційне збільшення суми боргу за період з 06.08.2013 р. по 19.06.2014 р. в сумі 2688,04 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, а також беручи до уваги п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення інфляційного збільшення суми боргу. Тому вимоги позивача про стягнення інфляційного збільшення суми боргу за період з 26.02.2014 р. по 19.05.2014 р. в розмірі 2688,04 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в наведеній сумі.

Здійснивши (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга") перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 644,56 грн. 3% річних за період з 06.08.2013 р. по 19.06.2014 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми: 24660,93 грн. основного боргу, 2688,04 грн. інфляційного збільшення суми боргу та 644,56 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 15; ідентифікаційний код 04726917) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕПТИК Лтд" (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, буд. 16-Б, н/п 96 в літ. А; ідентифікаційний код 31957619) 24660,93 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят гривень 93 коп.) основного боргу, 2688,04 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 04 коп.) інфляційного збільшення суми боргу, 644,56 грн. (шістсот сорок чотири гривні 56 коп.) 3% річних, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2014 р.

Суддя Гумега О.В.