Рішення

від 28.07.2014 по справі 910/10454/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10454/14 28.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯПК КОМПАНІ"

про стягнення 35 385,36 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Діденко І.В. за довіреністю № 453-О від 12.02.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯПК КОМПАНІ" (відповідач) про стягнення 35 385,36 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором банківського обслуговування № б/н від 10.04.2013 р., з яких: 22000,00 грн. заборгованості за кредитом, 8521,33 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2127,46 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 2736,57 грн. пені.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором банківського обслуговування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/10454/14 та призначено розгляд справи на 07.07.2014 р. об 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 07.07.2014 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 07.07.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 30.05.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 07.07.2014 р., подав клопотання про долучення копіїї витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача станом на 19.06.2014 р. до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 07.07.2014 р., представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 07.07.2014 р., подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 28.07.2014 о 12:20 год.

В судове засідання, призначене на 28.07.2014 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 28.07.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 30.05.2014 р. та від 07.07.2014 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/10454/14 від 30.05.2014 р. та від 07.07.2014 р. були направлені відповідачу за адресою 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 11/1, вказаною у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача станом на 19.06.2014 р.

Втім, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/10454/14 та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв'язку до Господарського суду міста Києва за закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.

За наведених обставин, судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р., згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин, вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставини, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.07.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні, призначеному на 28.07.2014 р., представник позивача подав письмові пояснення нормативного обґрунтування позовних вимог. Пояснення позивача залучені до матеріалів справи та передані для реєстрації до відділу діловодства суду.

Представник позивача в судовому засіданні 28.07.2014 р. надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.07.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.04.2013 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯПК КОМПАНІ" в особі директора Коваленка Я.П. (відповідач, Клієнт) звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач, Банк) з заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява).

У Заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Клієнт погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банка www.pb.ua ) (надалі - Умови), Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір або Договір банківського обслуговування від 10.04.2013 р.).

Підписавши вказану Заяву, Клієнт в порядку діючого законодавства посвідчив згоду на ведення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" документообігу, в т.ч. підписання угод, договорів, додаткових угод до них, зяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Підписавши Заяву, Банк і Клієнт приєднуються та зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування вцілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів та додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по банківському обслуговуванню з Клієнтом через web-сайт Банку (www.pb.ua або інший інтернет-/ sms-ресурс, зазначений Банком).

Відповідно до Договору банківського обслуговування від 10.04.2013 р. відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26009056101641.

Згідно з п. 1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України № 492 від 12.11.2003 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за № 1172/8493 (далі - Інструкція), умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.18 Умов.

Пункт 3.18.1.1 Умов визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнту, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнту, що полягає в проведенні його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.5 Умов кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта зверх залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно з затвердженою внутрішньобанківською методикою на основі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України.

Пункт 3.18.1.6 Умов передбачає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому "Умовами і правилами надання банківських послуг", у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до пункту 3.18.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до Договору банківського обслуговування від 10.04.2013 р., Банком було надано відповідачу на поточний рахунок № 26009056101641 кредитний ліміт у розмірі 6200,00 грн. (15.04.2013 р.), у розмірі 13000,00 грн. (04.06.2013 р.) та у розмірі 22000,00 грн. (19.06.2013 р.), що підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/140514095332 від 14.05.2014 р. про розміри встановлених кредитних лімітів ТОВ "ЯПК КОМПАНІ".

Згідно з пунктом 3.18.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до пункту 3.18.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Положеннями пункту 3.18.1.17 Умов встановлено, що при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, держателями яких є сам власник поточного рахунку або пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахування заробітної плати), з суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту переказів стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми переказів. Клієнт доручає Банку списувати суми такої комісійної винагороди, яка підлягає сплаті Банку, зі свого поточного рахунку.

Відповідно до розділу 3.18.4 Умов затверджений порядок розрахунків, згідно з яким, зокрема, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.18.4.1 Умов). Порядок розрахунку процентів визначений підпунктами 3.18.4.1.1 - 3.18.4.1.5.

Так, відповідно до підпункту 3.18.4.1.1 пункту 3.18.4.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з підпунктом 3.18.4.1.2 пункту 3.18.4.1 Умов, при не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Підпунктом 3.18.4.1.3 пункту 3.18.4.1 Умов передбачено, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (підпункт 3.18.4.1.4 пункту 3.18.4.1 Умов).

Пунктом 3.18.4.4 Умов встановлено обов'язок клієнта сплачувати банку винагороду за користування лімітом відповідно до п.п. 3.18.1.6 та 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць у порядку, передбаченому Умовами. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні.

Відповідно до пункту 3.18.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до пункту 3.18.2.3.4. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Позивач стверджує, що з огляду на порушення відповідачем зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 10.04.2013 р., останній станом на 30.04.2014 р. має заборгованість в загальній сумі 35385,36 грн., яка складається з: 22000,00 грн. заборгованості за кредитом, 8521,33 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2127,46 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 2736,57 грн. пені.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору банківського обслуговування, суд прийшов до висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини 1 та 2 стаття 1067 ЦК України).

У відповідності до норм частини 1 та 2 статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу з 19.06.2013 р. кредитний ліміт у розмірі 22000,00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів за поточним рахунком відповідача № 26009056101641 за період з 02.07.2013 р. по 30.04.2014 р., копія якої міститься в матеріалах справи.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що відповідач неодноразово здійснював за рахунок кредитного ліміту сплату рахунків інших організацій, оплату товарів, отримував готівку, а також здійснював погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 30412К4Т7S00N від 04.04.2014 р. з вимогою про погашення заборгованості за Договором, докази чого позивачем додано до позовної заяви (копії реєстру згрупованих поштових відправлень від 21.04.2014 р., фіскального чеку № 1362 від 21.04.2014 р., опису вкладення у цінний лист № 4994512107583 від 21.04.2014 р.). Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором банківського обслуговування від 10.04.2013 р., внаслідок чого станом на 30.01.2014 р. за відповідачем рахується та є непогашеною на даний час заборгованість за кредитом в розмірі 22000,00 грн., заборгованість по відсотками за користування кредитом в розмірі 8521,33 грн., заборгованість по комісії (винагороді) за користуванням кредитом в розмірі 2127,46 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитом в розмірі 22000,00 грн., заборгованості по відсотками за користування кредитом в розмірі 8521,33 грн., заборгованості по комісії (винагороді) за користуванням кредитом в розмірі 2127,46 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованостей і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4,1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.18.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені станом на 30.04.2014 р., суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовна вимога про стягнення 2736,57 грн. пені підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судові засідання не з'явився, належними засобами доказування не спростував обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову, судовий збір в розмірі 1827,00 грн. покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯПК КОМПАНІ" (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 11/1; ідентифікаційний код 38688171) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50; ідентифікаційний код 14360570) 22000,00 грн. (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.) заборгованості за кредитом, 8521,33 грн. (вісім тисяч п'ятсот двадцять одну гривню 33 коп.) заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2127,46 грн. (дві тисячі сто двадцять сім гривень 46 коп.) заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 2736,57 грн. (дві тисячі сімсот тридцять шість гривень 57 коп.) пені,1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2014 р.

Суддя Гумега О.В.