Рішення
від 28.07.2014 по справі 910/10645/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10645/14

28.07.14

За позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс"

про стягнення 20 000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Максименко А.П. за довіреністю № 8-2/1075 від 16.06.2014 р.

від відповідача: Дем‘яненко М.В. за довіреністю № б/н від 16.06.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Харсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" (відповідач) про стягнення 10000,00 грн. штрафу та 10000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за періоди з 15.06.2013 р. по 06.08.2013 р. та з 18.09.2013 р. по 15.04.2014 р.

Позов подано на підставі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2013 р. № 23/1-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 01/1-13 (далі - Рішення АМК).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/10645/14 та призначено її розгляд на 23.06.2014 р. о 11:20 год.

18.06.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення по справі.

18.06.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

23.06.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 23.06.2014 р., з'явились представники сторін.

В судовому засіданні, призначеному на 23.06.2014 р., здійснювався розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, поданого 23.06.2014 р. через відділ діловодства суду. Клопотання судом відхилене як безпідставне.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.06.2014 р. заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

В судовому засіданні, призначеному на 23.06.2014 р., суд оголосив перерву до 28.07.2014 р. о 10:20 год.

28.07.2014 р. представник відповідача подав через відділ діловодства заперечення, відповідно до яких вважає помилковим нарахування позивачем пені за період з дня отримання відповідачем рішення АМК до дня порушення Господарським судом Херсонської області провадження у справі № 923/502/13 від 23.04.2014 р. Також, відповідач вважає помилковим нарахування позивачем пені у період з 15.06.2013 до 06.08.2013 р., тобто з моменту прийняття Господарським судом Херсонської області рішення від 14.06.2013р. у справі № 923/502/13 до дня прийняття до провадження судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на зазначене рішення ухвалою від 07.08.2013р., оскільки у цей період рішення суду першої інстанції ще не набрало законної сили. Також, на думку відповідача, помилковим є нарахування пені у період з 18.09.2013 р. по 18.11.2013 р., в зв'язку з тим, що у цей період відбувався перегляд рішення господарського суду у касаційній інстанції, а саме: ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2013 р. була розглянута касаційна скарга ТОВ "Ойлкомерс", яка була повернута без розгляду, а тому це є, у розумінні статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", переглядом господарським судом відповідного рішення (постанови) господарського суду. На підставі наведеного, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволені позову в частині стягнення пені, у зв'язку з неправильним її нарахуванням, тоді як в частині стягнення штрафу відповідач просив надати час для можливості підписання мирової угоди з позивачем.

В судове засідання, призначене на 28.07.2014 р., з'явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 28.07.2014 р., надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 28.07.2014 р., просив суд відмовити позивачу в задоволені позову в частині стягнення пені, у зв'язку з неправильним її нарахуванням, а в частині стягнення штрафу - просив надати час для можливості підписання мирової угоди з позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні 28.07.2014 р. заперечив доводи відповідача стосовно неправильного нарахування позивачем пені та вказав докази на підтвердження вірного визначення періодів нарахування пені. Стосовно надання відповідачу часу для можливості підписання мирової угоди в частині стягнення штрафу, то представник позивача зазначив про відсутність підстав для підписання мирової угоди в спірному випадку, у зв'язку з чим заперечував щодо надання відповідачу часу для її підписання.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.07.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2013 р. № 23/1-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 01/1-13 (далі - Рішення АМК) визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Карап", скоординувавши свої дії під час підготовки та участі у торгах, що проводились у червні-серпні 2012 року Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" по закупівлі матеріалів мастильних спеціальних та засобів для автомобілів, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів (пункти 1 резолютивної частини Рішення АМК).

За порушення, зазначене в п. 1 резолютивної частини Рішення АМК, на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" (відповідач) накладено штраф, відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в розмірі 10000,00 грн. (п.п. 1.2 п. 1 резолютивної частини Рішення АМК).

В Рішенні АМК було зазначено, що накладений штраф має бути сплачений відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом двох місяців з дня одержання копії рішення, а також зазначено, що рішення може бути оскаржене до господарського суду протягом двох місяців з дня одержання копії рішення.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) зазначило, що копія Рішення АМК була направлена ним відповідачу супровідним листом від 28.02.2013 р. № 23-32/1 для виконання та була отримана відповідачем 06.03.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого додана до позовної заяви. Отже, з урахуванням частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач вважає, що відповідач повинен був сплатити накладений на нього Рішенням АМК штраф до 06.05.2013 р. включно (протягом двох місяців з дня одержання ним копії Рішення АМК).

За даними позивача, відповідач скористався своїм правом відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та оскаржив Рішення АМК до Господарського суду Херсонської області.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.06.2013 р. по справі № 923/502/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. у справі № 923/502/13 рішення Господарського суду Херсонської області від 14.06.2013 р. у справі № 923/502/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" - без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2013 р. у справі № 923/502/13 касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. у справі № 923/502/13 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс", а справу - Господарському суду Херсонської області.

Позивач зазначив, що протягом тривалого часу з дня одержання відповідачем Рішення АМК, останній не оплатив штраф, накладений на нього Рішення АМК, документи, що підтверджують сплату штрафу до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не надіслав.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

З урахуванням вищенаведених положень, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10000,00 грн., накладеного Рішенням АМК, а також пені за прострочення сплати відповідачем штрафу за періоди з 15.06.2013 р. по 06.08.2013 р. та з 18.09.2013 р. по 15.04.2014 р. (263 дні) в розмірі 10000,00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2013 р. № 23/1-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 01/1-13 на відповідача накладено штраф у розмірі 10000,00 грн. за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються спотворення результатів торгів.

Зазначене рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримано відповідачем 06.03.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04073 1178802 0.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем спірного штрафу є 06.05.2013 р.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

По матеріалам справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" (відповідач), не погодившись з рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2013 р. № 23/1-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" у справі № 01/1-13 та відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 23/1-рш від 26.02.2013 р. по справі № 01/1-13.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.04.2013 р. було порушено провадження у господарській справі № 923/502/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 23/1-рш від 26.02.2013 р. по справі № 01/1-13.

За змістом частини 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Оскільки оскаржуване рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України приймалось у відповідності до вимог статті 48 цього Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі № 923/502/13 про скасування цього рішення, за відсутності обставин, передбачених частиною третьої статті 48 цього Закону, зупинило його виконання.

Таким чином, з 23.04.2013 р. виконання рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 23/1-рш від 26.02.2013 р. по справі № 01/1-13 було зупинено на підставі імперативних положень ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

14.06.2013 р. Господарським судом Херсонської області було прийнято рішення у справі № 923/502/13, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Отже, розгляд справи № 923/502/13 у Господарському суді Херсонської області тривав з 23.04.2013 р. по 14.06.2013 р.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.06.2013 р. у справі № 923/502/13, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення Господарського суду Херсонсьої області.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 р. у справі № 923/502/13 було відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" до провадження.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. у справі № 923/502/13 рішення Господарського суду Херсонської області від 14.06.2013 р. у справі № 923/502/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" - без задоволення.

Отже, розгляд справи № 923/502/13 Одеським апеляційним господарським судом тривав з 07.08.2013 р. по 17.09.2013 р.

Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. у справі № 923/502/13, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" звернулось до Вищого господарського суду України з відповідною касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2013 р. у справі № 923/502/13 касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. у справі № 923/502/13 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс", а справу - Господарському суду Херсонської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. За наведених обставин, рішення Господарського суду Херсонської області від 14.06.2013 р. у справі № 923/502/13 набрало законної сили 17.09.2013 р. (дата винесення постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/502/13).

В свою чергу, рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2013 р. № 23/1-рш у справі № 01/1-13 станом на час розгляду даної справи є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 17.04.2014 р. № 1226-VII) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки у рішенні Господарського суду Херсонської області від 14.06.2013 р. у справі № 923/502/13, яке набрало законної сили, було встановлено та належним чином доведено обставини, на підставі яких суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2013 р. № 23/1-рш у справі № 01/1-13, то зазначені обставини не потребують доказування при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

З огляду на наведене, а також зібрані у даній справі докази, підтверджується, що відповідач ухилився від сплати штрафу в розмірі 10000,00 грн., накладеного на нього рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2013 р. № 23/1-рш у справі № 01/1-13 у двомісячний строк з дня одержання ним рішення про накладення штрафу, визначений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки до 06.05.2013 р. (включно), а рівно і станом на даний час, спірний штраф не сплатив, докази протилежного до матеріалів справи не долучив.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати відповідачем штрафу за періоди з 15.06.2013 р. по 06.08.2013 р. та з 18.09.2013 р. по 15.04.2014 р. (всього 263 дні) в розмірі 10000,00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Абзацами третім-п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно підпункту 20.2 пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Судом вище було встановлено наступне:

- відповідач повинен був сплатити штраф, накладений на нього Рішенням АМК, по 06.05.2013 р. (включно), отже початок періоду прострочення відповідачем сплати штрафу починається з 07.05.2013 р.;

- разом з тим, з 23.04.2013 р. виконання Рішення АМК зупинено на підставі імперативних положень ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- з 23.04.2013 р. по 14.06.2013 р. тривав розгляд справи № 923/502/13 у Господарському суді Херсонської області;

- з 07.08.2013 р. по 17.09.2013 р. тривав розгляд справи № 923/502/13 Одеським апеляційним господарським судом.

Враховуючи наведене, а також приписи частин другої та третьої, абзаців першого, третього - п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", роз'яснення підпункту 20.2 пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", суд прийшов до висновку про те, що позивачем вірно визначений період нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, а саме:

- з 15.06.2013 р. по 06.08.2013 р. включно - 53 дні (з наступного дня після прийняття рішення Господарського суду Херсонської області від 14.06.2013 р. у справі № 923/502/13 - до дня прийняття ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 р. у справі № 923/502/13 про прийняття апеляційної скарги до провадження);

- з 18.09.2013 р. по 15.04.2014 р. - 210 днів (з наступного дня після прийняття постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. у справі № 923/502/13 - до визначеного позивачем кінцевого строку нарахування пені).

В свою чергу, з огляду на приписи частин другої та третьої, абзаців першого, третього - п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", роз'яснення підпункту 20.2 пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", а також обставини, пов'язані з розглядом та переглядом господарським судом справи № 923/502/13 про скасування рішення Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 23/1-рш від 26.02.2013 р. по справі № 01/1-13, суд вважає помилковими доводи відповідача щодо неправильного нарахування позивачем пені, що були викладені у запереченнях відповідача, поданих в судовому засіданні 28.07.2014 р. Такий висновок суду узгоджується висновками постанови Вищого господарського суду України від 20.12.2011 р., зокрема про які повідомлено господарським судам для врахування у розгляді відповідних справ у п .7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 04.04.2014 р. № 01-06/418/2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства", а саме: нарахування пені зупиняється на час розгляду господарським першої інстанції справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу та перегляду господарськими судами апеляційної і касаційної інстанцій відповідного рішення місцевого господарського суду.

Крім того, суд зазначає, що пеня за період з дня отримання відповідачем Рішення АМК (06.03.2013 р.) до дня порушення Господарським судом Херсонської області провадження у справі № 923/502/13 від 23.04.2014 р. позивачем взагалі не нараховувалась (фактично позивачем визначені періоди нарахування пені з 15.06.2013 р. по 06.08.2013 р. та з 18.09.2013 р. по 15.04.2014 р.).

Таким чином, позивач вважає, що за періоди з 15.06.2013 р. по 06.08.2013 р. та з 18.09.2013 р. по 15.04.2014 р. відповідачем прострочено 263 днів сплати штрафу (53+210=263), а сума пені за прострочення сплати штрафу за ці періоди з урахуванням обмеження, встановленого ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", складає 10000,00 грн.

Так, сума штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, становить 10000,00 грн.

Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 150,00 грн. (10000,00 грн. : 100 х 1,5 = 150,00 грн.), а за 263 дні - 39450,00 грн. (150,00 грн. х 263дні = 39450,00 грн.).

Відповідно ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 10000,00 грн. за періоди з 15.06.2013 р. по 06.08.2013 р. та з 18.09.2013 р. по 15.04.2014 р., з урахуванням обмеження, встановленого ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна позову становить 20000,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Враховуючи наведені норми, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, будинок № 10/8; ідентифікаційний код 36800612), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) штрафу та 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу за рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.02.2013 р. № 23/1-рш у справі № 01/1-13, зарахувавши вказані суми до Державного бюджету України за наступними реквізитами: Одержувач: Управління Державної казначейської служби у м. Херсоні (Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 37959779), банк: Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, МФО 852010, розрахунковий рахунок № 31116106700002, КОД ДОХОДУ 21081100.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойлкомерс" (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, будинок № 10/8; ідентифікаційний код 36800612), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2014 р.

Суддя Гумега О.В.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення28.07.2014
Оприлюднено01.08.2014
Номер документу39983631
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/10645/14

Рішення від 28.07.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні