Рішення

від 04.12.2006 по справі 995-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

995-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

04.12.2006Справа №2-25/995-2006

За позовом Селянського фермерського господарства «ДЕН» (Совєтський район, Краснофлотське, вул. Ювілейна,51)

До відповідача  Феодосійської  міжрайонної державної податкової інспекції ( м. Феодосія, вул. Кримська, 82-В)

Про визнання нечинними  податкових  повідомлень-рішень.

                                                                                        Суддя Маргарітов М.В.

                                                                                             При секретарі  Діланян І.К.

       За участю представників:

Від позивача – Орєхов В.А., представник, дов у справі.

Від відповідача  – Трегуб В.О.,  зав. юр сектором, дов у справі.

Сутність спору: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Феодосійської МДПІ  № 0000092310\1 від 23.03.2005р. про донарахування ПДВ у сумі 76893,18грн. і застосування штрафних санкцій 39849,77грн., № 0000092310\2 від 07.06.2005р. про донарахування ПДВ  у сумі 76893,18грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 39849,77грн., № 0000092310\3 від 22.08.2005р. про донарахування  ПДВ  у сумі 76893,18грн. і застосування  штрафних санкцій у сумі 38446,59грн.(усього 115339,77грн.), № 0000292310\2 від 07.06.2005р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків оплати ПДВ у сумі 6609,57грн., № 0000292310\3 від  22.08.2005р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків  у сумі 6609,57грн. за порушення  Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач проти позову заперечує за  мотивами, викладеними  у відзиві ( л.спр. 72-74)

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі бухгалтерського і податкового обліку, ухвалою ГС АРК від  25.10.2005р. по справі призначалась судово-бухгалтерська експертиза, після закінчення якої слухання справи продовжено.

За резолюцією заступника голови ГС АРК справу передано на розгляд судді  Маргарітову М.В. у зв'язку з переходом Дадінської Т.В. до іншого суду.

03.11.2006р. відповідач повідомив про його реорганізацію на підставі Наказу  ДПА в АРК № 150 від 24.03.2006р. і заявив клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши  пояснення представників сторін, суд

                                                           ВСТАНОВИВ:

           Селянське (фермерське) господарство «ДЕН» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконкомом Совєтської райдержадміністрації АР Крим  08.07.2002р. та узято на податковий облік у ДПІ в Совєтському районі, яка стала правонаступником Феодосійської МДПІ.  

           25.02.2005р. Феодосійською МДПІ була проведена планова комплексна документальна перевірка  з питання дотримання вимог податкового і валютного законодавства України  Селянським (фермерським) господарством  «ДЕН» за період  з 01.07.2003р. по 31.12.2004р.

В результаті перевірки були встановлені порушення позивачем податкового законодавства.

За результатами перевірки складений акт № 438/23-1/31771954 від 25.02.2005р., який покладений в основу податкового повідомлення-рішення від 25.02.2005р. № 0000092310\0 (1206\23-1\1\0)  про донарахування  ПДВ у сумі 76893,18грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі  39049,77грн.за порушення граничних  строків сплати ПДВ.

Не погодившись з винесеним повідомленням рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку. На підставі оскаржень Феодосійською МДПІ  були  винесені нові податкові повідомлення-рішення  № 0000092310\1 від 23.03.2005р. про донарахування ПДВ у сумі 76893,18грн. і застосування штрафних санкцій 39849,77грн., № 0000092310\2 від 07.06.2005р. про донарахування ПДВ  у сумі 76893,18грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 39849,77грн., № 0000092310\3 від 22.08.2005р. про донарахування  ПДВ  у сумі 76893,18грн. і застосування  штрафних санкцій у сумі 38446,59грн.(усього 115339,77грн.), № 0000292310\2 від 07.06.2005р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків оплати ПДВ у сумі 6609,57грн., № 0000292310\3 від  22.08.2005р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків  у сумі 6609,57грн. за порушення  Закону України «Про податок на додану вартість».

Позовні вимоги  є обгрунтованими  і такими, що підлягають  задоволенню по наступних підставах.

СФГ «ДЕН» згідно довідки Головного управління статистики в АРК № 09\2-5-1911053  є сільгоспвиробником  та зареєстрований платником податку на додану вартість 12.01.2004р.

Актом перевірки Феодосійська МДПІ встановила порушення  п.11.29 ст.11 Закону України « Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. в частині сплати до бюджету податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи  продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробними  підприємствами молока і м'яса живою вагою, занижений податок на додану вартість, нарахований по операціях з продажу  підакцизних товарів з нульовою ставкою акцизного збору ( тютюнової сировини), що підлягає  до сплати в бюджет  у податкових деклараціях по загальній ПДВ за  травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад 2004р. на загальну суму 76893,18грн. , що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення  від 25.02.2005р. № 0000092310\0 (1206\23-1\1\0).

Однак суд вважає висновки ДПІ необґрунтованими, оскільки з вказаної норми виходить, що сільськогосподарські товаровиробники не сплачують податок на додану вартість по операціях з продажу всіх товарів власного виробництва.           

Факт продажу позивачем продукції власного виробництва - тютюнової сировини відповідачем не оспорюється.

Виняток зі встановленої ч.1 п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» норми складають операції по реалізації підакцизних товарів, виготовлених на давальницьких умовах  з власної сільськогосподарської сировини.

Постановою Кабінету Міністрів України  від 26.02.99р. № 271 затверджений Порядок акумуляції і використання грошових коштів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками – платниками податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену  на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини.

Вказаний Порядок визначив механізм акумуляції і використання  ПДВ, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільгосптоваровиробниками – платниками ПДВ  по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільгоспсировини, окрім операцій з продажу переробними підприємствами молока і м'яса в живій вазі.

У п.4 Порядку визначено, що  «на підставі даних  бухгалтерського і податкового обліку сільськогосподарські товаровиробники складають Декларацію по податку на додану вартість по реалізованій продукції, товарам (роботам, послугам) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, окрім операцій з продажу переробними підприємствами молока і м'яса в живій вазі, і в терміни, передбачені законодавством для звітності подають її в органи державної податкової служби».

Таким чином, операції з продажу всієї продукції власного виробництва включаються  сільськогосподарськими товаровиробниками в спеціальну декларацію.

СФГ «ДЕН» до державної податкової інспекції подавав декларації  по  податку на додану вартість – спеціальну (окрему)  за  лютий-листопад 2004р.

Затвердження відповідача про те, що оскільки  тютюнова сировина є  підакцизним товаром, то позивач повинен був операції з їх продажу відображати в загальній декларації по ПДВ,  помилково.

Тютюнова сировина, що реалізовуються на заводи вторинного виноробства, є сировиною для виробництва підакцизних товарів.

Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» -це  податок  на окремі  товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається в ціну таких товарів (продукції).

Згідно ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» платником акцизного збору є виробники підакцизних товарів, на які встановлені ставки акцизного збору.

Тютюнова сировина є продукцією власного виробництва, а тому на позивача  розповсюджується   дія п. 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно довідки Управління держстатистики  від 09.07.2002р. про включення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, позивачу дозволено здійснювати  діяльність по КВЕД 01.11.0 - вирощування зернових технічних і інших культур, не віднесених до інших класів рослинництва.

У статті 1 Закону України № 2238 від 18.01.2001р. «Про стимулювання  розвитку сільського господарства на період 2001-2004років» вказано, що продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція)  - продукція, яка  проводиться  в сільському господарстві і відповідає кодам 01.11-01.42 і 05.001-05.0042 Державного класифікатора продукції і послуг ГК 016-97.

Позивач вирощує зернових технічних і інших культур, не віднесених до інших класів рослинництва,  які  є сільськогосподарською продукцією, що відповідає  виду діяльності за КВЕД  01.11.0, а також не спростовується  відповідачем, про що вказано в акті перевірки.

Крім вищевикладеного суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Пунктом 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що до 1 січня  2004р. зупинено дію п.7.7 ст. 7 пунктів 10.1 і 10.2 ст. 10 цього Закону у частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг)  власного   виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини...

Зі змісту вказаної статті витікає, що зупинення дії п.7.7 ст.7 та  п.10.1 і 10.2 ст. 10 Закону розповсюджується, у залежності від засобу походження, на два самостійних виду продукції: по-перше, власного виробництва та по –друге, продукцію, виготовлену на давальницьких умовах. Тобто  треба розуміти ці види продукції  як самостійні, а не  як один вид продукції з кількома кваліфікуючими ознаками. При цьому фраза «крім підакцизних товарів» стосується тільки продукції, виготовленої на давальницьких умовах і не стосується продукції власного виробництва.

Тобто виняток зі встановленої ч.1 п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» норми складають операції по реалізації підакцизних товарів, виготовлених на давальницьких умовах  з власної сільськогосподарської сировини, а не продукції власного виробництва.

Аналогічна думка викладена у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємства № 2- 222\5971 від 03.10.2001р.  та  Постанові Севастопольського апеляційного господарського суду  по справі № 2-23\7798-2004.

З вищевикладеного слідує, що незалежно  від того, є продукція  підакцизною чи ні, якщо вона є продукцією власного виробництва, на неї розповсюджується дія п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а оскільки  тютюнова сировина, що виробляє позивач є продукцією власного виробництва, він у своїй діяльності має право застосовувати норми п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також слід відмітити, що висновок експерта № 55 від 16.10.2006р. (л.спр.85-94) не підтверджує  порушення позивачем порядку нарахування податкових зобовязань та кредиту по ПДВ, які знайшли своє відображення в акті перевірки ДПІ.

Висновок експерта суд вважає достатньо повним та об'єктивним, відповідаючим матеріалам справи та діючому законодавству, оскільки він здійснений на підставі досліджених первинних  бухгалтерських документів позивача та з посиланням на відповідні норми податкового законодавства.   

Таким чином податкові повідомлення-рішення   Феодосійською МДПІ  були  винесені нові податкові повідомлення-рішення  № 0000092310\1 від 23.03.2005р. про донарахування ПДВ у сумі 76893,18грн. і застосування штрафних санкцій 39849,77грн., № 0000092310\2 від 07.06.2005р. про донарахування ПДВ  у сумі 76893,18грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 39849,77грн., № 0000092310\3 від 22.08.2005р. про донарахування  ПДВ  у сумі 76893,18грн. і застосування  штрафних санкцій у сумі 38446,59грн.(усього 115339,77грн.), № 0000292310\2 від 07.06.2005р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків оплати ПДВ у сумі 6609,57грн., № 0000292310\3 від  22.08.2005р. про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків  у сумі 6609,57грн. підлягають визнанню нечинними.

           Відповідачем надано доказів про його реорганізацію  на ДПІ в Совєтському районі на підставі наказу ДПА в АРК № 150 від 24.03.2006р., яке є його правонаступником, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне замінити  відповідача  на його правонаступника.  

Оскільки  п. 2 ч. 3 розділу VII КАС України передбачено, що розмір судового збору  визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3, 40 грн., зайво сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає  поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно  до п.2 ст. 89   КАС України по його заяві.

          Судові витрати у  розмірі 3,40грн.  підлягають стягненню з Державного бюджету України відповідно до вимог  ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача.

          У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

           Постанова складена у повному обсязі    08.12.2006 року.

           З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.55, ч.1 ст. 94,98,157,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                   П О С Т А Н О В  И В :

1.Замінити відповідача - Феодосійську МДПІ на її правонаступника ДПІ в  Совєтському районі.   

2.Позов задовольнити.

3.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення  Феодосійською МДПІ  № 0000092310\1 від 23.03.2005р., № 0000092310\2 від 07.06.2005р., № 0000092310\3 від 22.08.2005р., № 0000292310\2 від 07.06.2005р., № 0000292310\3 від 22.08.2005р.

4.Стягнути з Державного бюджету України  на користь Селянського (фермерського)  господарства «ДЕН» ( Совєтський район, с. Краснофлотське, вул.Ювілейна, 51, ЄДРПОУ 31771954)  3,40грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України  до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Маргарітов М.В.