Постанова

від 16.07.2014 по справі 803/1202/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 803/1202/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Римарчука Д.А.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-Центр» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Головного управління Міндоходів у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-Центр» (далі - ТзОВ «АТП-Центр») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року за №0000632204.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту від 25 лютого 2013 року №1297/22.5/32872059 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «АТП-Центр» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід» (далі - ТзОВ «Медео-Захід») за липень 2011 року». Перевіркою встановлено порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, внаслідок чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на загальну суму 6 900 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Вважає, що в акті перевірки не відображено фактів порушення ТзОВ «АТП-Центр» податкового законодавства у взаємовідносинах із ТзОВ «Медео-Захід», а сама перевірка фактично не була проведена, тому дії відповідача щодо складання акту від 25 лютого 2013 року №1297/22.5/32872059 є протиправними.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року провадження у справі №803/1202/13-а було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №803/258/13-а.

Ухвалою суду від 14 липня 2014 року провадження в справі було поновлено, замінено відповідача у справі - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Волинської області Державної податкової служби її правонаступником Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів (далі - Луцька ОДПІ).

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року за №0000632204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 6 900 грн.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що позивачем під час перевірки не було надано жодних документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій із ТзОВ «Медео-Захід», про що складено акти про ненадання документів від 13 лютого 2013 року №132/22-5, від 14 лютого 2013 року №143/22-5, від 15 лютого 2013 року №145/22-5, від 18 лютого 2013 року №154/22-5.

Крім того, відповідач посилається на акт від 20 січня 2012 року №339/23-3/35594018 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Медео-Захід», у зв'язку з неподання ТзОВ «Медео-Захід» у встановлені законом терміни на письмовий запит Луцької ОДПІ документального підтвердження формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за серпень, листопад, грудень 2010 року, березень, липень 2011 року», у якому зроблено висновок, що операції із придбання товарів та послідуюча їх реалізація не мали реального товарного характеру, не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 березня 2012 року Луцькою ОДПІ позивачу направлено запит №395/10/15-2 про надання документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту із контрагентом ТзОВ «Медео-Захід» в декларації за липень 2011 року, також було запропоновано надати ряд фінансово-господарських документів.

11 лютого 2013 року начальником Луцької ОДПІ було видано наказ №377 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», яким на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням ТзОВ «АТП-Центр» документального підтвердження на письмовий запит Луцької ОДПІ від 14 березня 2012 року №395/10/15-2 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «АТП-Центр» з 12 лютого 2013 року тривалістю 5 робочих днів, з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» за липень 2011 року. Даний наказ 13 лютого 2013 року було вручено директору ТзОВ «АТП-Центр» Наумчику Г.П., що підтверджується актом від 13 лютого 2013 року №132/22.5 про ненадання документів, що належать до предметів перевірки.

Директор ТзОВ «АТП-Центр» Наумчик Г.П. 13 лютого 2013 року отримавши наказ від 11 лютого 2012 року №377 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», відмовився ознайомитись з направлення на перевірку від 12 лютого 2013 року №00483, що підтверджується актом від 13 лютого 2013 року №128/22.5/32872059 про неможливість ознайомити з направленням про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «АТП-Центр».

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Луцькою ОДПІ в період з 12 лютого 2013 року по 18 лютого 2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «АТП-Центр» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» за липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 25 лютого 2013 року за №1297/22.5/32872059.

За результатами перевірки встановлено, зокрема, завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04 Декларації «Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування» за ІІ-ІІІ квартал на загальну суму 30 000 грн., так як для перевірки не надано документів, що свідчать про підтвердження понесених витрат підприємством та їх використання у фінансово-господарській діяльності за липень 2011 року по взаємовідносинах з ТзОВ «Медео-Захід», в порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, внаслідок чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на загальну суму 6 900 грн.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Позивач, не погодившись з актом перевірки подав 5 березня 2013 року заперечення на акт від 25 лютого 2013 року. Луцька ОДПІ розглянула заперечення позивача та листом від 13 березня 2013 року про розгляд заперечення надала відповідь.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року за №0000632204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 6 900 грн.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку. Рішеннями ДПС у Волинській області від 5 квітня 2013 року та Міністерством доходів і зборів України від 13 травня 2013 року про результати розгляду скарг залишено без змін податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як передбачено пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України до складу витрат не відносяться витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений Податковим кодексом України, а саме: правом платника податків після закінчення перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення надати контролюючому органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України); правом платника податків на надання заперечень на акт перевірки у випадку незгоди з висновками, що в ньому викладені (пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України); правом платника податків бути присутнім під час розгляду його заперечень на акт перевірки; правом платника податків оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, позивач не скористався правом надати до податкового органу первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій, які мають в обов'язковому порядку бути враховані контролюючим органом.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, позивачем не підтверджені понесені витрати та їх використання у фінансово-господарській діяльності за липень 2011 року по взаємовідносинах з ТзОВ «Медео-Захід», а тому прийняте на підставі матеріалів перевірки податкове повідомлення-рішення є правомірним.

При цьому, суд враховує, що наказ від 11 лютого 2013 року №377 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» реалізовано, оскільки позивач допустив посадових осіб відповідача до перевірки, а відтак погодився на її проведення. Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів фактично проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 25 лютого 2013 року №1297/22.5/32872059.

Наказ від 11 лютого 2013 року №377 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовним актом індивідуальної дії), який після його виконання є таким, що вичерпав свою дію.

Суд також вважає, що оскільки податковим органом реалізовано прийнятий наказ шляхом проведення відповідної перевірки, тому саме прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки є наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів платника.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2014 року у справі №2а/0370/3603/12.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій, а тому у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «АТП-Центр» слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк