8363-2006А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.10.2006Справа №2-7/8363-2006А
За позовом: Проектно-будівельного кооперативного підприємства туристичних комплексів „Чайка”, 98000, м. Судак, вул. Леніна, 77
До відповідача: Державної податкової інспекції в м. Судак, 98000, м. Судак, вул. Яблунева, 10
Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний
Секретар судового засідання С.О. Холодняк
представники:
Від позивача – Мустафін Ю. А., предст., дов. №15 від 27.09.2006 р.
Від відповідача – Зенцова Н. Ю., ст. держ. под. інсп., дов. №1296/10/10-012 від 14.06.2006 р.; Крупко О. О., зав. Юр. сект., дов. №2041/10-10-009 від 15.07.2005 р.
Суть адміністративної справи:
Проектно-будівельне кооперативне підприємство туристичних комплексів „Чайка” звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Судак №415/2182/10/23-1 від 26.07.2005 р. та №414/2181/10/23-1 від 26.07.2005 р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем в акті перевірки був зроблений помилковий висновок відносно необхідності сплати орендної плати за землю на підставі довідок-розрахунків управління земельних ресурсів, а не на підставі договору оренди. Так, позивач зазначив, що в довідках-розрахунках орендної плати розрахунок заснований на грошовій оцінки землі та ставці податку на землю у той час як плата за землю в договорі оренди землі встановлена у вигляді орендної плати. ПБКПТК „Чайка” повідомило, що орендна плата в договорі встановлена у розмірі 5750,89 грн. на рік та додатковими угодами не змінювалась. На думку позивача, Судакське міське управління земельних ресурсів та ДПІ в м. Судак не є сторонами по договору, а тому відповідач, донараховуючи позивачу орендну плату, перевищив свої повноваження. Позивач повідомив, що згідно з абз. 3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” розрахунок розміру орендної плати здійснюється с врахуванням індексів інфляції, а не коефіцієнту до грошової оцінки землі. Крім того, позивач вказав на те, що ПБКПТК „Чайка” сплачувало орендну плату без врахування індексів інфляції, що є порушенням договору , а не декларування податкових зобов'язань.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що у ході проведення позапланової документальної перевірки ПБКПТК „Чайка” з питання правильності обчислення та своєчасної сплати орендної плати було встановлено, що згідно з договором оренди земельної ділянки АВМ №771461 від 09.08.2000 р. орендна плата визначена у розмірі 5750,89 грн. на рік. За період 2004 р. позивач самостійно надавав у ДПІ в м. Судак завірені копії розрахунків-довідок орендної плати за 2004 рік, виданих Судакським управлінням земельних ресурсів з річною орендною платою у розмірі 8697,62 грн., що дорівнює 725,00 грн. на місяць. Перевіркою було встановлено, що у 2004 році орендна плата позивачем не нараховувалась. За 2005 рік позивачем надана завірена копія довідки-розрахунку орендної плати за 2005 рік з річною орендною платою у розмірі 8697,62 грн. Крім того, відповідач зазначив, що ПБКПТК „Чайка” була надана до ДПІ в м. Судак декларація по орендній платі за земельні ділянки у розмірі 4313,16 грн. Перевіркою було встановлено, що позивачем у 1 кварталі 2005 року орендна плата не нараховувалась. Також відповідач зазначив, що в охоплений перевіркою період ПБКПТК „Чайка” була обчислена орендна плата у розмірі 5750,89 грн., тобто позивачем не був застосований порядок перегляду орендної плати на початок календарного року, як того вимагає п. 2.2.2 договору оренди, у той час як Рішенням Судакської міської ради з 01.06.2002 року встановлена орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з врахуванням коефіцієнту 1,25 до земельного податку. ДПІ в м. Сімферополі повідомила, що платником податків також не була застосована індексація орендної плати. На підставі викладеного відповідач зазначив, що позивачем порушений п. 2.2.2 та 2.2.3 договору оренди, в результаті чого була донарахована орендна плата у розмірі 11364,14 грн.
15.06.2006 р. до Господарського суду АР Крим від позивача надійшли письмові пояснення, в яких ПБКПТК „Чайка” зазначило, що розмір орендної плати може бути переглянутий виключно за узгодженням сторін. Так, якщо розмір земельного податку збільшується, то лише орендодавець вправі вимагати збільшення орендної плати. В підтвердження своїх доводів позивач посилається на Лист в м. Судак №1094/10/15-315 від 17.05.2006 р. та лист Управління економіки Судакської міської ради від 20.04.2006 р., в яких вказано на необхідність укладання додаткової угоди до діючого договору оренди.
У судовому засіданні 28.09.2006 р. представник ПБКПТК „Чайка” надав суду доповнення до позовної заяви, в якому повідомив, що згідно з Листом Державного комітету України по земельних ресурсах №14-22-11/8652 від 07.10.2004 р. за земельні ділянки, надані в оренду, відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України “Про плату за землю”, справляється орендна плата. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю, відповідно до статті 21 Закону України “Про оренду землі”, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. Відповідно до п. 2, 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 Договору оренди орендна плата встановлена в розмірі 5750,89 грн. на рік. Повноваження Судакської міської ради щодо односторонньої зміни суми та розрахунку орендної плати Договором не передбачені. Таким чином, на думку позивача, розрахунки Судакської міської ради, які додані до проекту доповнень до договору оренди від 02.08.2006 р. виходять за межі норм чинного законодавства та Договору оренди, оскільки передбачають збільшення орендної плати в односторонньому порядку на суму, що перевищує 10% від нормативної грошової оцінки. По умовам доповнення орендна плата визначена на рівні 15002,73 грн., що дорівнює 20% від грошової оцінки орендуємої ділянки, оцінка якої складає 720131,14 грн.
Слухання справи відкладалось у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України. У судовому засідання оголошувалась перерва у порядку ст. 150 КАС України. Після перерви слухання справи було продовжено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
З 21.06.2005 р. по 25.06.2005 р. Державною податковою інспекцією в м. Судак була проведена позапланова документальна перевірка правильності обчислення та сплати орендної плати Проектно-будівельного кооперативного підприємства туристичних комплексів „Чайка” за період з 01.06.2003 р. по 01.06.2005 р., за результатом якої був складений акт №51/23-1/20687654 від 25.06.2005 р.
На підставі матеріалів перевірки ДПІ в м. Сімферополі прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- №415/2182/10/23-1 від 26.07.2005 р. про визначення ПБКПТК „Чайка” суми податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 10872,00 грн.;
- №414/2181/10/23-1 від 26.07.2005 р., яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати у розмірі 491,52 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн..
Вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі висновку ДПІ в м. Судак про порушення позивачем вимог п. 2.2.2 та п. 2.2.3 договору оренди АВМ №771461 від 09.08.2000 р. Так, в ході проведення перевірки було встановлено, що згідно п. 2.2.1 договору оренди земельної ділянки АВМ №771461 від 09.08.2000 р. орендна плата визначена у розмірі 5750,89 грн. на рік станом на 17.08.2000 р. (дата державної реєстрації договору). П. 2.2.2 договору передбачений порядок перегляду орендної плати на початок календарного року. П. 2.2.3 Договору передбачена індексація орендної плати. Перевіркою було встановлено, що у 2003 році нарахована ПБКПТК „Чайка” орендна плата сплачена у повному обсягу, у 2004 р. та у 1 кварталі 2005 р. орендна плата позивачем не нараховувалась. Крім того, перевіряючими було встановлено, що в охоплений перевіркою період ПБКПТК „Чайка” була обчислена орендна плата у розмірі 5750,89 грн., тобто позивачем не був застосований порядок перегляду орендної плати на початок календарного року, у той час як Рішенням Судакської міської ради з 01.06.2002 року встановлена орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з врахуванням коефіцієнту 1,25 до земельного податку. Також перевіркою було встановлено, що платником податків також не була застосована індексація орендної плати у розмірі 2666,52 грн. На підставі викладеного ДПІ в м. Судак був зроблений висновок про те, що позивачем порушений п. 2.2.2 та 2.2.3 договору оренди, в результаті чого була донарахована орендна плата у розмірі 11364,14 грн.
Проте, суд не може погодитись з вказаними висновками відповідача з огляду на наступне.
Ст.2 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 р., із змінами та доповненнями, встановлює, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Відповідно до ст. 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Згідно зі ст. 15 Закону України „Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Ст. 19 Закону України „Про плату за землю” передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Аналогічне положення міститься в ч. 2 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” №161-XIV від 06.10.1998 р.
Крім того, в Листі Вищого арбітражного суду України №01-8/10 від 14.01.1999 р. зазначено, що зміна орендної плати також здійснюється за згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди встановлений договором розмір орендної плати слід вважати таким, що не зазнав змін.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 30 Закону України „Про оренду землі” зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Серед істотних умов договору оренди ст. 15 Закону України „Про оренду землі” передбачає, зокрема, і орендну плату. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (ч. 2 ст. 23 Закону України „Про оренду землі”).
Ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість зміни розміру орендної плати лише за взаємною згодою сторін. Таким чином, положення п. 2.2.2 Договору оренди, яким визначено, що розмір орендної плати уточнюється на початок календарного року, суд визнає таким, що застосовується шляхом укладання додаткових двосторонніх угод про зміну розміру орендної плати.
Матеріали справи свідчать про те, що зміна орендної плати не була вчинена у тий самій формі, що й договір, як того вимагає ст. 654 ЦК України, а тому угоди про зміну орендної плати, відповідно до ст. 638 ЦК україни визнаються судом неукладеними.
Крім того, суд вважає неправомірними дії відповідача по донарахуванню орендної плати за 2004 р. з наступних підстав. Так, ДПІ у м. Судак не був прийнятий до уваги той факт, що позивачем що при фактичному визначенні розміру орендної плати на рівні 5750,86 грн. на рік було сплачено за 2002 рік – 6533,42 грн., за 2003 рік – 11786,22 грн., тобто переплата за 2002 та 2003 роки складає відповідно 782,56 грн. та 6035,36 грн.
Суд також не може погодитись з висновком відповідача щодо порушення ПБКПТК „Чайка” 2.2.3 договору оренди, яким встановлена індексація орендної плати відповідно до законодавчих актів. Даний висновок ДПІ в м. Судак спростовується з огляду на наступне.
Ч. 3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Аналогічне положення міститься в п. 1 Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженому Постановою Кабунету Міністрів України №783 від 12.05.2000 р., яким встановлено, що грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою:
Кі = [I - 10]: 100,
де I — середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться. Отже, індексації грошової оцінки земель розраховується виходячи з середньорічного індексу інфляції за відповідний рік.
В Листі Державного комітету України по земельних ресурсах №14-22-7/297 від 15.01.2004 р. передбачено, що оскільки коефіцієнт індексації, який розрахований виходячи з середньорічного індексу інфляції за 2003 рік — 105,2 відсотка відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого згаданою постановою Кабінету Міністрів України, не перевищує одиниці, грошова оцінка земель станом на 01.01.2004 р. не індексується на 2003 рік.
В Листі №14-22-7/147 від 12.01.2005 р. Державний комітет України по земельних ресурсах повідомляє, що оскільки коефіцієнт індексації, який розрахований виходячи з середньорічного індексу інфляції за 2004 рік — 109,0 % відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого згаданою постановою Кабінету Міністрів України, не перевищує одиниці, грошова оцінка земель станом на 01.01.2005 р. не індексується за 2004 рік.
Вказані положення також містяться в Листі Державного комітету України по земельних ресурсах №14-22-7/114 від 13.01.2006 р., в якому зазначено, що нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003 та 2004 роки не індексувалась. Цим же Листом встановлено, що нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2006 необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,035 за 2005 рік, який розрахований виходячи з середньорічного індексу інфляції за 2005 рік — 113,5% відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого згаданою постановою Кабінету Міністрів України.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” №509-ХІІ від 04.12.1990 р. на державні податкові інспекції подкладені функції по здійсненню контроля за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” №1251-ХІІ від 25.06.1991 р. встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) відноситься, зокрема, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України „Про оренду землі” орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендна плата, як вже було зазначено вище, підлягає індексації з урахуванням середньорічного індексу інфляції. Таким чином, законодавством передбачено певне розмежування орендної плати як договірне зобов'язання і загальнодержавний платіж та індексації орендної плати, яка проводиться з метою часткового або повного відшкодовування подорожчання споживчих товарів і послуг. Отже, непроведення позивачем індексації орендної плати за 2005 рік є порушенням договірних умов, але не вимог чинного податкового законодавства, а тому відповідні висновки ДПІ в м. Судак не приймаються судом до уваги.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Проектно-будівельного кооперативного підприємства туристичних комплексів „Чайка” є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсягу.
Оскільки п. 2 ч. 3 розділу VІІ КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п. п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що дорівнює 3,40 грн., зайве сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” за його заявою.
У порядку п. 3 ст. 160, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 17.10.2006р. Повний текст постанови складений та підписаний 23.10.2006 р.
Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 - 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Судак №415/2182/10/23-1 від 26.07.2005 р. та №414/2181/10/23-1 від 26.07.2005 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 в банку отримувача: Управління Держказначейства в АР Крим; МФО 824026 Отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь; код ЗКПО 22301854) на користь Проектно-будівельного кооперативного підприємства туристичних комплексів „Чайка” (98000, м. Судак, вул. Леніна, 77, код ЄДРПОУ 20687654) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою стягувача.
Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 399877 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Дворний І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні