Постанова

від 25.07.2014 по справі 809/2373/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2014 р. № 809/2373/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Мулі Х.О

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Державної виконавчої служби Івано- Франківського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій, скасування постанови та зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем безпідставно, в порушення вимог статтей 11, 17, 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження", відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом. Позивач вважає дії державного виконавця неправомірними, а постанову від 28.04.2014 року ВП №43123933 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14 такою, що підлягає скасуванню, оскільки остання, що не містить передбачених законом обставин, які виключають можливість здійснення виконавчого провадження. У зв'язку з наведеним, податковий орган просив зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом, та вжити всіх передбачених законом заходів щодо його виконання.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

За таких обставин оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 року за № 809/168/14 стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "ДВЛ" (ідентифікаційний код 35517022) та за рахунок готівки, що належить відповідачу в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 4 101 гривень 60 копійок. Вказана постанова набрала законної сили 08.04.2014 року.

На виконання даного судового рішення 14.04.2014 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом виданий відповідний виконавчий лист за № 809/168/14.

Судом встановлено, що 24.04.2014 року вищевказаний виконавчий лист направлено до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

В судовому засіданні встановлено, що 28.04.2014 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Судаком М.М. винесено постанову (ВП №43123933) про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14.

Відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції супровідним листом від 28.04.2014 року дану постанову направлено до ДПІ у м. Івано-Франківську, яку останньою отримано 03.07.2014 року, що підтверджується відтиском штампу на супровідному листі.

За наслідками судового розгляду, суд не погоджується з даною постановою з огляду на нижчевикладене.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" .

Відповідно статті 1 даного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частин 1, 2 статті 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (частина 1 статті 6 Закону).

Згідно частини 1, абзацу 2 частини 2 статті 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1, пункту 8 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими виконавчими документами серед іншого можуть бути виконавчі листи, що видаються судами.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (частина 1).

Відповідно до дослідженої судом постанови від 28.04.2014 року старшим державним виконавцем Відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Судаком М.М. відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом, з підстав визначених пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно пункту 8 частини 1 статті 26 даного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, іншими передбаченими законом обставинами, що виключають здійснення виконавчого провадження, державним виконавцем зазначено положення статтей 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено особливий порядок стягнення податкового боргу платників податків - юридичної особи. В силу приписів статті 95 цього Кодексу органами, на які покладено обов'язок щодо виконання рішень суду про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, є контролюючі органи, у даному випадку податкові органи. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Однак, суд не може погодитись з таким твердженням державного виконавця з таких мотивів.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).

Якщо достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями у порядку визначеному пунктами 95.7-95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

З аналізу наведеної норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено окремий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України, до яких належить і ДПІ у м. Івано-Франківську.

Проте, вказані положення Податкового кодексу України не виключають примусове виконання державною виконавчою службою виконавчого листа, виданого за судовим рішенням, яке набрало законної сили, у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

При цьому суд зазначає, що частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Згідно частини 2 цієї статті виконавчий лист видається судом першої інстанції.

Вказана норма є імперативною, а відтак посилання державного виконавця в оскаржуваній постанові від 28.04.2014 року на те, що адміністративні суди не повинні видавати органам доходів і зборів виконавчі листи для примусового виконання судових рішень про стягнення відповідних коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків - юридичної особи, суд вважає безпідставними і необґрунтованими та такими, що зроблені з перевищенням наданих посадовій особі повноважень.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Судаком М.М. в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження безпідставно відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14, визначених пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження". Як наслідок, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 28.04.2014 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - до задоволення.

Однак позовна вимога про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі вищевказаного виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом, та вжити всіх передбачених законом заходів щодо його виконання суд зазначає наступне на переконання суду до задоволення підлягає лише частково.

Так, Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці. З цією метою останніх наділено дискреційними повноваженнями при прийнятті ними управлінського рішення.

При цьому суд зазначає, що саме державний виконавець до прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження в силу приписів частини 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний вирішити питання про те, чи не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, чи він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та чи пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, відкриттю виконавчого провадження передує вирішення державним виконавцем питання про відповідність виконавчого документа - виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14, вимогам статтей 18-25 Закону України "Про виконавче провадження". Відтак, тільки за відсутності обставин, визначених Законом України "Про виконавче провадження", які б служили підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний прийняти до провадження даний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження.

Крім того, обов'язок державного виконавця вжити всіх передбачених законом заходів щодо його виконання передбачено чинним законодавством України, а відтак не потребує додаткового судового уповноваження

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14 року, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом, та вжити всіх передбачених законом заходів щодо його виконання підлягає до задоволення лише в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції повторно розглянути заяву Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо примусового виконання виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14, про стягнення з приватного підприємства "ДВЛ" 4 101 грн. 60 коп. податкового боргу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити частково.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Судака М.М. щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14, про стягнення з приватного підприємства "ДВЛ" 4 101 (чотири тисячі сто одна гривня) грн. 60 коп. неправомірними.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Судака М.М. від 28.04.2014 року ВП №43123933 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції повторно розглянути заяву Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо примусового виконання виконавчого листа від 14.04.2014 року за № 809/168/14, про стягнення з приватного підприємства "ДВЛ" 4 101 (чотири тисячі сто одна гривня) грн. 60 коп. податкового боргу.

В задоволенні позову у іншій частині відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.