Рішення

від 31.07.2014 по справі 923/887/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 р. Справа № 923/887/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області, м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області

про стягнення 8953,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Коваленко О.С. представник, довіреність №51 від 20.08.13р.;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області (позивач) звернулось з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (відповідач) 8953,78 грн. неустойки за порушення строків повернення майна. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 31.07.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, у судове засідання вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на ті обставини, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвали суду направлялись відповідачу за адресою - 75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Курортна, 8, яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена у витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.07.2014року (арк. справи 30-32).

Суд вважає, що відповідач ухвалами суду від 20.06.2014р. та 15.07.2014р. був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання 15.07.2014р. та 31.07.2014р., про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника ухвал суду від 20.06.2014р. та 15.07.2014р., який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п.19 Інформаційного листа від 13.08.08р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України", "... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу".

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час проведення судового засідання, проте, своїм правом приймати участь у судовому засіданні останній не скористався.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Крім того, відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка у судове засідання представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/887/14, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 14.03.2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (позивач) та ТОВ "Славутич" (відповідач) укладено договір оренди державного майна цілісного майнового комплексу структурного підрозділу спортивно-оздоровчий табір "Славутич" № 148-23-065 (надалі - договір), відповідно до якого позивач, як орендодавець, передав, а відповідач, як орендар, прийняв в строкове платне користування на правах оренди державне майно - цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Херсонського судномеханічного технікуму імені адмірала Ф.Ф. Ушакова - спортивно-оздоровчий табір "Славутич" (СОТ "Славутич"), розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с.м.т. Лазурне, вул. Курортна, 8.

Умовами вказаного договору сторони встановили, що передача державного майна - СОТ "Славутич" здійснюється згідно з актом приймання - передачі, складеним на момент підписання цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору оренди позивач передав відповідачу обумовлене цим договором майно, що підтверджується актом приймання - передачі від 14.03.2003 року.

Строк договору сторони узгодили пунктом 10.1 договору до 01.03.2008 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області по справі №13/117-ПН-09 від 12.10.2010 року за позовом позивача до відповідача встановлено, що строк дії договору оренди закінчився 01.03.2008 року і за умовами ч. 1 ст. 785 ЦК України відповідач зобов'язаний негайно повернути орендоване майно позивачу у стані в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Зазначеним рішенням також встановлено, що відповідач не повернув спірний об'єкт оренди орендодавцю у зв'язку з чим зобов'язано відповідача повернути позивачу орендоване майно за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені зазначеним рішенням не потребують повторного доведення.

Також рішенням господарського суду Херсонської області від 17.12.2013р. по справі № 923/1531/13 з відповідача стягнуто неустойку за період з 01.10.2012р. по 31.10.2013р. в сумі 36213,06 грн.

Фактичне повернення орендованого майна відбулось при примусовому виконанні рішення суду по справі №13/117-ПН-09, про що складено Акт державного виконавця від 07.02.2014р. (а.с. 20).

Позивач зазначає, що відповідач безпідставно та незаконно користувався державним майном з 01.11.2013р. по 06.02.2014р. включно, а тому позивачем нарахована неустойка в сумі 8953, 78 грн.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач у період з 01.11.2013р. по 06.02.2014р. включно, безпідставно використовував державне майно та ухилявся від виконання рішення суду про його повернення, незважаючи на те, що відповідно до пунктів 2.5-2.7, 5.6 договору оренди від 14.03.2003 року саме на нього покладено обов'язок повернути об'єкт оренди в належному стані з урахуванням нормального зносу після припинення договору.

Відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Доказів сплати нарахованої суми неустойки, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позивачем обґрунтовано донараховано відповідачу суму неустойки за несвоєчасне повернення майна за період з 01.11.2013р. по 06.02.2014р. включно у розмірі 8953,78 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Курортна, 8, код ЄДРПОУ - 31536518) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 47, код ЄДРПОУ - 21295778):

- суму неустойки за період з 01.11.2013р. по 06.02.2014р. у розмірі 8953,78 грн. на поточний рахунок 31112092700002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010;

- витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. на р/рахунок 35213001001233 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.08.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко