Рішення

від 24.07.2014 по справі 925/996/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року Справа № 925/996/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Хелис Н.М., за участю представників:

від позивача: Говоров А.В. - за довіреністю,

від відповідача: Баран М.Ф. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Максгуд компані" до товариства з обмеженою відповідальністю "Чигиринлегпром" про стягнення 123 649,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Максгуд компані" (далі за текстом позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Чигиринлегпром" (далі за текстом відповідач) про стягнення 123 649,23 грн., з яких 100 000,00 грн. заборгованість за договором купівлі-продажу №2812 від 28.12.2012, 19547,92 грн. пеня, 4101,31 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 12.06.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.07.2014.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, відповідач направив суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Ухвалою суду від 01.07.2014 розгляд справи відкладено на 17.07.2014

17.07.2014 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким у позові просив відмовити. В судовому засіданні пояснив, що замовлена позивачем продукція була виготовлено у строк відповідно до вимог укладеного між сторонами договору та приготована до самовивозу позивачем. Повідомлення про готовність товару до самовивозу проігноровано позивачем.

Представник позивача заперечив факт отримання від відповідача вищевказаного повідомлення.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання доказів направлення позивачу повідомлення про готовність товару до самовивозу.

В судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2014.

В судовому засіданні 24/07/2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав додаткові письмові пояснення по справі, якими позов не визнав, надав доказ направлення лита позивачу від 05.03.2013 про готовність товару до самовивозу. Представник відповідача також подав заяву про застосування строків позовної давності заявлених позивачем в частині стягнення пені. В судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в повному розмірі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

28.12.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №2812 (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити, а відповідач оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті в терміни узгоджені сторонами і вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування товару : згідно додатку №1 до Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору доставка товару здійснюється транспортом та за рахунок позивача.

Відповідно до п. 2.2 Договору поставка товару здійснюється партіями в обсязі , в асортименті, в строки та за цінами у згодженими сторонами.

Відповідно до п. 2.3 Договору асортимент, обсяг відповідної партії товару формується на підставі письмової або усної заявки позивача.

Відповідно до п. 2.7 Договору поставка товару здійснюється згідно зі специфікацією №1 до Договору на протязі чотирнадцяти робочих днів.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума по Договору складає 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору позивач оплачує товар по 100 % передплаті на протязі 2-х банківських днів з дня укладення договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку вивозу товару транспортом і за рахунок позивача, приймання товару з кількістю здійснюється на складі відповідача.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку несвоєчасної поставки товару відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за прострочення терміну поставки.

Позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу 100 000,00 грн. передоплати за товар вказаний у Специфікації №1 від 28.12.2012, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 28.12.2012.

Відповідач у визначений п. 2.7 Договору - чотирнадцять робочих днів, термін зобов'язання по поставці товару не виконав.

21.05.2014 відповідачу направлено претензію з вимогою повернення суми передоплати. Претензія відповідачем не розглянута, кошти не повернено.

Як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, товар за Договором був наявний у відповідача, що підтверджується балансом підприємства та оборотно-сальдова відомістю по складу готової продукції за січень 2013 року і є на даний час.

Як зазначив представник відповідача 13.01.2013 відповідач листом №1 повідомив позивача про готовність товару до самовивозу із складу відповідача, що розташований за адресою: Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Гагаріна 1.

Позивачем проігноровано повідомлення відповідача про готовність товару до самовивозу.

В кінці травня 2014 року на адресу відповідача надійшла претензія з вимогою про відмову від договору та повернення суми попередньої оплати.

02.06.2014 відповідач листом №15 повторно повідомив позивача про можливість отримання товару згідно Специфікації №1 до Договору, попередньо узгодивши дату самовивозу.

Тому, на думку відповідач, позивач свідомо не бажає забирати замовлений товар.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду лист від 05.03.2013, яким повторно, у зв'язку з ігноруванням позивачем першого листа від 13.01.2013, повідомлено позивача про готовність продукції до само вивозу та докази, що підтверджують направлення даного листа на адресу позивача з відмітка в книзі реєстрації вихідної документації за №10 від 05.03.2013, квитанцію про оплату рекомендованого листа.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не може прийняти до уваги надані відповідачем докази в підтвердження направлення позивачу листів, повідомлень про готовність товару до самовивозу позивачем, оскільки дати направлення листів різняться у відзиві на позовну заяву та в додатковому поясненні. Відмітка в книзі реєстрації вихідної документації відповідача не є належним доказом направлення листів позивачу, тому суд не може їх врахувати як доказ в підтвердження виконання зобов'язань відповідача за Договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.2 ст. 963 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, позов в частині стягнення основного боргу у сумі 100 000,00 грн. підлягає до задоволення.

Позивач, посилаючись на п. 5.2 Договору, просить суд стягнути пеню у сумі 19547,92 грн. за період з 22.01.2013 по 04.06.2014.

Позов в цій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З розрахунку наданого позивачем до позовної заяви вбачається, що з 22.01.2013 позивач нараховує пеню, тобто з цієї дати починається перебіг позовної давності. Позивач звернувся до суду 04.06.2014, а строк позовної давності щодо стягнення пені закінчився 22.01.2014.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд погоджується з заявою відповідача про сплив строку позовної давності щодо стягнення пені.

Позивач, посилаючись на ст. 625 ЦК України просить також стягнути 4101,31 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок позивача перевірено судом, він є вірним, сума 3 % річних підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чигиринлегпром" (20901, Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Гагаріна, буд. 19, код ЄДРПОУ 35187663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Максгуд компані" (69124, м. Запоріжжя, вул. Кутузова, буд.9, код ЄДРПОУ 36097864) - 100000,00 грн. основного боргу, 4101,31 грн. 3 % річних та 2082,02 грн. судового збору.

У стягненні 19547,92 грн. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 31.07.2014.

Cуддя В.А. Швидкий