Рішення

від 21.07.2014 по справі 918/672/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2014 р. Справа № 918/672/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Корсуна В. Я., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-лісові інвестиції України» до Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» про стягнення в сумі 218 249 грн. 90 коп.

Представники сторін:

від позивача: представник по довіреності Чабак О. Г.

від відповідача: представник по довіреності Діжурко І. Д.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-лісові інвестиції України» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства «Березнівське лісове господарство», у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за виконані у лютому - червні 2013 року згідно договору № 5 від 02 січня 2013 року лісозаготівельні роботи в сумі 205 581, 00 грн., а також 7 103, 87 грн. інфляційних та 5 565, 03 грн. 3 % річних за вказаний період.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22 травня 2014 року порушено провадження у справі № 918/672/14, розгляд якої було призначено на 02 червня 2014 року.

02 червня 2014 року за клопотання відповідача у зв'язку з неявкою його представника у судове засідання ухвалою господарського суду розгляд даної справи було відкладено на 20 червня 2014 року.

20 червня 2014 року ухвалою господарського суду розгляд справи № 918/672/14 було відкладено на 21 липня 2014 року через неявку у судове засідання представників сторін.

Також 20 червня 2014 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що не визнає вимоги позивача щодо стягнення інфляційних та 3 % річних, так як позивачем в цій частині недотриманий передбачений статтями 5, 6 ГПК України порядок досудового врегулювання спору. Крім того відповідач зазначає, що між сторонами не проведено звірку взаємних розрахунків, а також позивачем були змінені адреса його місцезнаходження та банківські реквізити, що унеможливлювало партнерські відносини між сторонами спору.

Представник позивача в судовому засіданні 21 липня 2014 року позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог в частині суми основного боргу. Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних заперечив з підстав, викладених у відзиві. Подав заяву про розстрочку погашення заборгованості.

Судом заява відповідача залишається без задоволення з підстав необґрунтованості та недоведеності.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортно-лісові інвестиції України» (виконавець) та Державним підприємством «Березнівське лісове господарство» (замовник) 02 січня 2013 року було укладено договір № 5, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик з вимогами безпеки на лісосічних роботах надати послуги по проведенню лісозаготівельних робіт на рубках проміжного користування у відповідності до умов даного договору, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.3. договору № 5 від 02 січня 2013 року на лісозаготівельні роботи виконавцем за встановленими формами складаються акти приймання-здачі лісопродукції та акти виконаних робіт, які підписуються виконавцем та замовником.

Згідно пункту 2.1. договору, укладеного між сторонами, виконавець зобов'язується передати замовнику всю заготовлену в процесі розробки лісосіки лісопродукцію.

Пунктом 2.2.2. договору замовник зобов'язаний оплатити виконавцю роботи, передбачені п. 1 договору в розмірах та строки, встановлені даним договором.

Вартість послуг визначена п. 3.1. договору № 5 від 02 січня 2013 року.

Пунктами 3.4., 3.5. договору передбачено, що підставою для оплати є підписаний сторонами акт виконаних робіт, термін оплати - 20 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Позивачем на виконання умов договору № 5 від 02 січня 2013 року, укладеного між сторонами, протягом лютого - червня 2013 року було виконано лісозаготівельні роботи на загальну суму 205 581, 00 грн., з яких:

у лютому 2013 року на суму 30 852, 12 грн.;

у березні 2013 року на суму 28 045, 42 грн.;

у квітні 2013 року на суму 49 977, 24 грн.;

у травні 2013 року на суму 46 569, 78 грн.;

у червні 2013 року на суму 50 136, 44 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 лютого 2013 року, 29 березня 2013 року, 30 квітня 2013 року, 31 травня 2013 року та 27 червня 2013 року.

Суд, дослідивши надану позивачем у судовому засіданні копію виписки з його особового рахунка, встановив, що відповідачем 12 червня 2013 року частково проведено оплату заборгованості на суму 30 000, 00 грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних лісозаготівельних робіт його заборгованість перед позивачем становить 175 581, 00 грн.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст. 193 ГК України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період 21.03.2013 року по 23.04.2014 року на відповідні суми боргу нараховано три проценти річних, що згідно його розрахунку становить 5 565, 03 грн., та інфляційні за вказаний період в сумі 7 103, 87 грн..

Суд не погоджується з вірністю розрахунку позивача.

Згідно розрахунку здійсненого судом розмір трьох процентів річних, які підлягають стягненню з відповідача за період 21.03.2013 року по 23.04.2014 року на відповідні суми боргу становить 4 598 грн. 15 коп.

Період нарахуванняСума заборгованостіСума 3 % річних 21.03.2013 року - 23.04.2014 року 852, 12 грн. (заборгованість за лютий 2013 року з урахуванням проплати в сумі 30 000 грн.) 27, 94 грн. 19.04.2013 року - 23.04.2014 року 28 045, 42 грн. (заборгованість за березень 2013 року) 852, 89 грн. 21.05.2013 року - 23.04.2014 року 49 977, 24 грн. (заборгованість за квітень 2013 року) 1 388, 41 грн. 21.06.2013 року - 23.04.2014 року 46 569, 78 грн. (заборгованість за травень 2013 року) 1 175, 41 грн. 18.07.2013 року - 23.04.2014 року 50 136, 44 грн. (заборгованість за червень 2013 року) 1 153, 82 грн. Загальна сума 4 598, 15 грн.

Щодо нарахування інфляційних, то слід зазначити, що відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З урахуванням вищевказаного судом здійснено власний розрахунок інфляційних, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення заборгованості.

Період нарахуванняСума заборгованостіСума інфляційних березень 2013 року - квітень 2014 року 852, 12 грн. (заборгованість за лютий 2013 року з урахуванням проплати в сумі 30 000 грн.) 57, 94 грн. квітень 2013 року - квітень 2014 року 28 045, 42 грн. (заборгованість за березень 2013 року) 1 907, 09 грн. травень 2013 року - квітень 2014 року 49 977, 24 грн. (заборгованість за квітень 2013 року) 3 348, 48 грн. червень 2013 року - квітень 2014 року 46 569, 78 грн. (заборгованість за травень 2013 року) 3 120, 18 грн. липень 2013 року - квітень 2014 року 50 136, 44 грн. (заборгованість за червень 2013 року) 3 409, 28 грн. Загальна сума 11 842, 97 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення оплачений неповністю, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 175 581, 00 грн. основного боргу, 4 598, 15 грн. трьох процентів річних та 7 103, 87 грн. інфляційних є доведеними, правомірними, такими, що ґрунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог слід відмовити в задоволенні.

Також судом встановлено, що позивачем при подачі позову було сплачено 4 425, 00 грн. судового збору. Вказане підтверджується платіжним дорученням № 21 від 23 квітня 2014 року, доданим позивачем до позовної заяви.

Відповідно до пп. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна даного позову становить 218 249, 90 грн., відтак до сплати позивачем підлягав судовий збір в сумі 4 364, 00 грн.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин надмірно сплачену позивачем суму судового збору в розмірі 61, 00 грн. слід повернути останньому за ухвалою господарського суду.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32 - 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Березнівське лісове господарство» (34600, Рівненська область, м. Березне, вул. Київська, 1, п/р № 26005707207917 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 00992792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-лісові інвестиції України» (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 8, офіс 38, п/р № 26002312414397 в ПАБ «Ідея Банк», МФО 336310, код ЄДРПОУ 37029491) заборгованість за виконані у лютому - червні 2013 року лісозаготівельні роботи в сумі 175 581 (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок, три проценти річних в розмірі 4 598 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 15 копійок, інфляційні в сумі 7 103 (сім тисяч сто три) гривні 87 копійок, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3 745 (три тисячі сімсот сорок п'ять) гривень 66 копійок.

Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок припинити.

В решті позовним вимог відмовити в задоволенні.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортно-лісові інвестиції України» (04119, м. Київ, вул. Якіра, буд. 8, офіс 38, код ЄДРПОУ 37029491) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 61 (шістдесят одна) гривня 00 копійок, про що винести відповідну ухвалу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя В. Я. Корсун

Повний текс рішення виготовлено та підписано 28 липня 2014 року