Ухвала

від 31.07.2014 по справі 904/5875/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

31.07.2014 року Справа № 904/5875/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів : Джихур О.В., Лисенко О.М.

секретар: Ситникова М.Ю.

за участю:

від ініціюючого кредитора: Шкляров А.М., довіреність № 829 від 10.12.12, представник;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року

у справі № 904/5875/13

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТДНЄПР", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі № 904/5875/13 (суддя - Калиниченко Л.М.) долучено до матеріалів справи довідку ПАТ КБ "ПриватБанк" № 08.7.0.0.0/140624165414 від 24.06.2014 року та лист Державної авіаційної служби України Департаменту льотної придатності, м. Київ за № 20.01.19-3903 від 07.04.2014 року. Затверджено основну грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТДНЄПР", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області арбітражного керуючого Малої Альони Володимирівни у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а саме у розмірі 2 436,00 грн. за кожен місяць виконання нею повноважень ліквідатора, за рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. Затверджено звіт про нарахування та оплату послуг ліквідатора, відшкодування витрат ліквідатора за виконання арбітражним керуючим Малою Альоною Володимирівною обов'язків ліквідатора банкрута з 12.12.2013 року по 21.03.2014 року, що в загальній сумі становить 8 015,00 грн., та витрат у розмірі 547,00 грн., за рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТДНЄПР", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТДНЄПР", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Згідно з пунктом 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалено вважати погашеними вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ на суму 403 333,77 грн. Припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Малої Альони Володимирівни. Провадження у справі припинено.

Не погодившись із винесеною ухвалою, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 26.06.2014 року та направити справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- Дніпропетровською ОДПІ було надано клопотання до господарського суду про не затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу до проведення позапланової перевірки боржника та надання до суду доказів, які підтверджують факт проведення такої перевірки;

- ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладеного на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової податкової перевірки та формування кредиторських вимог;

- господарським судом не було досліджено всіх обставин справи, наявним в матеріалах справи доказам не було надано належної правової оцінки.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 31.07.2014 року.

Представник ініціюючого кредитора в судовому засіданні надав пояснення по апеляційній скарзі, просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження у даній справі з урахуванням наступного.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (статті 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи у хід процедури банкрутства.

Відповідно до частини 6 статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.

У відповідності до статті 1 Закону учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, дана справа про банкрутство порушена за загальною процедурою банкрутства, де виявлення всіх без виключення кредиторів боржника відбувається в порядку, встановленому статтею 23 Закону.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Слід звернути увагу, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "НЕОЛІТДНЄПР" опубліковано 22.08.2013 року в газеті "Голос України" № 156 (5656).

Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області в порядку, визначеному статтею 23 Закону, не зверталась із заявою до господарського суду про визнання вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОЛІТДНЄПР", що виникли в результаті заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів). Після публікації оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури 24.12.2013 року в газеті "Голос України" № 244 (5744) Дніпропетровська ОДПІ також не зверталась з поточними вимогами до боржника.

Доказів наявності грошових вимог до боржника Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області не представила і до апеляційного господарського суду.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на необхідність проведення податкової перевірки стосовно боржника, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2014 року до господарського суду від Дніпропетровської ОДПІ надходило клопотання про зобов'язання ліквідатора надати до ДПІ документи фінансово-господарської діяльності і бухгалтерського обліку ТОВ "НЕОЛІТДНЄПР" та не затвердження звіту та ліквідаційного балансу до проведення податкової перевірки та надання до суду доказів, які підтверджують факт проведення такої перевірки (т. 2, а. с. 53-54).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року, зокрема, зазначене клопотання Дніпропетровської ОДПІ було відхилено (т. 2, а. с. 62-64). При цьому, суд посилався на необхідність звернення з метою надання документів безпосередньо до ліквідатора банкрута, чого зроблено не було.

За таких обставин, податковим органом не доведено, що господарський суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, у зв'язку з чим податкова інспекція не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали відповідно до положень статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі № 904/5875/13.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.В. Заболотна

01.08.2014