Постанова

від 31.07.2014 по справі 826/9133/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2014 року 09:59 № 826/9133/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Бізнес-Альянс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0000722201, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Бізнес-Альянс» (надалі - позивач або ПП «Бізнес-Альянс») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.02.2014 року №0000722201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 17.07.2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню, оскільки ПП «Бізнес-Альянс» не порушувало вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.16 п.2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані податковому органу під час перевірки та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права формування валових витрат по взаємовідносинам з контрагентом.

У судове засідання 17.07.2014 року з'явилися представники сторін.

Представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав суду письмові заперечення, в яких зазначив про законність та обґрунтованість прийнятого ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав встановлення під час перевірки позивача факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, що за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків права формування валових витрат по таким операціям.

Суд у судовому засіданні 17.07.2014 року за згодою сторін на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Бізнес-Альянс» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства при взаємовідносинах з ПП «Стройторг-Т» (код ЄДРПОУ 36586596) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки позивача, відповідачем був складений акт від 27.01.2014 року № 4/26-53-22-01-26/32043155, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, зокрема:

п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.16 п.2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 49767,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 2106,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 5389,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 16467,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 20968,00 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 4139,00 грн., за півріччя 2012 року в сумі 19396,00 грн., за три квартали 2012 року в сумі 26693,00 грн., за 2012 рік в сумі 26693,00 грн.

Вищезазначені порушення обґрунтовані з боку відповідача наступним.

В ході перевірки позивача відповідачем від Васильківської ОДПІ Київської області ДПС отримано електронну копію акту від 23.01.13 року № 185/22-03/36586596 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Стройторг-Т» (код ЄДРПОУ 36586596) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та повноти сплати податків та зборів при взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року та при взаємовідносинах з ТОВ «Сімкард» (код ЄДРПОУ 37508561) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року», в якому, серед іншого, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) підприємствам-покупцям та зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ПП «Стройторг-Т» не знаходиться за місцезнаходженням. Перевіркою встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання. Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП «Стройторг-Т» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Також, відповідач отримав від Васильківської ОДПІ Київської області ДПС отримано електронну копію акту від 13.05.2013 року № 92/22-01/36586596 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Стройторг-Т» (код ЄДРПОУ 36586596) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Еверест» (код ЄДРПОУ 31480476) за період грудень 2010року, липень, серпень, вересень 2011 року, з ТОВ «Інтербукс» (код ЄДРПОУ 34578440) за період за лютий, травень, серпень, вересень та жовтень 2011 року, з ПП «Хладком» (код ЄДРПОУ 33173402) за період лютий, березень, квітень, травень 2012 року, ТОВ «Реал-Агро» (код ЄДРПОУ 32180356) за період травень, липень 2012 року», в якому, серед іншого, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) підприємствам-покупцям та зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ПП «Стройторг-Т» відсутнє за місцезнаходженням. Фактичний вид діяльності ПП «Стройторг-Т» у періоді, що перевіряється, встановити неможливо у зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) первинних документів підприємства. Перевіркою по ланцюгу постачання не підтверджено факт поставки товарів (робіт, послуг), які згідно документів було придбано ПП «Стройторг-Т» у постачальників, що свідчить про безтоварний характер проведених операцій, у зв'язку з чим не підтверджено факт реалізації товару (робіт, послуг) та декларування податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010 року, лютий, травень, липень, серпень, вересень, 2011 року, лютий, березень, квітень, травень, липень 2012 року по контрагентам-покупцям.

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП «Стройторг-Т» здійснюється поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності останнього, а фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Стройторг-Т» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Крім того, перевірка позивача проведена на підставі постанови старшого слідчого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Київській області лейтенант податкової міліції Мазур В.М. від 26.09.2013 року про призначення зустрічної звірки, з тексту якої вбачається, що в провадженні відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів Київській області перебуває досудове розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012100230000015 від 07.12.2012 року, про вчинення кримінального правопорушення службовими особами ПП «Стройторг-Т» (код ЄДРПОУ 36586596) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що службові особи ПП «Стройторг-Т» (код ЄДРПОУ 36586596), які в період з листопада 2011 року по липень 2012 року за попередньою змовою з іншими особами ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах на загальну суму 3 941 605,69 грн.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов до висновку про нереальність господарських операцій позивача та ПП «Стройторг-Т», а, отже, складені по таким операціям первинні документи не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність формування позивачем валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Стройторг-Т».

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки позивача ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.02.2014 року №0000722201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 49767,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6674,25 грн.

При цьому, суд одразу звертає увагу на те, що в тексті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 20.02.2014 року №0000722201 міститься посилання на акт перевірки від 27.01.2014 року № 4/26-53-22-01-21/32043155, як на підставу його прийняття, у той час, як складений за результатом перевірки позивача акт перевірки від 27.01.2014 року має № 4/26-53-22-01-26/32043155, що свідчить про порушення відповідачем Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236. Представник відповідача з цього приводу у судовому з0асіданні 17.07.2014 року зазначив, що при складанні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення була допущена механічна помилка у номері акта перевірки.

Податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 20.02.2014 року №0000722201 за правилами ст.56 Податкового кодексу України оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, за результатом чого було залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 20.02.2014 року №0000722201 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Кодексу, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п.2.4, п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З аналізу п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення вбачається, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до складу валових витрат підприємства не відносяться витрати на придбання товарів (робіт, послуг), які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі, Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 pоку № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції також передбачена нормами Кодексу.

Крім того, суд звертає увагу на позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в оглядовому листі від 06.07.2009 року № 982/13/13-09, в якому зазначено, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року також зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, поставка товарів, виконання робіт та надання послуг для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів/витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав взаємовідносини з контрагентом - ПП «Стройторг-Т», які ґрунтувалися на наступних договорах:

договорі поставки товару від 01.11.2010 року № 01/11-10, за умовами якого Постачальник (ПП «Стройторг-Т») зобов'язується поставити та передати у власність паперову продукцію (надалі - Товар) згідно з заявками Покупця (позивач) в асортименті та по цінам у рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити на умовах, визначених цим договором. Вартість кожної партії товару вказується в рахунках-фактурах, виставлених Постачальником на підставі отриманої від покупця заявки, а також у видатковій накладній;

договорі поставки товару від 03.01.2011 року № 03/01-11, за умовами якого Постачальник (ПП «Стройторг-Т») зобов'язується поставити та передати у власність паперову продукцію (надалі - Товар) згідно з заявками Покупця (позивач) в асортименті та по цінам у рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити на умовах, визначених цим договором. Вартість кожної партії товару вказується в рахунках-фактурах, виставлених Постачальником на підставі отриманої від покупця заявки, а також у видатковій накладній;

договорі поставки товару від 01.09.2011 року № 01/09-10, за умовами якого Постачальник (ПП «Стройторг-Т») зобов'язується поставити та передати у власність паперову продукцію (надалі - Товар) згідно з заявками Покупця (позивач) в асортименті та по цінам у рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити на умовах, визначених цим договором. Вартість кожної партії товару вказується в рахунках-фактурах, виставлених Постачальником на підставі отриманої від покупця заявки, а також у видатковій накладній.

Крім того, згідно умови зазначених договорів поставки, зокрема, перехід права власності на товар відбувається в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладної або вантажної декларації транспортної компанії, що засвідчує момент передачі.

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій, виконання умов договорів поставки, а також включення витрат на оплату товарів до складу валових витрат підприємства, позивачем надані суду копії наступних первинних документів:

рахунків-фактур від 01.10.2012 року № С-0001765 на суму 22228,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 3704,70 грн.), від 03.09.2012 року № С-0001637 на суму 31963,57 грн. (у т.ч. ПДВ - 5327,26 грн.), від 01.08.2012 року № С-0001527 на суму 11200,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 1866,69 грн.), від 02.07.2012 року № С-0001272 на суму 9729,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 1621,60 грн.), від 01.06.2012 року № С-0001031 на суму 30496,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 5082,78 грн.), від 03.05.2012 року № С-0000756 на суму 40150,54 грн. (у т.ч. ПДВ - 6691,76 грн.), від 02.04.2012 року № С-00000527 на суму 47033,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 7838,90 грн.), від 01.03.2012 року № С-00000336 на суму 8132,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 1355,45 грн.), від 01.02.2012 року № С-00000134 на суму 15520,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 2586,69 грн.), від 04.01.2012 року № С-00000012 на суму 30299,26 грн. (у т.ч. ПДВ - 5049,88 грн.), від 01.12.2011 року № С-00001969 на суму 23484,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 3914,16 грн.), від 01.11.2011 року № СФ-0001814 на суму 49396,36 грн. (у т.ч. ПДВ - 8232,73 грн.), від 03.10.2011 року № СФ-0001646 на суму 25327,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 4221,30 грн.), від 01.09.2011 року № СФ-0001312 на суму 21683,06 грн. (у т.ч. ПДВ - 3613,84 грн.), від 01.08.2011 року № СФ-0001112 на суму 18788,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 3131,45 грн.), від 01.04.2011 року № С-00000398 на суму 20588,45 грн. (у т.ч. ПДВ - 3431,41 грн.), від 01.07.2011 року № С-00000889 на суму 17325,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2887,50 грн.), від 01.06.2011 року № С-00000729 на суму 7902,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 1317,05 грн.), від 04.05.2011 року № С-00000590 на суму 28116,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 4686,13 грн.), від 01.03.2011 року № С-00000272 на суму 26868,19 грн. (у т.ч. ПДВ - 4478,03 грн.), від 01.02.2011 року № С-00000124 на суму 10107,38 грн. (у т.ч. ПДВ - 1684,56 грн.), від 04.01.2011 року № С-00000006 на суму 10047,25 грн. (у т.ч. ПДВ - 1674,54 грн.);

видаткових накладних від 01.10.2012 року № С-00001265 на суму 22228,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 3704,70 грн.), від 03.09.2012 року № С-0001181 на суму 31963,57 грн. (у т.ч. ПДВ - 5327,26 грн.), від 01.08.2012 року № С-0001099 на суму 11200,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 1866,69 грн.), від 02.07.2012 року № С-0000984 на суму 9729,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 1621,60 грн.), від 01.06.2012 року № С-0000823 на суму 30496,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 5082,78 грн.), від 03.05.2012 року № С-0000630 на суму 40150,54 грн. (у т.ч. ПДВ - 6691,76 грн.), від 02.04.2012 року № С-0000471 на суму 47033,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 7838,90 грн.), від 01.02.2012 року № С-0000106 на суму 15520,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 2586,69 грн.), від 04.01.2012 року № С-00000009 на суму 30299,26 грн. (у т.ч. ПДВ - 5049,88 грн.), від 01.12.2011 року № С-00001567 на суму 23484,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 3914,16 грн.), від 01.11.2011 року № РН-0001430 на суму 49396,36 грн. (у т.ч. ПДВ - 8232,73 грн.), від 03.10.2011 року № РН-0001313 на суму 25327,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 4221,30 грн.), від 01.09.2011 року № РН-0001168 на суму 21683,06 грн. (у т.ч. ПДВ - 3613,84 грн.), від 01.08.2011 року № РН-0000964 на суму 18788,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 3131,45 грн.), від 01.04.2011 року № С-00000316 на суму 20588,45 грн. (у т.ч. ПДВ - 3431,41 грн.), від 01.07.2011 року № С-00000756 на суму 17325,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2887,50 грн.), від 01.06.2011 року № С-00000809 на суму 7902,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 1317,05 грн.), від 04.05.2011 року № С-00000468 на суму 28116,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 4686,13 грн.), від 01.03.2011 року № С-00000202 на суму 26868,19 грн. (у т.ч. ПДВ - 4478,03 грн.), від 01.02.2011 року № С-00000096 на суму 10107,38 грн. (у т.ч. ПДВ - 1684,56 грн.), від 04.01.2011 року № С-00000004 на суму 10047,25 грн. (у т.ч. ПДВ - 1674,54 грн.);

податкових накладних від 01.10.2012 року № 1 на суму 22228,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 3704,70 грн.), від 03.09.2012 року № 3 на суму 31963,57 грн. (у т.ч. ПДВ - 5327,26 грн.), від 01.08.2012 року № 4 на суму 11200,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 1866,69 грн.), від 02.07.2012 року № 3 на суму 9729,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 1621,60 грн.), від 01.06.2012 року № 4 на суму 30496,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 5082,78 грн.), від 03.05.2012 року № 4 на суму 40150,54 грн. (у т.ч. ПДВ - 6691,76 грн.), від 02.04.2012 року № 4 на суму 47033,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 7838,90 грн.), від 01.03.2012 року № 4 на суму 8132,68 грн. (у т.ч. ПДВ - 1355,45 грн.), від 01.02.2012 року № 4 на суму 15520,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 2586,69 грн.), від 04.01.2012 року № 9 на суму 30299,26 грн. (у т.ч. ПДВ - 5049,88 грн.), від 01.12.2011 року № 4 на суму 23484,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 3914,16 грн.), від 01.11.2011 року № 2 на суму 49396,36 грн. (у т.ч. ПДВ - 8232,73 грн.), від 03.10.2011 року № 2 на суму 25327,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 4221,30 грн.), від 01.09.2011 року № 2 на суму 21683,06 грн. (у т.ч. ПДВ - 3613,84 грн.), від 01.08.2011 року № 2 на суму 18788,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 3131,45 грн.), від 01.07.2011 року № 2 на суму 17325,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2887,50 грн.), від 01.06.2011 року № 2 на суму 7902,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 1317,05 грн.), від 04.05.2011 року № 2 на суму 28116,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 4686,13 грн.), від 01.04.2011 року № 2 на суму 20588,45 грн. (у т.ч. ПДВ - 3431,41 грн.), від 01.03.2011 року № 5 на суму 26868,19 грн. (у т.ч. ПДВ - 4478,03 грн.), від 01.02.2011 року № 5 на суму 10107,38 грн. (у т.ч. ПДВ - 1684,56 грн.), від 04.01.2011 року № 4 на суму 10047,25 грн. (у т.ч. ПДВ - 1674,54 грн.);

оборотно-сальдової відомості по рахунку позивача № 631 та виписки банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по рахунку позивача.

Під час дослідження та надання оцінки наданих позивачем вищезазначених первинних документів, судом встановлено наступне.

Позивачем не надані суду для огляду та надання оцінки заявки на товар, що позбавляє суд можливості встановити факт належного виконання істотних умов зазначених договорів та ставить під сумнів їх існування (складання) взагалі.

Перелічені рахунки-фактури, подані позивачем на підтвердження реальності операцій поставки за зазначеними договорами не містять посилань на відповідні, укладені з контрагентом договори, що викликає сумнів у їх приналежності саме до договорів поставки від 01.11.2010 року № 01/11-10, від 03.01.2011 року № 03/01-11 та від 01.09.2011 року № 01/09-10, які були предметом дослідження у справі.

Вищезазначені податкові накладні, надані позивачем в якості доказів виконання договорів поставки від 01.11.2010 року № 01/11-10, від 03.01.2011 року № 03/01-11 та від 01.09.2011 року № 01/09-10, взагалі містять посилання на інші договори поставки (інші дати договорів, відсутні посилання на номери), що свідчить про їх неналежність до зазначених договорів поставки, які були предметом дослідження у справі та, відповідно, викликає у суду сумніви щодо реальності здійснення відповідних господарських операцій поставки.

Крім того, не всі вищезазначені видаткові накладні скріплені печаткою ПП «Бізнес-Альянс». При цьому, у матеріалах справи містяться копії видаткових накладних, наданих на підтвердження фактичності фінансово-господарських операцій позивача з ПП «Стройторг-Т», які одночасно містять та не містять відбиток печаток ПП «Бізнес-Альянс», а саме: 01.02.2011 року № С-00000096 на суму 10107,38 грн. (у т.ч. ПДВ - 1684,56 грн.), 04.05.2011 року № С-00000468 на суму 28116,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 4686,13 грн.), 01.07.2011 року № С-00000756 на суму 17325,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2887,50 грн.), 01.09.2011 року № РН-0001168 на суму 21683,06 грн. (у т.ч. ПДВ - 3613,84 грн.), 01.02.2012 року № С-0000106 на суму 15520,13 грн. (у т.ч. ПДВ - 2586,69 грн.), 02.04.2012 року № С-0000471 на суму 47033,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 7838,90 грн.), 03.05.2012 року № С-0000630 на суму 40150,54 грн. (у т.ч. ПДВ - 6691,76 грн.), від 02.07.2012 року № С-0000984 на суму 9729,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 1621,60 грн.), від 03.09.2012 року № С-0001181 на суму 31963,57 грн. (у т.ч. ПДВ - 5327,26 грн.), що викликає сумнів у належності останніх в якості доказів по даній справі.

Крім того, копій довіреностей та/або витягу з журналу виданих довіреностей на підтвердження наявності у представника ПП «Бізнес-Альянс», якій підписав вказані вище видаткові накладні, повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагента - ПП «Стройторг-Т» - у матеріалах справи також не міститься, з урахуванням того, що докази на підтвердження вказаних фактів витребовувалися від позивача ухвалою суду від 03.07.2014 року, а позивачем, в свою чергу, не зазначено причин неможливості подання таких доказів.

Також, позивачем не надані суду докази транспортування товару (товарно-транспортні накладні), придбаного у ПП «Стройторг-Т», а також доказів отримання товару (довіреностей), прийняття і обліку його на складі позивача, що не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні відповідних господарських операцій поставки та позбавляє можливості встановити факт товарності зазначених господарських операцій.

Накладних або вантажних декларацій транспортної компанії, підписання яких за умовами договорів поставки від 01.11.2010 року № 01/11-10, від 03.01.2011 року № 03/01-11 та від 01.09.2011 року № 01/09-10 є доказами переходу до позивача права власності на придбаний у ПП «Стройторг-Т» товар, суду також не надані, що додатково ставить під сумнів товарність операцій поставки.

Більше того, з матеріалів справи не вбачається, а позивачем не надані суду докази, які б підтверджували наявність у його контрагента фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст вищезазначених господарських операції поставки, що додатково ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом - ПП «Стройторг-Т».

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати подані позивачем первинні документи на підтвердження сформованих валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Стройторг-Т» первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів від контрагента, фактичне здійснення господарських операцій поставки та дають позивачу право на формування валових витрат по таким взаємовідносинам.

Таким чином, суд, системно проаналізувавши викладене, вважає зазначені господарські операції поставки такими, що фактично не здійснювалися, а надані позивачем до суду первинні документи такими, що складені з метою штучного формування валових витрат по взаємовідносинам позивача з ПП «Стройторг-Т», отже, у позивача не було підстав для податкового обліку зазначених операцій поставки з контрагентом, оскільки реальне вчинення господарських операцій між ними відсутнє.

З урахуванням того, що по справі не встановлено реальності здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, суд дійшов висновку про правомірність збільшення йому сум грошових зобов'язань з податку на прибуток і застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідача форми «Р» від 20.02.2014 року №0000722201.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться прийняття рішень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, враховуючи пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок