Рішення

від 22.07.2014 по справі 910/10221/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10221/14 22.07.14 р.

За позовом Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління

"Ліфт - 3"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство

"Євротехнології"

про стягнення 14766,80 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Прудиус Ж.В. за довіреністю № 01/07 від 17.07.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехнології" про стягнення 14 766,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.06.2014 р.

12.06.2014р. від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою від 24.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 02.07.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 02.07.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою від 02.07.2014 р. суддею Головатюком Л.Д. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.07.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. у зв'язку виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 14.07.2014 р. суддею Зеленіною Н.І. справу прийнято до провадження.

17.07.2014 р. від позивача надійшли додаткові документи по справі.

У судове засідання 22.07.2014 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належними чином. Жодних заяв, клопотань від відповідача через відділ діловодства суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 22.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.07.2013 р. між Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт-3" (надалі позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротехнології" (надалі - відповідач, Орендар) було укладено Договір № 01/07-13 оренди складського приміщення (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.3., 3.1. Договору, цим Договором Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування, без права викупу, складське приміщення (надалі іменується «Об'єкт оренди»). Місце розташування Об'єкту оренди: м. Київ, вул. Вербова, 8-г. Загальна площа Об'єкту оренди: 75 м2. Стан Об'єкту оренди на момент передання в орендну: задовільний. Об'єкт оренди надається Орендарю для здійснення господарської діяльності в якості складського приміщення. Строк оренди Об'єкту оренди: з 01 липня 2013 р. по 31 грудня 2013 р.

Згідно з п. п. 4.1. - 4.4. Договору, розмір орендної плати за Об'єкт оренди складає 3 500,00 грн. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця. Плата за оренду підлягає збільшенню або зменшенню в зв'язку з змінами цін, тарифів, зміною податкового законодавства тощо. Оплата електроенергії, комунальних та інших послуг здійснюється Орендарем самостійно на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем не пізніше 3 банківських днів з дня їх виставлення.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо сплати орендних платежів та оплати електроенергії і комунальних послуг належним чином та у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 12 594,72 грн.

Пунктами 8.1. - 8.2. Договору сторони домовились, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності). Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору. Орендар несе відповідальність у випадку прострочення по сплаті орендної плати у вигляді пені в розмірі 1 (один) % від суми боргу за кожен день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 1 126,25 грн. пені, 249,71 грн. 3 % річних та 796,12 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування фактів та обставин, викладених позивачем в позовній заяві.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Євротехнології" (04073, м. Київ, просп. Московський, 21,офіс 4; код ЄДРПОУ 35489006) на користь Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Ліфт - 3" (03115, м. Київ, вул. Котельникова, 23; код ЄДРПОУ 05423796) 12 594 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 72 коп. заборгованості, 1 126 (одну тисячу сто двадцять шість) грн. 25 коп. пені, 796 (сімсот дев'яносто шість) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 71 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.07.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна