Рішення

від 24.07.2014 по справі 914/2210/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2014 р. Справа № 914/2210/14

За позовом: Приватного підприємства «Галавтотранс», м. Львів

до відповідача: Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів

про стягнення 9 470 грн. 15 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Безнощак Б.І., представник (довіреність від 02.01.2014 р.);

від відповідача: не з'явився

Приватне підприємство «Галавтотранс», м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів про стягнення 9 470 грн. 15 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 24.06.2014р. призначив розгляд справи на 24.07.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між що між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю робіт або послуг за державні кошти щодо охорони громадського порядку, згідно умов якого відповідачу було надано відповідні послуги. Відповідач зобов'язувався проводити оплату наданих послуг в розмірах та строки, встановлені таким договором. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 8 147 грн. 42коп. За порушення строків оплати відповідачу також нараховано 3% річних в сумі 407 грн. 37 коп. та інфляційні втрати в розмірі 915 грн. 36 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягав до стягнення з відповідача, становив 9 470 грн. 15 коп. З метою забезпечення позову просив накласти арешт на майно та банківські рахунки відповідача.

23.07.2014 р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 1 841 грн. 46 коп. пені, 407 грн. 42 коп. 3% річних, 915 грн. 36 коп. інфляційних втрат та судові витрати, в тому числі 1 827 грн. судового збору, 18 грн. 27 коп. комісії за послуги банку, 71 грн. 20 коп. витрат на оплату витягу з ЄДРЮОФОП.

У відповідності до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Враховуючи, що позивачем у заяві про уточнення позовних вимог заявлено вимогу про стягнення пені, яка не була заявлена при поданні позову, суд розглядає вказану заяву про уточнення позовних вимог як заяву про зміну предмету позову.

Згідно п. 3.12. вищевказаної постанови право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем при поданні до суду заяви про уточнення позовних вимог не долучено доказів надіслання копії такої заяви з доданими до неї документами відповідачу.

З огляду на наведене, заява про уточнення позовних вимог підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, через канцелярію суду подано заяву, в якій зазначено, що відповідачем сплачено суму боргу.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

9 квітня 2012 р. між Головним управлінням юстиції у Львівській області (замовник) та Приватним підприємством «Галавтотранс» (виконавець) було укладено договір №3 про закупівлю робіт або послуг за державні кошти.

За цим договором виконавець (позивач) зобов'язувався здійснювати послуги у сфері охорони громадського порядку і безпеки, а замовник (відповідач) - прийняти і оплати такі послуги.

Згідно п. 4.1. договору, оплата за послуги охорони здійснюється замовником після пред'явлення виконавцем акту виконаних робіт протягом трьох банківських днів з дня його отримання на банківський рахунок виконавця, але не пізніше десяти днів до початку наступного місяця.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач у листопаді 2012 року надав відповідачу послуги з охорони загальною вартістю 8 147 грн. 42коп., що підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг на дату подання позову не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем становила 8 147 грн. 42 коп.

23.06.2014 р. відповідачем було сплачено 8 147 грн. 42 коп. боргу, що підтверджується платіжним дорученням №1410 від 01.04.2014 р.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 8 147 грн. 42 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині відповідно до п. 1 1 ст. 80 ГПК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано за період з листопада 2012 р. по травень 2014 р. 3% річних в розмірі 407 грн. 37 коп. та інфляційні втрати в розмірі 915 грн. 36 коп.

Як зазначалося вище, згідно п. 4.1. договору оплата за послуги охорони здійснюється замовником після пред'явлення виконавцем акту виконаних робіт протягом трьох банківських днів з дня його отримання на банківський рахунок виконавця, але не пізніше десяти днів до початку наступного місяця.

Оскільки позивачем не представлено доказів, коли саме було пред'явлено відповідачу для оплати акт прийому-здачі виконаних робіт (послуг) за листопад 2012 р., то відповідач зобов'язаний був сплатити вартість вказаних послуг по 21.12.2012 р. включно. Тобто, зобов'язання відповідача щодо сплати 8 147 грн. 42 коп. вартості послуг з охорони за листопад 2012 р. є простроченим з 22.12.2012 р.

Судом перевірено правильність розрахунку суми 3% річних і інфляційних втрат та встановлено, що з урахуванням вищевказаних обставин, розмір 3% річних повинен становити 352 грн. 23 коп. (8 147 грн. 42 коп. х 3% / 365 х 526 днів прострочки (з 22.12.2012 р. по 31.05.2014 р.) = 352,23), інфляційних втрат - 915 грн. 15 коп. (8 147,42. х 100,2% (грудень 2012 р.) х 100,2% (січень 2013 р.) х 99,9% (лютий 2013 р.) х 100,0% (березень 2013 р.) х 100,0% (квітень 2013 р.) х 100,1% (травень 2013 р.) х 100,0% (червень 2013 р.) х 99,9% (липень 2013 р.) х 99,3% (серпень 2013 р.) х 100,0% (вересень 2013 р.) х 100,4% (жовтень 2013 р.) х 100,2% (листопад 2013 р.) х 100,5% (грудень 2013 р.) х 100,2% (січень 2014 р.) х 100,6% (лютий 2014 р.) х 102,2% (березень 2014 р.) х 103,3% (квітень 2014 р.) х 103,8% (травень 2014 р.)) - 8 147,42 = 915 грн. 15 коп.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 352 грн. 23коп. 3% річних, 915 грн. 15 коп. інфляційних втрат. В частині стягнення 8147грн. 42 коп. основного боргу провадження слід припинити. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки позивачем належним чином не обґрунтовано необхідності застосування заходів до забезпечення позову. Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Оскільки спір виник з вини відповідача, основний борг сплачений після звернення позивача із позовом до суду, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Згідно п.п. 2 п. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як зазначено у п. 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», на виняток з наведених правил у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому (-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи, що при поданні позову позивачем судовий збір за подання заяви про забезпечення позову сплачений не був, останній підлягає стягненню з позивача в дохід державного бюджету.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів, площа Шашкевича, 1 (ідентифікаційний код 34942940) на користь Приватного підприємства «Галавтотранс», м. Львів, вул. С.Ковалевської, 5/9 (ідентифікаційний код 25546533) 352 грн. 23 коп. 3% річних, 915 грн. 15 коп. інфляційних втрат, 1 816 коп. 22 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 8 147 грн. 42 коп. основного боргу, провадження припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Галавтотранс», м. Львів, вул.С.Ковалевської, 5/9 (ідентифікаційний код 25546533) в користь державного бюджету 1 827 коп. 00 коп. судового збору.

6. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 24.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 29.07.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.