Рішення

від 24.07.2014 по справі 910/11348/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11348/14 24.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Мобіл Переробка Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Трейдинг»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Преміум»

2) Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-банк»

про повернення коштів з рахунку неналежного отримувача

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Александрович О.М., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи - 1: не з'явився

від третьої особи - 2: Мазур В.О., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Мобіл Переробка Плюс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Трейдинг» (далі - відповідач - 1) та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк» (далі - відповідач - 2) третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Преміум» (далі - третя особа) про повернення коштів з рахунку неналежного отримувача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/11348/14, залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Преміум» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, розгляд справи призначено на 16.07.2014 р.

09.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи були подані письмові пояснення.

11.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 2 було подано клопотання про зміну його процесуального статусу у даній справі з відповідача - 2 на третю особу та відзив на позовну заяву.

11.07.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 16.07.2014 р. з'явився та подав клопотання (заяву) про зміну процесуального статусу ПАТ КБ «Правекс-банк» у даній справі з відповідача - 2 на третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник відповідача - 1 в судове засідання 16.07.2014 р. не з'явився.

Представники відповідача - 2 в судове засідання 16.07.2014 р. з'явились.

Представник третьої особи в судове засідання 16.07.2014 р. не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 16.07.2014 р. клопотання відповідача - 2 та клопотання (заяву) представника позивача про зміну процесуального статусу відповідача - 2 у даній справі з відповідача - 2 на третю особу, суд дійшов висновку про необхідність їх задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути з неналежного отримувача, а саме відповідача - 1 грошові кошти шляхом примусового списання з розрахункового рахунку у відповідача - 2, який належить відповідачу - 1, та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Судові витрати згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. № 7 не входять до складу ціни позову, а отже оскільки відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, позивачем заявлено лише позовну вимогу до відповідача - 1, який і є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ст. 27 ГПК України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки рішення господарського суду міста Києва може вплинути на права і обов'язки Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк», суд дійшов висновку про необхідність залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Враховуючи те, що представники третьої особи та відповідача - 1 у судове засідання 16.07.2014 р. не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем - 1 та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.06.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/11348/14, розгляд справи було відкладено на 24.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2014 р. було виключено зі складу відповідачів Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-банк» та залучено його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі - третя особа - 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Згідно з п. 20.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24 жовтня 2011 року N 10 якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

З огляду на вищенаведене, незважаючи на зміну процесуального статусу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк» з відповідача - 2 на третю особу - 2, дана справа підсудна господарському суду міста Києва.

22.07.2014 р. представником позивача була подана заява.

Представник позивача у судове засідання 24.07.2014 р. з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.07.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - 1 у судове засідання 24.07.2014 р. не з'явився.

Представник третьої особи - 2 у судове засідання 24.07.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи - 2, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014 р. невідомими особами був здійснений несанкціонований переказ коштів в сумі 715 993,00 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Граніт Мобіл Переробка Плюс» (далі - позивач) та знаходились на його рахунку у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Преміум» (далі - третя особа - 1) платіжним дорученням № 175 від 13.01.2014 р. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Трейдинг» (далі - відповідач) у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Правекс-банк» (далі - третя особа - 2).

З матеріалів справи вбачається, що призначенням платежу у платіжному дорученні № 175 від 13.01.2014 р. є: «Оплата за зерно і сільгосппродукцію згідно з рах. № 0026/74 від 10.01.2013 р.».

Позивач зазначає у своїй позовній заяві, що не має жодних фінансово-господарських взаємовідносин з відповідачем. Крім того, призначення платежу жодним чином не стосується діяльності позивача, як юридичної особи.

З огляду на вищенаведене, після отримання позивачем СМС-повідомлення про перерахування грошових коштів за вищезазначеним платіжним дорученням у розмірі 715 993,00 грн., позивач направив третій особі - 1 заяви про сприяння поверненню перерахованих коштів (№ 1 від 13.01.2014 р.) та про заблокування ключів для системи «Клієнт-банк 6149_1» (№ 2 від 13.01.2014 р.).

Крім того, 14.01.2014 р. позивачем було подано заяву на ім'я начальника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з проханням про внесення відомостей про скоєний злочин до Єдиного реєстру досудовий розслідувань.

Листом № 8/229 від 02.06.2014 р. Управляння боротьби з кіберзлочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, в особі Т.в.о начальника Управління повідомило позивача про те, що у ході супроводження вказаних матеріалів співробітниками управління було виконано ряд доручень на проведення слідчих (розшукових) дій, під час виконання яких було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбер Трейдинг», на рахунок якого було несанкціоновано списано грошові кошти в сумі 715 990, 00 гривень, за зазначеною під час реєстрації адресою не розташоване, та з власниками приміщення, що за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 6-В будь-які договори про оренду не укладались. Також було встановлено, що на банківський рахунок відповідача неодноразово несанкціоновано переводились грошові кошти суб'єктів підприємницької діяльності, які в подальшому обліковувались через відділення банківських установ розташованих на території м. Києва. Окрім цього, в ході супроводження даного кримінального правопорушення було констатовано, що відповідач має ознаки фіктивності, банківські рахунки даного товариства були створені з метою легалізації грошових коштів отриманих за допомогою незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, несанкціонованого втручання в роботу дистанційного отримання фінансової інформації та управління банківськими рахунками системи «Клієнт Банк», що призводило до незаконного списання грошових коштів з банківських рахунків підприємств.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача, викладених у позовній заяві.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб'єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.

Статтею 20 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Згідно з п.п. 1 п. 22.1 ст. 22 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів, як, зокрема, платіжне доручення.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлюються Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Згідно з п. 1.6 Інструкції банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Пунктом 1.7 Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з п. 1.19 Інструкції банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) (обов'язкових платежів).

Третя особа - 1 у своїх письмових поясненнях зазначає суду про те, що на підставі отриманого від позивача листа, звернувся до третьої особи - 2 з листом, в якому просив заблокувати грошові кошти в сумі 715 993,00 грн. на рахунку відповідача.

Крім того, третя особа - 1 на підставі листа позивача заблокувала ключі електронного цифрового підпису позивача для роботи з системою «Клієнт-Банк», які надають можливість проводити розрахунки з використанням електронної системи «Клієнт-Банк».

В свою чергу, третьою особою - 2 у письмових поясненнях зазначено, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-банк» виконав покладений на нього обов'язок по наданню послуги переказу коштів з дотриманням приписів чинного законодавства України, а саме перевірив відповідність реквізитів, провів платіж відповідно до наданих реквізитів і зарахував кошти на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Судом встановлено, що кошти в розмірі 715 993,00 грн. були зараховані на рахунок відповідача 13.01.2014 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по особовому рахунку відповідача.

Крім того, третьою особою - 2 надано суду банківську виписку по особовому рахунку відповідача, з якої вбачається, що станом на поточну дату на рахунку відповідача у Публічному акціонерному товаристві «Правекс-банк» знаходяться кошти в розмірі 728 320,00 грн.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку позичальника є первинними документами, а відповідно, і належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Згідно з п. 2.38 Інструкції повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З огляду на вищенаведене, оскільки позивачем надано суду первинні документи на підтвердження переведення коштів на рахунок відповідача без достатніх правових підстав, відповідач зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти в розмірі 715 993,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про повернення коштів з рахунку неналежного отримувача в розмірі 715 993,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Трейдинг» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, будинок 6-В; ідентифікаційний код: 39026754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт Мобіл Переробка Плюс» ( 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 28; ідентифікаційний код: 38866518) безпідставно отримані кошти в розмірі 715 993 (сімсот п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 319 (чотирнадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 87 коп.

Повне рішення складено 29.07.2014 р.

Суддя О.В. Нечай