Постанова

від 09.01.2007 по справі 12/382-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/382-04

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 січня 2007 р.                                                                                Справа № 12/382-04

за позовом   Приватного підприємства “ВІО-ЛІС” (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 45, ідент. код 31315281)

до                Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції (м. Вінниця, вул. Островського, 14)

про               визнання недійсним розпорядження № 5-23 від 05.11.2001 р.

Суддя                                      М. Кожухар

Секретар судового засідання Т. Геєчко

Представники:

позивача         - Федоров А.В. - за дорученням

відповідача     - Миколенко Р.Л., Шеремета В.В. –за дорученням

Справа розглядається із звукозаписом судового процесу.                                                                                   

ВСТАНОВИВ:

       Заявлено позов про визнання недійсним розпорядження № 5-23 від 05.11.2001 р. про внесення змін у визначену платником суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за результатами документальної перевірки, а саме: про зменшення суми бюджетного відшкодування на 14973,7 грн.

   В судовому засіданні 09.01.2007 р. представник позивача просив визнати вказане розпорядження податкового органу протиправним та скасувати його.

       Відповідач позов не визнав.

       У справі проведено судово-бухгалтерську, додаткову та повторну судово-бухгалтерську експертизи.

       Повторна судова експертиза призначена, у зв'язку з використанням при здійсненні первинної та додаткової експертиз нечитаємих копій документів та отриманих безпосередньо від позивача і  належним чином не засвідчених.

       В судових засіданнях представники сторін, відповідно, позовні вимоги та заперечення на позов підтримали.

       З їх пояснень та наданих матеріалів суд вбачає таке.

      З 22.10.2001 р. по 30.10.2001 р. державними податковими ревізорами-інспекторами Вінницької МДПІ здійснено перевірку Приватного підприємства «ВІО-ЛІС»з питань правильності обчислення податку на додану вартість за період з 01.01.2001 р. по 01.09.2001 р., яка оформлена актом від 30.10.2001 р.

      Перевіркою встановлено:

-          завищення суми експортного відшкодування через включення до суми податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплата яких на момент перевірки не підтверджена відповідними платіжними документами, в тому рахунку: за податковою декларацією від 16.08.2001 р. № 11738 в сумі 480 грн., за податковою декларацією від 13.09.2001 р. № 12255 в сумі 6867 грн.;

-          завищення суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією від 17.07.2001 р. № 10553 в сумі 7626,7 грн. через включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, по яких на момент перевірки не здійснено розрахунки та рахується кредиторська заборгованість ПП «ВІО-ЛІС»по підприємствах: АВС «Цитрус»- 3012,2 грн., ПП Люльчак –2814 грн., ПП «Меандр»- 937,1 грн., Тиврівське лісництво –396,4 грн., «Укрпослуга»- 467 грн.  

       На підставі акту перевірки начальником Вінницької МДПІ прийнято розпорядження № 5-23 від 05.11.2001 р. про внесення змін у визначену платником суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за результатами документальної перевірки, а саме: про зменшення суми бюджетного відшкодування на 14973,7 грн., в тому рахунку: за податковою декларацією від 16.08.2001 р. № 11738 в сумі 480 грн., за податковою декларацією від 13.09.2001 р. № 12255 в сумі 6867 грн.; за податковою декларацією від 17.07.2001 р. № 10553 в сумі 7626,7 грн.

       З первинних документів позивача та висновку здійсненої на підставі цих документів позивача повторної судово-бухгалтерської експертизи № 387-А від 20.11.2006 р. вбачається таке:

       1) у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2001 р. по 01.09.2001 р. ПП «ВІО-ЛІС»податкове зобов'язання завищено на 345 грн., податковий кредит занижено на 605 грн.

       2) ПП «ВІО-ЛІС»сплачено постачальникам в ціні товарів (робіт, послуг) за липень-серпень 2001 р. податку на додану вартість в сумі 25925,56 грн., в тому рахунку:

       - від АВС «Цитрус»з 01.01.2001 р. по 01.09.2001 р. отримано послуг та товарно-матеріальних цінностей  (далі - ТМЦ) на 22038,46 грн. (ПДВ – 3673,07 грн.); надано послуг та  ТМЦ цьому підприємству за вказаний період на 80235,03 грн. (ПДВ –13372,5 грн.), а на початок перевірки –на 98802,7 грн. (ПДВ –16467,12 грн.);

       - від ПП Люльчак з 01.01.2001 р. по 01.09.2001 р. отримано та повністю оплачено ТМЦ  на 79292,82 грн. (ПДВ –13215,47 грн.);

       - господарські операції з ПП «Меандр»за перевірений податковим органом період не здійснювались;

       - від Тиврівського лісництва з 01.01.2001 р. по 01.09.2001 р. отримано ТМЦ на 2511,6 грн. (ПДВ –418,6 грн.), які повністю оплачені;

       - від підприємства «Укрспецпослуга»за перше півріччя 2001 р. року отримано послуг на 1515 грн. (ПДВ –252,5 грн.), які оплачено в сумі 915 грн. (ПДВ –152,5 грн.) (т.т. 5-6, а.с. 24, 30-42, т. 7).  

        Заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

        Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

        Згідно пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР у редакції, що діяла у перевірений податковим органом період  (далі –Закон «Про ПДВ») суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодовуються з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

        Податкове зобов'язання  це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (п.1.6 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»).

        Податковий  кредит  це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом  (п.1.7 ст. 1 Закону «Про ПДВ»).

        Податковий  кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п. 7.4.1 ст. 7 Закону «Про ПДВ»).

        Відповідно до п. 7.7.3 ст. 7 Закону «Про ПДВ»у разі коли за  результатами  звітного  періоду  сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

        Платник податку,  який  здійснює  операції  з  вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку (п. 8.1. ст. 8 Закону «Про ПДВ»).

       Для визначення суми експортного відшкодування  згідно  з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день (8.2 ст. 8 Закону «Про ПДВ»).

       Згідно з п. 8.4 ст. 8 Закону «Про ПДВ»експортному відшкодуванню підлягає відсоток  податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 8.2 цієї статті, що має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті).

        З первинних документів позивача (т. 4, т.5, т. 6, а.с. 44-45 т. 7) та висновку повторної судово-бухгалтерської експертизи № 387-А від 20.11.2006 р. (а.с. 21-42 т. 7) вбачається, що ПП «ВІО-ЛІС»зайво віднесено до бюджетного відшкодування за податковою декларацією № 10553 від 17.07.2001 р. податок на додану вартість в сумі 150 грн. Разом з тим, за перевірений період позивачем завищено його податкові зобов'язання на 345 грн. та занижено податковий кредит на 605 грн. Внаслідок цього спростовуються висновки податкового органу в акті перевірки від 30.10.2001 р. про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування  за період з 01.01.2001 р. по 01.09.2001 р. вцілому.

       Висновки первинної та додаткової судово-бухгалтерської експертизи судом не прийнято, оскільки експертом брались до уваги нечитаємі та належно незасвідчені копії первинних документів позивача. Разом з тим, дослідженнями експерта при проведенні цих експертиз висновки податкового органу також не підтверджені.

       Заперечення відповідача на висновок повторної судової експертизи від 27.12.2006 р. судом не приймаються, оскільки всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України ґрунтуються на припущеннях та спростовуються первинними документами позивача.

       Крім того акт перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване розпорядження, всупереч п. 13 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України N 110 від 17.03.2001 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459, (у редакції, що діяла на момент здійснення документальної перевірки) не містить чіткого викладення змісту порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказівкою конкретних пунктів і статей.

        З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з застосуванням положень ст. 162 КАС України.

        На користь позивача слід відшкодувати підтверджені судові витрати: 85 грн. - на сплату державного мита (платіжне доручення № 578 від 25.06.2004 р.), 118 грн. – на оплату за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (платіжне доручення № 577 від 25.06.2004 р.), 1500 грн. –за адвокатські послуги (платіжне доручення № 579 від 25.06.2004 р.), 300 грн. –за проведення додаткової судової експертизи (акт № 113 здачі-приймання висновку судового експерта № 113 від 22.07.2005 р.).

        Керуючись   розділом УП, ст.ст. 2, 7, 71, 86, 94 ч. 1, 158, 160, 162, 163, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

              Позов задовольнити.

        Визнати протиправним та скасувати розпорядження Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції № 5-23 від 05.11.2001 р. про внесення змін у визначену платником суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за результатами документальної перевірки.

        Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “ВІО-ЛІС” (21034, м. Вінниця, вул. Чехова, 45, ідент. код 31315281, р/р 260055280 в АППБ «Аваль», МФО 302247) судові витрати у розмірі: 85 грн. судових витрат на сплату державного мита, 118 грн. –на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500 грн. –за адвокатські послуги, 300 грн. –за проведення додаткової судової експертизи.

        Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

        Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

        У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                        М. Кожухар

Повний текст постанови складено 10.01.2007 р.