Рішення

від 29.07.2014 по справі 918/1049/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2014 р. Справа № 918/1049/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" м. Рівне

до Бочаницької сільської ради с. Бочаниця Гощанського району Рівненської області

про стягнення 7550грн. 54коп., з яких 6 249 грн. 60 коп. - основного боргу, 207 грн. 69 коп. - інфляційних втрат, 251 грн. 70 коп. - 3% річних, 404грн. 08 коп. - пені, 437грн. 47коп. - штрафу у розмірі 7%

Представники сторін:

від позивача Шепелюк О.І. - за довіреністю №3030 від 19.09.2013 року

від відповідача Маринчук Н.М. - за розпорядженням №33 від 24.07.2014 року

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8 293 грн. 99 коп., з яких 6249 грн. 60 коп. - основного боргу, 207 грн. 69 коп. - інфляційних втрат, 251 грн. 70 коп. - 3% річних, 1 147грн. 53 коп. - пені, 437грн. 47 коп. - штрафу у розмірі 7% від вартості робіт.

В судовому засіданні 29.07.2014 року представником позивача, відповідно до ст. 22 ГПК України, подано заяву про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення пені. Згідно поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 404 грн. 08 коп. - пені, нарахованої за період з 27.01.2013р. по 04.07.2013р.

Подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та судом приймається.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог предмет позову становлять вимоги про стягнення з відповідача 7550 грн. 54 коп., з яких 6249 грн. 60 коп. - основного боргу, 207 грн. 69 коп. - інфляційних втрат, 251 грн. 70 коп. - 3% річних, 404 грн. 08 коп. - пені, 437грн. 47 коп. - штрафу у розмірі 7% від вартості робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання умов договору підряду №966/1 від 27.12.2012р. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором підряду №966/1 від 27.12.2012р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2012 року, актом приймання виконаних будівельних робіт, претензією №2391/01-11 від 27.08.2013р., договірною ціною, на реконструкцію водонапірної вежі в с. Бочаниця Гощанського району рівненської області , що здійснюється у 2012 році, виконавчим кошторисом №2-1-1.

Також представником позивача подано письмові пояснення у яких зазначає, що довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2012 року та акт приймання виконаних будівельних робіт були підписані сторонами 27.12.2012р.

Відповідач письмової позиції з приводу поданого позову не подав. В судовому засіданні повідомив, що визнає позовні вимоги. У письмових поясненнях від 29.07.2014р. зазначив, що довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2012 року, а також акт приймання виконаних будівельних робіт були підписані сторонами 27.12.2012р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

27 грудня від 2012 року між Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (Підрядник) та Бочаницькою сільською радою (Замовник) укладено договір підряду № 966/1.

За умовами п. 1.1 договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання здійснити роботи: реконструкція водонапірної вежі в с. Бочаниця Гощанського району Рівненської області (далі роботи), згідно затвердженого кошторису, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.1.2 договору Замовник зобов'язується прийняти та оплатити будівельно-монтажні роботи на умовах і в строк, що встановлені договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Загальна вартість робіт за цим договором визначена у кошторисі (договірній ціні), який є невід'ємною частиною цього договору і становить 6249,60 грн. (шість тисяч двісті сорок дев'ять гривень 60коп.), в тому числі ПДВ. Загальна кошторисна вартість робіт включає вартість матеріалів.

За умовами п.3.3 договору оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника в наступному порядку: має право провести авансовий платіж в розмірі до 30% від договірної ціни (п.3.3.1); решта оплати - протягом 7 днів після підписання акту виконаних робіт (п.3.3.2).

Згідно п. 4.1 договору після закінчення робіт Підрядник подає Замовнику акт виконаних робіт у трьох примірниках.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що Замовник зобов'язаний прийняти роботи і протягом 3 днів підписати акт та один примірник повернути Підряднику.

За умовами п.5.4 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного сторонами зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язання.

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 6 249 грн. 60 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2012 року.

Згідно письмових пояснень сторін акт приймання виконаних будівельних робіт підписано 27.12.2012р.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження претензій та повідомлень Бочаницької сільської ради щодо невідповідності виконаних робіт.

Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт не виконав. Згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме акту приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень, становить 6249 грн. 60коп. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем зазначеної суми боргу.

Враховуючи несплату відповідачем заборгованості в сумі 6249грн. 60коп. по виконаним будівельним роботам в добровільному порядку позивачем пред'явлено позов про примусове стягнення зазначеної суми.

Також позивачем, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та п.5.4 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 6249 грн. 60 коп. нараховано відповідачу 207 грн. 69 коп. - інфляційних втрат, 251 грн. 70 коп. - 3% річних, 404 грн. 08 коп. - пені.

Крім того позивач відповідно до абз.3 ч.2 ст.231 Господарського кождексу України нарахував відповідачу 437грн. 47коп. - штрафу у розмірі 7% від вартості робіт.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором підряду №966/1 від 27.12.2012р. виконав належним чином, проте відповідач за виконані будівельні роботи не розрахувався.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати заборгованості, що є предметом позову відповідачем не подано, а також не спростовано факту проведення монтажних робіт.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012р.

Позовні вимоги відповідач визнає.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 6249грн.60коп. заборгованості по договору підряду №966/1 від 27.12.2012 року. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 207 грн. 69 коп. - інфляційних втрат, 251 грн. 70 коп. - 3% річних, 404 грн. 08 коп. - пені, нарахованої за період з 27.01.2013р. по 04.07.2013р. судом враховується наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3).

За приписами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В укладеному договорі сторони передбачили відповідальність за невиконання чи неналежне зобов'язання відповідальність шляхом нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного сторонами зобов'язання за кожен день прострочення (п.5.4).

Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних втрат та пені суд вважає позовні вимоги в цій частині правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 437грн. 47 коп. штрафу у розмірі 7% від вартості робіт судом враховується наступне.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 06.12.2010р. №3-4гс10 застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено такого виду відповідальності як штраф, підставою нарахування зазначених штрафних санкцій є абз.3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, зважаючи на те, що відповідачем прострочено виконання саме грошового зобов'язання , суд вважає неправомірним застосування до даного виду правовідносин відповідальності, передбаченої абз.3 ч.2 ст.231 Господарського кодексу України. На підставі наведеного у позові в частині стягнення 437грн. 47 коп. штрафу у розмірі 7% необхідно відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" м. Рівне до Бочаницької сільської ради с. Бочаниця Гощанського району Рівненської області про стягнення 7 550 грн. 54 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Бочаницької сільської ради (Рівненська обл. Гощанський р-н, с. Бочаниця, вул. В. Климчука, 44, код ЄДРПОУ 22553113) на користь Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (м. Рівне, вул. С. Бандери, 2, код ЄДРПОУ 03361678) 6 249 грн. 60 коп. (шість тисяч двісті сорок дев'ять гривень 60 коп.) - основного боргу, 251 грн. 70 коп. (двісті п'ятдесят одну гривню 70 коп.) - 3% річних, 207 грн. 69 коп. (двісті сім гривень 69коп.) - інфляційних втрат, 404 грн. 08коп. (чотириста чотири гривні 08 коп.) - пені, 1721грн. 22коп. (одна тисяча сімсот двадцять одна гривня 22коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2014р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (м. Рівне, вул. С. Бандери, 2);

3 - відповідачу (Рівненська обл. Гощанський р-н, с. Бочаниця, вул. В. Климчука, 44).