Рішення

від 07.12.2006 по справі 10638-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10638-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2006Справа №2-24/10638-2006

За позовом – Малого приватного підприємства „Фірма „Інтеро”, м. Феодосія.

До відповідача 1. - Закритого акціонерного товариства „Курорт „Золотий пляж”, м. Феодосія.

До відповідача 2. – Приватного підприємства „Епікур”, м. Феодосія.

Про визнання договору недійсним.

                                                                                                              Суддя Колосова Г.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –  Огієвич Е.Р. – директор, згідно довідки ГУ статистики.

Від відповідача 1. – Мусаєв В.М. – ліквідатор, рішення ГС АРК №2-19/4663-03.  

Від відповідача 2. – Балашов Б.В. – засновник, рішення №373707; Кот А.П. – представник, довіреність від 01.06.2006р.

СУТЬ СПОРУ:  

Позивач звернувся до Господарського суду АРК з позовом та просить визнати недійсним договір №04/д від 04.06.2003р. купівлі-продажу нерухомого майна з усіма невід'ємними додатками до нього, повернути сторони у первісний стан шляхом відновлення права власності на домоволодіння №4 по вул. Р. Люксембург у м. Феодосія за ЗАТ „Курорт „Золотий пляж”.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що укладенням між відповідачами договору №04/д від 04.06.2003р. купівлі-продажу нерухомого майна з усіма невід'ємними додатками до нього, порушені права позивача, як засновника і акціонера. Тому позивач вважає необхідним повернути сторони у первісний стан шляхом відновлення права власності на домоволодіння №4 по вул. Р. Люксембург у м. Феодосія за ЗАТ „Курорт „Золотий пляж”.  

Позивач у судовому засіданні 03.07.2006р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав клопотання від 03.07.2006р. про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на будинок №4 по вул. Р. Люксембург (бульвар Адміральський) у м. Феодосія, з причин, вказаних у ньому.

Відповідач 1. у судове засідання 03.07.2006р. надав відзив на позов, згідно з яким просить припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору та надіслати повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури про виявлені факти порушення законності з боку позивача, з причин, що викладені у відзиві.  

Відповідач 2. у судове засідання 03.07.2006р. надав відзив на позов, згідно з яким просить припинити провадження у справі, на підставі відсутності предмету спору та надіслати матеріали справи в прокуратуру для перевірки діяльності МПП „Фірми ”Інтеро”, за мотивами, викладеними у відзиві.  

Ухвалою від 03.07.2006р. суд задовольнив клопотання позивача та забезпечив позов  шляхом накладення арешту на будинок №4 по вул. Р. Люксембург (бульвар Адміральський) у м. Феодосія.  

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.09.2006р. ухвала Господарського суду АРК від 03.07.2006р. у справі, залишена без змін, справа повернулася до Господарського суду АР Крим.

Позивач у судове засідання 06.11.2006р. надав пояснення по позову від 06.11.2006р., з запереченнями на відзиви відповідачів. Також, позивач надав клопотання про витребування у відповідачів оригіналів документів, з переліком, викладеним у ньому.       

Відповідач 1. у судове засідання 06.11.2006р. надав клопотання б/н, б/д, згідно з яким просить провадження у справі припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору, з причин, викладених у ньому. Також, він надав клопотання про визнання Мусаєва В.М. стороною у даній справі, зняття арешту з майна ПП „Епікур” та заборони позивачеві втручатися в процес розрахунків з кредиторами підприємства, що ліквідується. Крім того, відповідач 1. надав клопотання про витребування у позивача оригіналів документів та обґрунтованого розрахунку суми позову.

Відповідач 2. у судове засідання 06.11.2006р. надав клопотання б/н, б/д, про визнання ПП „Епікур” в особі ліквідаційної комісії неналежним відповідачем у справі, з причин, викладених у ньому. Крім того, він надав клопотання б/н, б/д, згідно з яким просить визнати недійсними і не приймати до розгляду докази МПП „Інтеро”, надані суду, які неналежно оформлені.  Також, відповідачем 2. було надане клопотання  б/н, б/д, відповідно до якого він просить усунення перешкод з боку МПП „Інтеро”, шляхом заборони втручатися в роботу ліквідаційної комісії ПП „Епікур” і зняти арешт з майна ПП „Епікур” по вул. Р. Люксембург, 4 та клопотання про надання позивачем певних доказів і обґрунтованого розрахунку суми позову.   

У судовому засіданні 07.12.2006р. позивач підтримує заявлені вимоги у повному обсязі.  

Відповідач 2. надав клопотання, у судове засідання 07.12.2006р., згідно з яким просить направити матеріали справи в прокуратуру, з причин, викладених в ньому.    

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2003р. між ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” та ПП „Епікур” було укладено договір купівлі-продажу №04/д  домоволодіння №4 по вул. Р.Люксембург в м. Феодосії. (а.с. 9).

Згідно акту прийому-передачі від 05.06.2003р. ПП „Епікур” отримало вищезазначене домоволодіння. (а.с. 10).

18.07.2003р. Феодосійським міським бюро реєстрації та технічної інвентаризації було зареєстроване право власності на нерухоме майно (а.с.14).

Позивач звернувся  позовом до суду про визнання недійсним договору №04/д від 04.06.2003р. купівлі-продажу нерухомого майна з усіма невід'ємними додатками до нього та повернути сторони у первісний стан шляхом відновлення права власності на домоволодіння №4 по вул. Р. Люксембург у м. Феодосія за ЗАТ „Курорт „Золотий пляж”.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що МПП „Фірма „Інтеро” є засновником і акціонером господарського товариства ЗАТ „Курорт „Золотий пляж”. Тому від реалізації майна товариство повинно отримувати прибуток, який підлягає розподілу між учасниками товариства, і МПП „Фірма „Інтеро” також має право на отримання частки цього прибутку.

Позивач вважає, що договір №04/д від 04.06.2003р. купівлі-продажу нерухомого майна з усіма невід'ємними додатками до нього, було укладено з порушенням законодавства, при недосягненні згоди по всіх істотних умовах договору, що призвело до неможливості отримання прибутку ЗАТ „Курорт „Золотий пляж”, і як наслідок, до неможливості отримання учасниками дивідендів або частки майна при ліквідації товариства. Таким чином, права позивача, на його думку, як засновника і акціонера на отримання дивідендів або частки майна при ліквідації товариства, зазначеним договором були порушені.

Також, позивач посилається на ст. 180 ГК України та ст. 153 ЦК УРСР, згідно з якими, договір вважається укладеним, коли сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними вважаються ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Позивач вважає, що даним договором сторони не досягли згоди щодо предмету договору, ціни та порядку розрахунків, тому, на його думку, він не є дійсним.

Крім того, позивач зазначає порушення вимог закону, що є підставою визнати договір недійсним за ст. 48 ЦК УРСР, а саме всупереч ст. 224 ЦК УРСР, сторони визначили в якості оплати передачу зобов'язань замість грошових коштів, умова погашення зобов'язань в рахунок оплати за придбане майно, що визначено договором, суперечить закону (статтям 201, 202 ЦК УРСР) і є недійсною, умова про переведення податкового боргу на покупця суперечить ЗУ №2181 від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а умова, щодо сплати за придбане майно шляхом погашення заборгованості з оплати праці та витрат на відрядження суперечать нормам трудового законодавства, яким не передбачені умови переводу боргу і уступка вимоги.

ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” та ПП „Епікур” у своїх відзивах на позов заперечують проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що позивач на момент створення і реєстрації ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” не міг бути його засновником і акціонером, оскільки він не існував, так як зареєстрований тільки у 1994р.  

Жодних документів, які б свідчили про будь-які стосунки ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” і позивача, відсутні. Тобто позивач подає позов від імені підприємства, що у свій час можливо і було акціонером ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” і мало подібну назву. Тому відповідачі вважають, що позовна заява підписана неналежною особою, сам предмет спору відсутній, а провадження у справі слід припинити.

До того ж у судовому засіданні 07.12.2006р. відповідач 1 пояснив, що МПП „Фірма „Інтеро” не надало доказів того, які його права порушені, та яку суму він хоче отримати від відповідача 1.

Всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами документи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно засновницького договору Акціонерного товариства „Курорт „Золотий пляж” від 09.07.1992р. одним із засновників даного підприємства є Фірма „Інтеро” м. Феодосія в особі директора Мусієва В.М., та згідно засновницького договору Закритого акціонерного товариства „Курорт „Золотий пляж” від 27.07.1994р. одним із засновників даного підприємства  є МПП „Фірма „Інтеро” м. Феодосія в особі президента Огієвича Е.Р.

Також згідно Статуту ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” від 1992р. одним із засновників товариства є Фірма „Інтеро” , м. Феодосія та згідно Статуту ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” від 1994р. одним із засновників є МПП „Фірма „Інтеро”, м. Феодосія.

Як вбачається із довідки Головного управління статистики в АР Крим від 21.11.2006р. №05.3-5/3635, Мале приватне підприємство „Фірма „Інтеро” починаючи з 1997р. змінювало свою назву, однак ідентифікаційний код не змінювався. Ідентифікаційний код – є ідентифікуючою ознакою підприємства.

Посилання відповідачів на те, що позивач не надав до суду оригінал сертифікату акцій, а також платіжного документу, яким сплачена вартість акцій, позивачем заперечуються, пояснюючи тим, що дані документи були знищені за спливом строку зберігання.  

Позивач надав до матеріалів справи копію сертифікату № 14 ЗАО „Курорт „Золотий пляж”, посилаючись на те, що оригінал у нього відсутній. (т. 1, а.с. 8).

Установчі документі ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” не визнані у встановленому законом порядку недійсними, вони не відмінені.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач був засновником АО „Курорт „Золотий пляж”, маючи при цьому 1,17 % статутного фонду.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки спірний договір було укладено до набрання чинності ЦК України, питання про його дійсність треба вирішувати на підставі того законодавства, яке діяло на момент укладення договору, у тому числі на підставі ЦК УРСР.

Відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди (п. 10 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням угод недійсними”).

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.

Статтею 224 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що за  договором  купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві,  а  покупець  зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.06.2003р. умови продажу і ціна,  яку покупець повинен сплатити Продавцю за придбане майно, встановлені угодою сторін.  Протокол договірної ціни (додаток №1) є невід'ємною частиною даного договору.

Протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1 до договору) сторони встановили, що ціна домоволодіння становить 27907,10 грн. (т. 1, а.с. 13).

До матеріалів справи залучений також акт прийому-передачі активів та пасивів від 05.06.2003р., згідно з яким Продавець – ЗАО „Курорт „Золотий пляж” передав, а Покупець – ЧП „Епікур” прийняв у користування активи і пасиви: рахунок 103-01 нежитлова споруда вартістю 27907,10грн. і рахунок №105-01 легковий автомобіль ВАЗ 2106 вартістю 1753,05грн. (т. 1, а.с. 12).

Таким чином, докази того, що ПП „Епікур” сплатило грошові кошти за придбане  домоволодіння, у матеріалах справи відсутні.

Доказів  того, що ПП „Епікур” сплатило заборгованість ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” податки, обов'язкові відрахування, держмито і судові витрати; електроенергію, воду, телефонний зв'язок; розрахунки з працівниками Продавця; поточні і командировочні та інші витрати  із у матеріалах справи також відсутні.

Крім того, згідно податкового, трудового законодавства, зобов'язання не можуть бути передані іншій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.п. „о” п. 6.8 розділу VI „Органи управління товариством” Статуту Закритого акціонерного товариства „Курорт „Золотий пляж”, зареєстрованого 01.11.1994р. за №974-р, до виключної компетенції загальних зборів Засновників відноситься: прийняття рішення про відчуження основних фондів товариства.

Ст. 41 Закону України „Про господарські товариства”  вищим органом   акціонерного   товариства  є  загальні  збори товариства. До компетенції загальних зборів належить: а) визначення   основних   напрямів  діяльності  акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства; в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради); г) обрання  та  відкликання  членів  виконавчого  органу   та ревізійної комісії; д) затвердження річних  результатів  діяльності  акціонерного товариства,  включаючи  його  дочірні  підприємства,  затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку  та   порядку   виплати   частки   прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; е) створення,    реорганізація    та    ліквідація   дочірніх підприємств,  філій та представництв,  затвердження їх статутів та положень; є) винесення   рішень    про    притягнення    до    майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження  правил   процедури   та   інших   внутрішніх документів   товариства,   визначення   організаційної   структури товариства; з) вирішення  питання  про  придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; и) визначення  умов  оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;  і) затвердження  договорів  (угод),  укладених  на  суму,  що перевищує вказану в статуті товариства; ї) прийняття  рішення  про  припинення діяльності товариства, призначення  ліквідаційної  комісії,  затвердження  ліквідаційного балансу; й)   прийняття   рішення   про  обрання  уповноваженої  особи акціонерів  для  представлення  інтересів  акціонерів  у випадках, передбачених  законом.      Повноваження,  передбачені  пунктами "б", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть  бути  передані  іншим  органам товариства.  Статутом товариства  до  компетенції  загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.       

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджували б прийняття загальними зборами рішення щодо відчуження основних фондів товариства.

Пункт 8.7 статуту ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” грошові кошти, які належать товариству, у тому числі і виручка від продажу майна при ліквідації, після розрахунків з бюджетом і кредиторами, розподіляються між засновниками пропорційно долям у статутному фонді.

Частиною 2 ст. 26 ЦК УРСР встановлено, що правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.  

Рішенням Виконавчого комітету Ради народних депутатів м. Феодосії №527/2 від 22.11.1991р. зареєстровано Статут Фірми „Інтеро” від 1991р.

ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” у судових засіданнях та відзивах на позов посилається на неправомірність використання позивачем печатки із своїм найменуванням, у зв'язку з наступним.

Печатка – згідно ЗУ „Про підприємства в Україні” є обов'язковим реквізитом юридичної особи. Також печатки і штампи – предмети, на які поширюється дозвільна система, а саме особливий порядок виготовлення, придбання і, перевезення, обліку і використання.  Згідно довідки, виданої Феодосійським ГО ГУ МВС України в Криму, за період з 01.01.1994р. по 04.06.2006р. Феодосійським ГО ГУ МВС України в Криму такий дозвіл Фірмі „Інтеро” не видавався.

Суд не приймає дані доводи відповідача до уваги, оскільки дані факти можуть встановлювати слідчі органи.

Тобто закон не передбачає можливості встановлювати момент виникнення правоздатності підприємства  у залежність від наявності або відсутності печатки.  

Посилання відповідачів на лист № 2053/10/2632 від 06.12.2006р. Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим у частині відсутності у підприємства найомних робітників, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки у даному листі вказано, що лист до ДПІ у м. Феодосії був надісланий Агієвичем Е.Р. Власником МПП „Інтеро” є Огієвич Е.Р., тому від кого ДПІ у м. Феодосія прийнятий лист, щодо якої юридичної особи надані відомості, невідомо.

Клопотання ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” про визнання Мусаєва В.М. стороною у даній справі, задоволенню не підлягає, оскільки згідно зі  ст.21 ГПК України, сторонами в судовому  процесі - позивачами й відповідачами - можуть бути підприємства й організації, зазначені в ст.1 ГПК України, тобто юридичні особи й громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та у встановленому порядку придбали статус суб'єкта підприємницької діяльності.  

Клопотання ЗАТ „Курорт „Золотий пляж” про заборону позивачеві втручатися в процес розрахунків з кредиторами підприємства, що ліквідується задоволенню не підлягає, у зв'язку з необґрунтованістю.

Клопотання ПП „Епікур” про визнання ПП „Епікур” в особі ліквідаційної комісії неналежним відповідачем у справі, задоволенню не підлягає, оскільки предметом спору є визнання недійсним договору №04/д від 04.06.2003р. купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений між сторонами, однією з яких є ПП „Епікур”.

Клопотання ПП „Епікур” про визнання недійсними і не приймати до розгляду докази МПП „Інтеро”, надані суду, які неналежно оформлені, про усунення перешкод з боку МПП „Інтеро”, шляхом заборони втручатися в роботу ліквідаційної комісії ПП „Епікур” і зняти арешт з майна ПП „Епікур” по вул. Р. Люксембург, 4  задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідачів пропорційно у відповідності зі ст.49 ГПК України.

Оскільки позивач переплатив суму державного мита по справі у розмірі 194грн.,  дана сума підлягає поверненню з державного бюджету.

У судовому засіданні оголошені вступна і резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане у відповідності зі ст. 84 ГПК України 15 грудня  2006р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.49, 82-84 ГПК  України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Повернути сторони у первісний стан по договору №04/д від 04.06.2003р. купівлі-продажу нерухомого майна з усіма невід'ємними додатками до нього, шляхом відновлення права власності на домоволодіння №4 по вул. Р. Люксембург у м. Феодосія за ЗАТ „Курорт „Золотий пляж”.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Курорт „Золотий пляж”, (98100, м. Феодосія, вул. Р. Люксембург, 4, інші дані в матеріалах справи відсутні) на користь Малого приватного підприємства „Фірма „Інтеро” (98100, м. Феодосія, бульвар Адміральський, 6, ЄДРПОУ 13794361, інші дані в матеріалах справи відсутні) 42,5грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного підприємства „Епікур”, (98100, м. Феодосія, вул. Чапаєва, 14, к. 2, інші дані в матеріалах справи відсутні) на користь Малого приватного підприємства „Фірма „Інтеро” (98100, м. Феодосія, бульвар Адміральський, 6, ЄДРПОУ 13794361, інші дані в матеріалах справи відсутні) 42,5грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету України (на р/р 31118095600002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, 22090200, ЗКПО 22301854) Малому приватному підприємству „Фірма „Інтеро” (98100, м. Феодосія, бульвар Адміральський, 6, ЄДРПОУ 13794361, інші дані в матеріалах справи відсутні) 194грн. переплаченого державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.