Рішення

від 31.07.2014 по справі 902/812/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 липня 2014 р. Справа № 902/812/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (вул. Матросова, 1-А, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 25188223)

до: Приватного підприємства "Поділлязапчастина" (вул. Карла Маркса, 13, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 38254171)

про стягнення 43 345,34 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники:

позивача: Колісник В. В. - за дорученням

відповідача: Рекрутяк В.В., Феденко Л.В. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Поділлязапчастина" 43 345,34 грн., з яких: 36 001,27 боргу, 2 504,61 грн. пені, 3 996,14 грн. інфляційних, 843,32 грн. - три відсотки річних.

Ухвалою від 13.06.2014р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 08.07.2014р.

Ухвалою суду від 08.07.2014р. розгляд справи відкладено на 31.07.2014р.

В судове засідання 31.07.2014р. з"явились представники обох сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача позов визнали, про що зафіксовано у протоколі судового засідання.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (Постачальник) та Приватним підприємством "Поділлязапчастина" (Покупець) укладено договір поставки № В1-0000036, відповідно до якого Постачальник ;зобов'язується передати у власність Покупцеві запасні частини, витратні матеріали та аксесуари (надалі Товар) партіями, за найменуванням, у кількості, у комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються у Видаткових накладних, що є невід"ємною частиною Цього Договору, а покупець зобов"язується сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору.

Ціна одиниці Товару та загальна вартість кожної партії Товару визначаються Сторонами у Видаткових накладних до даного Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію Товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника (у разі транспортування Товару за рахунок Постачальника) здійснюються шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначений у цьому договорі, або шляхом внесення готівки до каси Постачальника протягом 7 календарних днів з моменту фактичного отримання товару.

Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунок за фактично одержану партію Товару здійснюється Покупцем на підставі належним чином оформлених Видаткових накладних (в залежності від умов поставки Товару) та рахунків-фактур Постачальника.

За порушення строків оплати, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення (п. 7.2. Договору ).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до - 31.12.13р., а якщо жодна зі Сторін не підтвердила письмово припинення дії цього Договору до дати такого припинення (п. 11.1 Договору).

На виконання умов договору, протягом 2013 року позивач згідно видаткових накладних передав, а відповідач через представника за дорученням прийняв товар на загальну суму 154 035,86 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у зв"язку з чим заборгував позивачу 45 961,92 грн.

З метою досудового урегулювання спору, позивач 10.01.2014р. направив на адресу відповідача претензію № 5 від 09.01.2014р. з вимогою сплатити суму заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційні.

Після звернення позивача з претензією до відповідача, останній перерахував на рахунок позивача 9 960,65 грн.

На день подання позову та розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 36 001,27 грн.

Наведене стверджується:

- договором поставки № В!-0000036,

- видатковими накладними та довіреностями на отримання товару,

- виписками банку щодо перерахування відповідачем коштів,

- обопільно підписаним актом звірки розрахунків на 30.12.2013 р.,

- іншими матеріалами справи,

- поясненнями представників сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з наявних матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 36 001,27 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 2 504,61 грн. пені (за період з 22.08.2013р. по 20.01.2014р.), 3 996,14 грн. інфляційних (за період з 22.08.2013р. по 02.06.2014р.), 843,32 грн. - три відсотки річних (за період з 22.08.2013р. по 02.06.2014р.).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення строків оплати, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення (п. 7.2. Договору ).

У розрахунку пені, позивач припустився арифметичних помилок.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення 2 504,61 грн. пені підлягають частковому задоволенню в розмірі - 2 488,24 грн.

Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення 3 996,14 грн. інфляційних, 843,32 грн. - три відсотки річних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 36 001,27 боргу, 2 488,24 грн. пені, 3 996,14 грн. інфляційних, 843,32 грн. - три відсотки річних.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 78, 82, 84, 115,116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Поділлязапчастина" (вул. Карла Маркса, 13, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 38254171, п/р 26005236622900 в ПАТ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (вул. Матросова, 1-А, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 25188223, п/р 26004052310172 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) 36001,27 грн. (тридцять шість тисяч одну грн. 27 коп.) боргу, 2488,24 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім грн. 24 коп.) пені, 3996,14 грн. (три тисячі дев"ятсот дев"яносто шість грн. 14 коп.) інфляційних, 843,32 грн. (вісімсот сорок три грн. 32 коп.) річних та 1826,31 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість грн. 31 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові в частині стягнення 16,37 грн. пені.

Повне рішення складено 01 серпня 2014 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:1 - до справи