Рішення

від 31.07.2014 по справі 904/3851/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.14р. Справа № 904/3851/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Бердянські жниварки", м. Бердянськ

до Приватного підприємства "Агротехцентр", м. Дніпропетровськ

про стягнення 95 535,66 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Пеньков О.Ю., дов. № б/н від 28.07.2014 року, представник;

Від відповідача: Чеславська Н.Г., дов. № 12/03-2012 від 12.03.2012 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Бердянські жниварки" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 79 940,50 грн., що складають суму заборгованості за договором купівлі-продажу № 12 від 12.06.2012 року, 5 723,94 грн. - інфляції, 4 093,39 грн. - річних, 5 595,83 грн. - штрафу.

Відповідач вимоги позивача щодо застосування до нього штрафу в розмірі 7% не визнав, посилаючись на те, що підприємство відповідача не належить до державного сектору економіки і порушення зобов'язання, яке є предметом даного спору, не пов'язано з невиконанням державного контракту. Вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу, відповідач визнав.

31.07.14 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2012 р. між Публічним акціонерним товариством „Бердянські жниварки" (Позивач) та Приватним підприємством „Агротехцентр" (Відповідач) укладено Договір купівлі-продажу № 12 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, Постачальник зобов'язується передати Покупцю у власність сільськогосподарську техніку, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його за встановленими цінами на умовах Договору та специфікації.

Приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 7.2. Договору, Договір вступає в силу з моменту його укладення та діє до 30 грудня 2012 року.

Згідно п. 2.1. Договору, одиниці вимірювання продукції, що поставляється, загальна кількість, асортимент, номенклатура, строки поставки, умови поставки, умови оплати вказуються в специфікації.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору від 12.06.2012 р., постачальник поставляє покупцю наступний товар:

- пристрій для жниву соняшника ПС-4, кількість - 14, на суму з ПДВ - 130 900 грн.;

- пристрій для жниву соняшника ПС-5, кількість - 1, на суму з ПДВ - 10 625 грн.;

- пристрій для жниву соняшника ПС-6, кількість -15, на суму з ПДВ - 171 487, 50 грн.

На виконання умов Договору, позивач поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 313 012, 51 грн., про що свідчать підписані сторонами видаткові накладні №№ РН-0000474 від 30.07.2012 р., РН-0000480 від 31.07.2012 р. (а.с. 14, 15).

Згідно п. 4 Договору, порядок, умови та строки оплати окремої партії продукції встановлюється Сторонами в Специфікації. Оплата здійснюється Покупцем шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок Постачальника в строки зазначені в Специфікації. Датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

В Специфікації № 1 до Договору, сторони узгодили наступні строки оплати:

- 1-й платіж - 62 602, 50 грн., оплачується протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку;

- 2-й платіж - 93 903, 75 грн., за 3 календарних дні до моменту поставки;

- 3-й платіж - 156 506, 25 грн. протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, здійснивши розрахунки частково в сумі 233 072 грн., про що свідчать копії банківських виписок, залучених до матеріалів справи (а.с. 17-30)

Доказів виконання зобов'язань щодо оплати товару в сумі 79 940, 50 грн., відповідач, на момент розгляду спору, не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення суми річних за період з 30.08.2012 р. по 14.05.2014 р., підлягають частковому задоволенню, оскільки, останнім невірно визначено початок періоду прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи, останню поставку товару позивач здійснив 31.07.2012 р., отже, прострочення в оплаті виникло з 31.08.2012 р. Відповідно і першим днем правомірного нарахування річних є 31.08.2012 р.

Так, сума річних за період з 31.08.2012 р. по 14.05.2014 р. складає 4 086, 82 грн.

Як зазначено вище, позивачем невірно визначено початок періоду прострочення, проте, сума інфляції за період з 31.08.2012 р. по 14.05.2014 р. складає 5 723, 94 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

Вимоги щодо стягнення штрафу за несвоєчасну оплату за отриманий товар, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Застосування такого виду неустойки як штраф до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі.

Як вбачається із матеріалв справи, в спірному договорі сторонами не було встановлено відповідальність за несвоєчасну оплату за отриманий товар у вигляді штрафу.

Посилання позивача на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки, штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої вказаної позивачем статті, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Зазначене вище узгоджується із роз'ясненнями викладеними в п 2.1., 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення штрафу.

Керуючись ст.ст. 526 , 549, 610 , 611 , 625 , ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України , ст.ст. 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного підприємства „Агротехцентр" (49000, Дніпропетровська обл., пр. Карла Маркса, б. 29, п/р 2600801502457 в Дніпропетровській філії АТ „Укрексімбанк", МФО 305675, код ЄДРПОУ 32510422) на користь Публічного акціонерного товариства „Бердянські жниварки" (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, пр. Пролетарський, 2а, п/рахунок 26005962492671 у відділенні № 1 МФ ПУМБ, МФО 334851, код ЄДРПОУ 31071312) 79 940 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок гривень) 50 коп. основного боргу, 4 086 (чотири тисячі вісімдесят шість гривень) 82 коп. річних, 5 723 (п'ять тисяч сімсот двадцять три гривні) 94 коп. інфляції, 1 795 (одна тисяча сімсот дев'яносто п'ять гривень) 02 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 01.08.14 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко