Рішення

від 31.07.2014 по справі 904/4257/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.14р. Справа № 904/4257/14

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроком", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в сумі 11 862,45 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 310 від 22.04.2014 року, представник;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 10 770,00 грн., що складають суму заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № б/н від 01.03.2013 року, 678,57 грн. пені, 226,17 грн. інфляції, 187,71 грн. річних.

Відповідач відзив на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень , який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.(див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Згідно засвідченої копії витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та засвідченої копії поштового реєстру, 17.07.14 року об'єктом поштового зв'язку відправлення за № 4994518684914 надіслано до об'єкту поштового зв'язку з ухвалою про відкладення розгляд справи до 31.07.14 р., інших відомостей зазначений витяг не містить.(а.с. 62-63).

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

31.07.2014 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2014 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпроком" (Відповідач) укладено договір оренди не житлового приміщення (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, Орендодавець передає в оренду Орендарю, а Орендар приймає в оренду не житлове приміщення загальною площею 67 кв.м. у загальному користуванні 22 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за технічним паспортом приміщення № 7, яке належить Орендодавцю згідно із свідоцтвом про право власності, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради серії САВ№083753 від 14.12.2007 року.

Згідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Об'єкт оренди передається Орендарю для здійснення у ньому господарської діяльності. (п. 2.1)

В п. 2.3. Договору сторони узгодили, що строк оренди за Договором встановлюється з дати підписання Сторонами до лютого 2014 року, тобто строком на 1 рік.

Відповідно до п. 4.1. Договору, передача Приміщення в оренду оформлюється підписанням акту прийому-передавання приміщення представниками Сторін.

Відповідач передав позивачу в оренду приміщення та у період з березня по серпень 2013 р. надав послуги з оренди зазначеного приміщення, що підтверджують акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №№ ОУ-0000003 від 31.03.2013 р., ОУ-0000007 від 30.04.2013 р., ОУ-0000011 від 31.05.2013 р., ОУ-0000015 від 30.06.2013 р., ОУ-0000019 від 31.07.2013 р., ОУ-0000023 від 07.08.2013 р. (а.с. 18-23)

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України , за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В п. 3.1. Договору сторони узгодили, що орендна плата за користування приміщенням встановлюється у розмірі 121 грн. за 1 кв. м. за місяць і складає загалом 10 770 грн. та сплачується шляхом перерахування на рахунок Орендодавця.

До того ж відповідно до п. 3.2. Договору, при укладанні Договору Орендар сплачує одноразово:

- орендну плату за перший та останній місяць оренди;

- гарантійний платіж у розмірі 10 770 грн., який підлягає поверненню після закінчення строку дії Договору , з урахуванням виплат, передбачених п. 6.5.

Відповідно до вище зазначеного п. 6.5. Договору, у разі повернення приміщення в гіршому, ніж зазначений в Акті про передачу Об'єкта оренди, з урахуванням змін, здійснених за угодою Орендодавцю та нормального зносу, Орендар відшкодовує Орендодавцю завдані збитки у повному обсязі, з урахуванням розміру гарантійного платежу.

На виконання умов Договору, позивач перерахував орендну плату за перший та останній місяць в сумі 21 540 грн., а також гарантійний платіж в сумі 10 770 грн., про що свідчить копія квитанції № 467720 від 23.02.2013 р., яка міститься в матеріалах справи (а.с. 25).

01.08.2013 року сторони уклали Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої визначили, що строк оренди за Договором встановлюється з дати підписання до 07.08.2013 року.

07.08.2013 року відповідно до акту № 1 приймання-передачі (а.с. 24), позивач повернув відповідачу орендоване приміщення в справному стані без претензій щодо стану приміщення та можливості його використання.

Зважаючи на викладене, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу суму гарантійного платежу, проте, відповідач не виконав зобов'язання щодо його повернення.

Оскільки строк цього грошового зобов'язання сторонами не був узгоджений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк.

Вимога, щодо повернення зазначеної суми, позивачем викладена в претензії б/н від 28.01.14 р. та надіслана на адресу відповідача 30.01.2014 р. (а.с. 26-28)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів перерахування гарантійного платежу в сумі 10 770 грн. на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення суми річних за період з 08.08.2013 р. по 30.03.2014 р. та інфляційних втрат за період з вересня 2013 р. по березень 2014 р., підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, вимога про повернення гарантійного платежу надіслана 30.01.2014 р., отже, прострочення з повернення спірної суми виникло через семиденний строк, а саме, з 08.02.2014 р. Відповідно і першим днем правомірного нарахування річних та суми інфляції є 08.02.2014 р.

Так, сума річних за період з 08.02.2014 р. по 30.03.2014 р. складає 52, 29 грн.; сума інфляції за березень 2014 р. складає 21, 54 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Вимоги позивача щодо стягнення суми пені за період з 08.08.2013 р. по 31.01.2014 р. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, повинен вчиняться у письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони при укладенні спірного договору не досягли згоди відносно відповідальності за невиконання, в даному випадку, грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для стягнення суми пені.

Керуючись ст.ст. 526 , 530, 547, 549, 610 , 611 , 625, ч. 1, ст. 759, ст. 762 Цивільного кодексу України , ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпроком" (49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 105/55, код ЄДРПОУ 32804519) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 10 770 (десять тисяч сімсот сімдесят гривень) основного боргу, 52 (п'ятдесят дві гривні) 29 коп. річних, 21 (двадцять одна гривня) 54 коп. інфляції, 1 670 (одна тисяча шістсот сімдесят гривень) 12 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 01.08.14 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко