Рішення

від 28.07.2014 по справі 910/10463/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10463/14 28.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Петрівська меблева фабрика" простягнення 140 469,70 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Пастушенко О.Д. - дов. № 1/05-юр від 27.05.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівська меблева фабрика" про стягнення 119 444,00 грн. - основного боргу, 8 961,87 грн. - пені, 1 313,87 грн. - інфляційних втрат та 10 749,96 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору генерального підряду № 20/12 від 20.12.2010 року не розрахувався в повному обсязі за виконані роботи, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 119 444,00 грн.

Ухвалою від 02.06.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.07.2014 року.

02.07.2014 року представник позивача подав через канцелярію суду документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, а в судовому засіданні 04.07.2014 року надав усні пояснення, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

В судове засідання 04.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 04.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 28.07.2014 року.

В судовому засіданні 28.07.2014 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 28.07.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи бува повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.07.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" (далі - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрівська меблева фабрика" (далі - замовник, відповідач) було укладено договір підряду № 03/09, згідно умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати відповідно до умов цього Договору, проектно - кошторисної документації та додатків до цього договору комплекс будівельних робіт по влаштуванню бетонного покриття під'їзних шляхів до Виробничо - складської будівлі з офісними приміщеннями, що знаходиться за адресою: вул. Проектна, 1, с. Петрівське, Києво - Святошинського району Київської області та передати їх замовнику у порядку та строки, передбачені договором.

08 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" (далі - підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрівська меблева фабрика" (далі - замовник, відповідач) було укладено договір на виготовлення проектної документації № 7, згідно умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором виконати проектні роботи по розробленню робочої проектної документації електрообладнання виробничо - складської будівлі з офісними приміщеннями, що розташована за адресою: вул. Проектна, 1 у селі Петрівське Києво - Святошинського району Київської області та передати результат цих робіт замовнику.

20 грудня 2010 року між сторонами також було укладено договір генерального підряду № 20/12 (далі - Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що генпідрядник повинен за завданням замовника на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати комплекс будівельних робіт відповідно до умов цього Договору, проектно - кошторисної документації та додатків до цього Договору на об'єкті: "Виробничо - складська будівля з офісними приміщеннями" (далі - об'єкт), що знаходиться за адресою: вул. Проектна, 1, с. Петрівське, Києво - Святошинського району, Київської області і передати їх замовнику у встановлений строк, за винятком робіт, на виконання яких замовником буде укладено прямі договори з іншими виконавцями. Роботи виконуються відповідно до погоджених сторонами етапів робіт.

Відповідно до пункту 3.3.3 Договору замовник зобов'язався оплачувати виконані генпідрядником роботи відповідно до наданих актів передачі - приймання виконаних підрядних робіт та Довідок КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з дня їх підписання за вирахуванням сум належних до утримання до гарантійного фонду.

Згідно пункту 4.1 Договору договірна ціна робіт визначається сторонами в додаткових угодах на кожен етап робіт.

Відповідно до пункту 8.8 Договору остаточні розрахунки між генпідрядником і замовником після завершення всього обсягу робіт проводяться протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати підписання акта приймання виконаних робіт.

Додатковими угодами до Договору генерального підряду № 20/12 від 20.12.2010 року сторони погодили вартість кожного етапу робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до вищезазначених договорів виконав роботи, а саме: по договору підряду № 03/09 від 03.09.2010 року на загальну суму 931 948,55 грн., по договору на виготовлення проектної документації № 7 від 08.02.2011 року на суму 90 000,00 грн. та по договору генерального підряду № 20/12 від 20.12.2010 року на суму 947 585,77 грн.

Відповідач за виконані підрядні роботи по договорах № 03/09 від 03.09.2010 року та № 7 від 08.02.2011 року розрахувався повністю, а по договору № 20/12 від 20.12.2010 року частково на суму 767 906,06 грн., що засвідчується актами звірки взаєморозрахунків та листом № б/н від 20.02.2013 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 20/12 від 20.12.2010 року складала 179 679,71 грн. (947 585,77 грн. - 767 906,06 грн.)

07.0.2014 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 67, з вимогою погасити наявну прострочену заборгованість, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відповідач залишив вказану вимогу без задоволення та належного реагування.

В свою чергу, позивач при зверненні з даним позовом з урахуванням вимог ст. 864 ЦК України просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані підрядні роботи по акту приймання - передачі за травень 2011 року в сумі 119 444,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 119 444,00 грн.

Згідно частини 1 статті 837 ЦК України, за договором за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 119 444,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 11.5 Договору у випадку порушення погоджених строків оплати виконаних робіт (або окремих етапів робіт) більш ніж на 5 робочих днів, замовник сплачує генпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплачених (але виконаних) робіт за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 11.5 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8 961,87 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 11.5 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, заявленої до стягнення суми позовних вимог та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 8 724,32 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 10 749,96 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 313,87 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості та порядку розрахунків узгодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 10 543,80 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівська меблева фабрика" (місцезнаходження : 04050, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. м. Пимоненка, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 36689863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект" (місцезнаходження: 03134, м. Київ, Святошинський р -н, вул. Якутська, буд. 7, код ЄДРПОУ 21467050) 119 444 (сто дев'ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 00 коп. - основного боргу, 8 724 (вісім тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 32 коп. - пені, 10 543 (десять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 80 коп. - 3% річних, 1 313 (одну тисячу триста тринадцять) грн. 87 коп. - інфляційних втрат, 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн. 52 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

01.08.2014 року