Рішення

від 17.07.2014 по справі 922/2175/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2014 р.Справа № 922/2175/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства банк "Меркурій", м. Харків, до товариства з обмеженою відповідальністю "Айлант", м. Харків, про стягнення 44151654,13 грн. за участю представників:

позивача - Гендеровська Ю.О. (дов.),

відповідача - Павлов В.І. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ банк "Меркурій", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Айлант", про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 02/1-25К-59 від 10.08.2012р. у загальному розмірі 44151654,13 грн., в т.ч. 39841800,00 грн. - залишок заборгованості за кредитом; 2000,00 грн. - залишок простроченої заборгованості за кредитом; 611302,14 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 3667880,32 грн. - заборгованість за простроченими процентами; 28639,61 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів; 32,06 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту. Позивач просить також стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, вказує на те, що підприємство отримало кошти від позивача, однак до матеріалів справи не надано доказів того, що перерахування позивачем коштів здійснено на підставі заявки відповідача, що суперечить умовам Договору, а за таких обставин воля відповідача на отримання коштів була відсутня. Крім того відповідач вважає, що позивач повинен був сплатити судовий збір, оскільки позивачем є ПАТ банк "Меркурій", а не уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В слуханні справи оголошувались перерви до 15.07.2014р. о 12:00 год., 17.07.2014р. о 12:30 год.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.08.2012р. між ПАТ банком "Меркурій" (кредитор, позивач) та ТОВ "Айлант" (позичальник, відповідач) був укладений Договір № 102/1-25К-59 на невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, за умовами якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення , строковості, платності та цільового використання.

За умовами Договору максимальний ліміт кредитної лінії визначений у розмірі 35550800,00 грн., розмір процентів за користування кредитом визначений на рівні 28% річних, кінцевий строк повернення кредитних коштів - 09.08.2013р.

Відповідно до п. 3.1 Договору в межах встановленого даним договором строку користування кредитом кредитор щомісячно нараховує проценти за користування кредитом із дня фактичного надання кредиту до повного погашення заборгованості виходячи з кількості календарних днів у місяці та році (метод "факт/факт"), а позичальник щомісяця сплачує проценти кредитору не пізніше 1 числа наступного місяця на рахунок № 206823082451. Сума кредиту (кожного з траншів кредиту) враховується при нарахуванні процентів з дня його надання. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів. У випадку несплати нарахованих процентів у строк, нараховані проценти вважаються простроченими з наступного дня і відображаються кредитором на рахунку прострочених процентів № 206933082451. У випадку, якщо перше число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів першого за ним робочого дня.

Додатковими угодами № 2 - № 8 до Договору сторони змінювали строк оплати процентів за певні місяці.

Згідно із Додатковою угодою № 10 до Договору сторонами встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 39850800,00 грн.

Додатковими угодами № 11, № 12 до Договору сторони змінювали строк оплати процентів за певні місяці.

Додатковою угодою № 13 до Договору сторонами погоджений кінцевий термін повернення заборгованості за кредитною лінією 08.08.2014 р. згідно наступного графіка погашення : в період з серпня 2013р. по липень 2014р. щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця погашати кредит у розмірі 1000,00 грн., 08.08.2014р. сплатити 39838800,00 грн.

Додатковими угодами № 14 - № 19 до Договору сторони змінювали строк оплати процентів за певні місяці.

На підставі заяві відповідача № 1 від 10.08.2012р., яка додана до матеріалів справи, позивачем здійснено перерахування на рахунок позивача грошові кошти в сумі 35550800,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 16484 від 10.08.2012р.

Крім того платіжним дорученням № 7034 від 30.04.2013р. позивачем додаткового перераховані кредитні кошти в сумі 2500000,00 грн., а також платіжним дорученням № 8048 від 31.05.2013р. здійснено перерахування 1800000,00 грн.

Таким чином позивачем на виконання умов Договору з урахуванням додаткових угод на рахунок відповідача перераховані кредитні кошти в загальній сумі 39850800,00 грн.

Суд зазначає, що позивачем надана до матеріалів справи копія заяви відповідача № 1 від 10.08.2012р., яка підписана керівником товариства та скріплена печаткою підприємства, в якій відповідач просить надати йому кредитні кошти в сумі 35550800,00 грн., що спростовує доводи відповідача про те, що позивач безпідставно перерахував кошти без отримання заяви позичальника. При цьому відповідач не заперечує факту отримання коштів від позивача.

За умовами п. 5.2.3 та п.5.2.5 Договору відповідач зобов'язаний здійснити погашення кредиту в повному обсязі не пізніше дати, встановленої п.1.4. даного договору, а також сплачувати кредитору проценти за користування кредитом у порядку, встановленому розділом 3 даного договору.

В порушення умов Договору відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання та допустив порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштам.

Відповідно до п. 5.3.2. Договору кредитор має право в односторонньому порядку розірвати договір та/або вимагати від позичальника дострокового повернення суми заборгованості за цим договором та/або стягнути наданий раніше кредит, проценти по ньому та можливі штрафі санкції, а також реалізувати свої інші права передбачені законодавством України або цим Договором.

Позивачем до матеріалів справи доданий розрахунок суми позовних вимог, згідно з яким станом на 21.05.2014 р. за відповідачем рахується наступна заборгованість :

- 39841800,00 грн. - залишок заборгованості за кредитом;

- 2000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 611302,14 грн. - заборгованість за нарахованими процентами;

- 3667880,32 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Відповідачем наявність заборгованості не спростована, доказів своєчасного виконання зобов'язань з оплати процентів за користування кредитними коштами та повернення кредитних коштів суду не надано.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до статей 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, він визначається календарною датою або вказівкою на подію яка має неминуче настати. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобов'язання по Договору № 02/1-25К-59 від 10.08.2012р.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення домовленості сторін, кредитні кошти не повертає, відсотки за користування кредитними коштами не сплачує, та не надав суду жодних з доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, які б підтверджували сплату заборгованості по договору, суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право достроково вимагати повернення всіє суми кредиту та на стягнення процентів, в тому числі і щодо простроченої заборгованості, а отже позовні вимоги позивача в частині стягнення 39841800,00 грн. залишку заборгованості за кредитом; 2000,00 грн. простроченої заборгованість за кредитом; 611302,14 грн. заборгованості за нарахованими процентами; 3667880,32 грн. простроченої заборгованості за процентами правомірні та обґрунтовані, не спростовані відповідачем, та підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку порушення строку повернення кредиту, сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки. Нарахування пені припиняється з виконанням позичальником свого зобов'язання в натурі.

Позивачем нарахована пеня за період з 01.04.2014р. по 20.05.2014р. в розмірі 32,06 грн. за несвоєчасне погашення кредиту та пеня за період з 06.05.2014р. по 20.05.2014 р. у розмірі 28639,61 грн. за несвоєчасне погашення відсотків.

Зроблений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені нормативно та документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що позивач повинен був сплатити судовий збір суд зазначає, що відповідно до ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу.

Судом розглянута позовна заява та суд дійшов висновку про відповідність поданої позовної заяви вимогам ГПК України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 04.06.2014р. порушено провадження у даній справі.

Суд також зазначає, що постановою Правління НБУ від 13.03.2014р. ПАТ Банк "Меркурій" віднесено до неплатоспроможних, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 27 від 10.04.2014р. призначено з 11.04.2014р. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ Банк "Меркурій" Куліша В.М. до 13.06.2014р.

Дана позовна заява підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ Банк "Меркурій" Кулішем В.М. та даний позов пов'язаний з виконанням уповноваженою особою своїх обов'язків.

Згідно з п. 22 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Враховуючи викладене суд не приймає заперечення відповідача.

Судові витрати суд покладає на відповідача в відповідності до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Айлант" (61001, м. Харків, майдан Повстання, 7/8, код 32030785) на користь публічного акціонерного товариства банку "Меркурій" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 23, код 14360386) заборгованість за кредитом у сумі 39841800,00 грн., прострочену заборгованість за кредитом у сумі 2000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами в сумі 611302,14 грн., прострочену заборгованість за процентами в сумі 3667880,32 грн., пеню в сумі 28671,67 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Айлант" (61001, м. Харків, майдан Повстання, 7/8, код 32030785) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у сумі 73080,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2014 р.

Суддя В.О. Яризько