Постанова

від 18.12.2006 по справі 11628-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11628-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.12.2006Справа №2-31/11628-2006А

10 годин 00 хвилин

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.

за участю представників сторін:

від позивача – Поклад Н.М., довіреність від 22.05.06р.

від відповідача – Іванова А.А., довіреність №403/9/10 від 23.08.06р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Дочірнє підприємство «Центральна районна аптека №51» ТОВ  «Республіканська компанія «Крим-Фармація» (96400, АР Крим, смт.Чорноморське, пер.Лікарняний, 3)

до відповідача –  Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим  (96400, АР Крим, смт.Чорноморське, вул.Щорса,4)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

          Дочірнє підприємство «Центральна районна аптека №51» ТОВ  «Республіканська компанія «Крим-Фармація» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Євпаторійської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  №0000132301/0 від 27.02.06р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток  в сумі 5638,25грн.

У ході судового розгляду справи позивач змінив свої вимоги відповідною заявою від 17.08.06р. і просить спірне податкове повідомлення-рішення визнати нечинним.          

У судовому засіданні, що відбулося 16.10.06р., представник позивача, користуючись своїм правом наданим довіреністю і у відповідності зі ст.49КАС України змінив позовні вимоги відповідною заявою і просить суд визнати нечинними з підстав вказаних у позові податкові повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПІ №0000132301/0 від 27.02.06р. №0000132301/1 від 23.03.06р. в частині  заниження податку на прибуток в сумі 2491,75грн. і фінансових санкцій в сумі 739,10грн. та в частині завишення  амортизаційних відрахувань в сумі 1631,00грн. і фінансових санкцій в сумі 122,75грн.

          Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Просить в позові відмовити посилаючись на документальне встановлення факту  порушення законодавства позивачем та на необґрунтованість його доводів з посиленням на те, що суму  податкового зобов'язання з податку на прибуток обґрунтовано донараховано підприємству у відповідності з пп.«б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 та  пп.17.1.3 п.17.1 ст.17  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У судовому засіданні, що відбулося 06.09.06р., сторони заявили клопотання про заміну відповідача у справі на належного – ДПІ у Чорноморському районі, мотивуючи тим, що Євпаторійська ОДПІ реорганізована шляхом виділення з її складу окремої юридичної особи ДПІ в Чорноморському районі, про що свідчить свідоцтво №516737 серії А00 про державну реєстрацію від 09.06.2006р.

Усною ухвалою суду 06.09.06р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати відповідно до п.6,п.7 ст.160, п.2 ст.165, п.2-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, в порядку ст.55 КАС України за клопотанням сторін  здійснено заміну відповідача – Євпаторійську ОДПІ на її правонаступника – ДПІ в Чорноморському районі.

          За клопотанням сторін провадження у справі зупинялось на підставі п.2 ч.4 ст.156 КАС України у зв'язку з витребуванням необхідних доказів по справі.

В порядку ст.150 КАС України та за клопотанням сторін по справі  оголошувались перерви для надання додаткових документів.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  дослідивши надані сторонами докази, суд вважає позов таким, що  підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що Євпаторійською ОДПІ було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання позивачем  вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт №33/23-01-11/01978274 від 22.02.06р.

Згідно акту перевірки №33/23-01-11/01978274 від 22.02.06р. встановлені порушення позивачем п.5.1 пп.5.2.10 п.5.2, п.5.9 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого виявлені заниження податку на прибуток  на суму 4395,25грн.

          На підставі вказаного акту перевірки Євпаторійською ОДПІ було надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення №0000132301/0 від 27.02.06р. на загальну суму 5638,25грн., у тому числі 4395,25грн. податку на прибуток  та 1243,00грн. штрафних санкцій.

          Позивач скористався правом на оскарження податкового повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження.

             Рішенням Євпаторійської ОДПІ від 23.03.06р. №2751/10/23-1 про результати розгляду первісної скарги позивачу було відмовлено в задоволені скарги, податкове повідомлення-рішення №0000132301/0 від 27.02.06р. залишено без змін.

За результатами оскарження позивачу було надіслано податкове повідомлення-рішення №0000132301/1 від 23.03.06р.

Суд  погоджується з  доводами позивача про правомірне віднесення ним до складу валових витрат в сумі 9967,00грн. за отримання інформаційно-консультативних послуг з питань фармацєї та фінансово-господарської діяльності.

Відповідач прийшов до висновку, що позивач у 1 кварталі 2005 року – 3 кварталі 2005 року  включив до валових витрат вартість інформаційно-консультативних послуг  в сумі 9967,00грн. які не  пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Такий висновок відповідача не заснований на законі. Правова позиція відповідача є помилковою  і його доводи не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Валовий дохід – загальна сума доходу платника податку від усіх видів господарської діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п.п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пп.5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що валові витрати це будь-які витрати, що сплачені у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як вбачається з акту перевірки та  підтверджується матеріалами справи позивач 31.12.2004р. уклав договір №1/51 з ДП «Кримський інформаційний центр» ТОВ РК «Крим-Фармацея» на оказання інформаційних послуг організаційного, консультативного та інформаційного характеру з питань фармацевтичної та фінансово-господарської діяльності. За наслідками виконання договору були складені акти виконаних робіт, згідно яким надані платні послуги інформаційно-консультативного характеру, які були придбані позивачем для послідуючого використання у власній господарській діяльності.

Оскільки формування позивачем валових витрат здійснено відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд приходить до висновку про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення в цієї частині по даному епізоду в сумі 2491,75грн. Отже й застування штрафних санкцій в сумі 739,10грн. на дану суму податкового зобов'язання також є незаконним.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача про відсутність заниження податку на прибуток в сумі 407,75грн. та правомірність віднесення ним на амортизаційні відрахування 1631,00грн. за рахунок амортизаційних відрахувань на вартість поліпшення основних фондів.

Згідно акту перевірки встановлено, що  позивач необґрунтовано відніс до складу валових витрат за 9 місяців 2005 року витрати на поліпшення основних фондів в сумі 5528,00грн., які не знаходяться в його власності, а є державною власністю, і не передані йому в оренду, у тому числі за періодами:

1 квартал 2005 року – 539,00грн.;

1 півріччя 2005 року – 1630,00грн.;

9 місяців 2005 року – 3359,0грн.

Згідно пп.5.2.10 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат відносяться суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів в межах, встановлених пп.8.7.1 цього Закону.

Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону платники податку мають право протягом звітного року віднести до складу валових витрат які-небудь витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, які підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів.

На підставі пп.8.1.2 п.8.7 ст.8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на придбаня основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Згідно Інструкції «Про застування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291 та зареєстрований у Мін'юсті України 21.12.1999р. за №893/4186, рахунок 10 «Основні засобі» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілостних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

Документи, що підтверджують право власності на основні засобі, або що ці основні  засобі отримані на умовах фінансового лізингу чи оренди, позивачем не були надані на час перевірки відповідачем.

Позивач стверджує, що ДП ЦРА №51 є правонаступником реорганізованого  державного підприємства «Центральна району аптека №51», в наслідок чого воно отримало в обмін на корпоративні право майно і право користування ним.

Але документи, що підтверджували б передачу права користування майном від державного підприємства «ЦРА №51» позивачем не представлені.

На вимогу суду позивачем були надані акти прийому-передачи прав користування майном від 30.12.2005р. Але судом дані акти не приймаються до уваги, оскільки перевірка дотримання вимог податкового законодавства проводилась за період з 01.01.2005р. по 30.09.2005р.

          При таких обставинах справи, спірні податкові повідомлення-рішення в цієї частині є обґрунтованими  і не підлягають визнанню нечинними.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення.

  Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, яким є відповідач, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові витрати, понесені позивачем,  підлягають стягненню на його користь відповідно до задоволених вимог на підставі ч.3 ст.94 КАС України.

          В судовому засіданні 18 грудня 2006 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 25 грудня 2006 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7-12,70, 71,86,94,98,158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Євпаторійської об'єднанної державної податкової інспекції  від 27.02.2006р. №0000132301/0 і від 23.03.2006р. №0000132301/1 в частині донарахування Дочірньому підприємству «Центральна районна аптека №51» ТОВ  «Республіканська компанія «Крим-Фармація» податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2491,75грн. та штрафних санкцій в сумі 739,10грн.

3.          В інший частині позову відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №51» ТОВ  «Республіканська компанія «Крим-Фармація»( 96400, АР Крим, смт.Чорноморське, пер.Лікарняний, 3, ОКПО 01978274, р/р2600930017192 в ЧВОБ №4560, МФО 384094) 01,45грн. державного мита.

Виконавчий документ видати після набрання постановою законної сили у встановленому ст.258 КАС України порядку.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.