Рішення

від 28.07.2014 по справі 922/2858/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2014 р.Справа № 922/2858/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Прокурор Червонозаводського району м.Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків до Науково-технічного центру «Алькор» - товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків про стягнення коштів у розмірі 15 619, 40 грн. за участю представників:

прокурора: Кріцина Н.Г., посв. від 28.09.2012 р.

представника позивача - Воронова Ю.В., за дов. 08.01.2014 р.

представник відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся з позовом до Науково-технічного центру «Алькор» - товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 15442,22 грн. та пені в сумі 177,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що умови договору оренди № 1670 від 29 червня 2005 року позивачем виконувались повністю, проте відповідач систематично порушував ч. 3 ст. 18 закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.п. 3.5. та 4.4. договору оренди, а саме орендна плата вносилась несвоєчасно та не в повному обсязі, в результаті чого станом на 03 лютого 2014 року загальна сума заборгованості з орендної плати склала 15442.22 грн., окрім суми основного боргу , нараховано пеню 177, 18 грн. на підставі пункту 9.3 договору. Рішенням господарського суду Харківської області від 03 лютого 2014 року даний договір оренди було розірвано. В якості правових підстав позову посилається на приписи Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Ухвалою суду від 14 липня 2014 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 922/2858/14 та призначено її до слухання в судовому засіданні на 28 липня 2014 року. Одночасно розглянуто заяву подану прокурором разом з позовною заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Науково-технічного центру «Алькор» - товариства з обмеженою відповідальністю м. Харкова, в задоволенні якої було відмовлено.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги, просив суд долучити до матеріалів справи завірені належним чином копії довіреності № 7 від 08.01.2014 року, довідку про банківські реквізити, розрахунок заборгованості по орендній платі та пені. Суд долучив до матеріалів справи відповідні документи.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомляв, свою правову позицію з приводу позовних вимог до суду також не надав.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 111-10 ГПК України, відповідно до яких розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду, судом встановлено, що всі учасники судового процесу є належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду даної справи.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.

Так, ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась всім учасникам судового процесу на адреси, визначені в позовній заяві та згідно даних ЄДРПОУ, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Окрім того, про обізнаність учасників судового процесу про розгляд даної справи свідчать також наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.51-53).

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

В судовому засіданні 28 липня 2014 року учасники судового процесу не виявили наміру подати додаткові докази чи пояснення по справі в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а матеріали справи свідчать про достатність наявних в ній доказів для встановлення в повному обсязі фактичних обставин справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29 червня 2005 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивачем у справі) та Науково технічним центром «Алькор» товариство з обмеженою відповідальністю (відповідачем у справі) було укладено договір оренди № 1670.

Згідно п.п. 1.1.,1.2, 3.1 договору, орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач по справі) приймає в строкове платне користування майно: нежитлове приміщення першого поверху двоповерхової будівлі, загальною площею 104,0 кв.м. та одноповерхову будівлю загальною площею 66,7 кв.м., розташоване за адресою проспект Гагаріна, 31, літери «А-2», «Ж-1», що перебуває на балансі КВЖРЕП Червонозаводського району м. Харкова, вартість якого відповідно до висновку складає 199 500 грн. Згідно пункту 10.1 договору та додаткової угоди № 7 до нього, цей договір діє з 29 червня 2005 року по 29 січня 2012 року. Відповідно до пункту 10.5 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на термін і на тих самих умовах.

Відповідно до пункту 1.3. договору оренди № 1670 майно передано в оренду з метою використання для розміщення учбового класу (60,1 кв.м.), офісу (43,9 кв.м.), учбової лабораторії та гаражу (66,7 кв.м.). Під час терміну дії договору цільове призначення даного приміщення неодноразово змінювалось додатковими угодами, що не суперечить умовам договору. Додатковою угодою № 8 майно передано в оренду з метою використання: курси з навчання водіїв автомобілів.

Факт передачі приміщення орендарю (відповідачу) підтверджується актом прийому - передачі орендованого майна від 29 червня 2005 року, який підписано сторонами та скріплено печатками.

Згідно додаткової угоди №9 сторонами пункт 3.2 договору оренди № 1670 від 29 червня 2005 року викладено в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Харкова, затверджена рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання №208/07 і складає з 27.05.2009р. по 31.05.2009р. - 462,52 грн., а за червень 2009 року 2899,07 коп. Ставка орендної плати з 27 травня 2009 року складає 10% у рік». На протязі дії даного договору ставка орендної плати неодноразово змінювалась, втім на розрахунок заборгованості даний факт не впливає.

У відповідності до пункту 3.5 та додаткової угоди № 2 орендна плата перераховується до місцевого бюджету протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Пунктом 4.4 договору зобов'язано орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13 лютого 2014 року по справі № 922/3170/13 розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 29 червня 2005 року № 1670 укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та Науково - технічним центром «Алькор» Товариство з обмеженою відповідальністю.

Як вказує прокурор в позовній заяві - позивач протягом всього терміну дії договору оренди належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов договору, відповідач не сплачував орендну плату на користь позивача своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати за період 01 вересня 2013 року по 03 лютого 2014 року та складає 15442,22 грн..

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору,виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним сином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені прокурором та позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 1670 від 29 червня 2005 року, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 15442,22 грн. за договором оренди № 1670 від 29 червня 2005 року за період з 01 вересня 2013 року по 03 лютого 2014 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення із відповідача 177,18 грн. пені судом визнано позовні вимоги в цій частині такими, що залишаються судом без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Норма ст. 546 ЦК України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.3 договору сторонами передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Виходячи з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму пені, а саме за який період вона нараховувалась. Ухвалою суду від 12 липня 2014 року прокурора та позивача було зобов'язано надати до суду належний розрахунок суми пені, заявленої до стягнення, по кожній сумі окремо та по кожному місяцю із зазначенням періоду нарахування, однак з поданого під час судового засідання розрахунку, з'ясувати дані обставини не вбачається за можливе.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-8/344 від 11.04.2005 року «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок» замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтування і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислено помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Приймаючи до уваги дані обставини, суд вважає, що відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 та пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України позовні вимоги в частині стягнення пені необхідно залишити без розгляду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 175 ГК України, ст.ст. 509, 546, 549, 610-612 ЦК України та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Науково -технічного центру «Алькор» товариства з обмеженою відповідальністю, 61006, м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 31 (код ЄДРПОУ 21208549) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, 16 (р/р 37325007002208 ГУДКСУ в Харківській області, код ЄДРПОУ 14095412, МФО 851011) заборгованість по орендній платі за договором оренди № 1670 від 29 червня 2005 року за період з 01 вересня 2013 року по 03 лютого 2014 року у розмірі15442, 22 грн.

Стягнути з Науково -технічного центру «Алькор» товариства з обмеженою відповідальністю, 61006, м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 31 (код ЄДРПОУ 21208549) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код. ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Решту позову залишити без розгляду.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 01.08.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко