Рішення

від 18.07.2014 по справі 910/9519/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9519/14 18.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Полімекс-Мостосталь Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Київ Промбуд-монтаж» простягнення 11 171,57 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Юсупов Р.Р. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімекс-Мостосталь Україна» (надалі - ТОВ «Полімекс-Мостосталь Україна») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Промбуд-монтаж» (надалі - ТОВ «Київ Промбуд-монтаж») про стягнення 11 171,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.07.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №7 в порушення умов якого відповідач неналежним чином виконав взяте на себе грошове зобов'язання зі сплати орендних та комунальних платежів, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 8 911,95 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 891,20 грн., пені у розмірі 589,90 грн., інфляційні втрати у розмірі 579,28 грн. та 3% річних у розмірі 199,24 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду від 21.05.2014 р., розгляд справи відкладено до 18.07.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 18.07.2014 р. з'явився, на виконання вимог суду надав додаткові докази по справі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання від 18.07.2014 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 18.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь у розгляді справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2012 р. між ТОВ «Полімекс-Мостосталь Україна» (орендодавець) та ТОВ «Київ Промбуд-монтаж» (орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №7 (надалі - "Договір").

Згідно п. 1.1 Договору надає, а орендар приймає у платне строкове користування та володіння приміщення офісу на 2-му поверсі загальною площею 18 (вісімнадцять) квадратних метрів, яке розміщене в адміністративно-побутовому комплексі, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, 132.

Підписанням цього договору, а також акту приймання - передачі, сторони підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди в оренду на умовах цього договору, при цьому орендар ретельно та належним чином оглянув об'єкт оренди, перевірив його стан, комплектність, інші характеристики, підтверджує, що об'єкт оренди повністю відповідає умовам цього договору, потребам орендаря, іншим необхідним вимогам (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1.1 Договору строк користування об'єктом оренди починається з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, та триває 180 (сто вісімдесят) календарних днів, крім випадків, зазначених у п. 3.1.2 цього договору.

Пунктами 3.1.2.1, 3.1.2.2 Договору визначено, що строк користування об'єктом оренди припиняється у дату закінчення строку користування, узгодженого сторонами в даному договорі; раніше дати закінчення строку користування, узгодженого сторонами в даному договорі, у випадку: повної конструктивної загибелі будівлі та/або об'єкту оренди до або після дати приймання об'єкту оренди у володіння та користування; за погодженням між сторонами; в інших випадках, передбачених законодавством або даним договором.

Згідно п. 6.1 Договору орендар протягом строку користування має право на одержання в об'єкті оренди послуг теплопостачання, водопостачання, водовідводу, а також електроенергії.

Орендар одержує в об'єкті оренди послуги з водопостачання, теплопостачання, водовідводу, а також електроенергію на умовах, фактично встановлених для орендодавця відповідними організаціями, що поставляють електроенергію, послуги водопостачання, теплопостачання і водовідводу в об'єкт оренди. При цьому, сторони розуміють, що постачальником таких послуг у будь-якому випадку виступають відповідні підприємства комунального господарства (енергопостачальна компанія, підприємства водоканалу тощо) (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 6.7 Договору фактичний обсяг і вартість спожитої електроенергії визначається орендодавцем відповідно до показань лічильників, які орендар встановлює за власний рахунок. Фактичний обсяг і вартість спожитих послуг з водовідводу та водопостачання, теплоенергії визначається розрахунковим шляхом з урахуванням положень пункту 6.2 цього договору.

Згідно з п. 8.1 Договору орендна плата нараховується орендодавцем та сплачується орендарем з дати приймання орендарем об'єкту оренди в користування і по дату повернення орендарем об'єкту оренди з користування на підставі відповідних актів.

У випадку, якщо орендар з будь-яких причин не повертає об'єкт оренди орендодавцю після закінчення строку користування, орендна плата нараховується до моменту фактичного повернення об'єкту оренди орендодавцю.

Як вбачається з умов пункту 8.2 Договору орендна ставка на дату підписання даного договору становить 70,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного у даному Договорі, незалежно від факту одержання ним рахунків про сплату. При неотриманні орендарем рахунків, орендна плата розраховується орендарем самостійно у відповідності до п. 8.2 даного Договору та сплачується у термін, передбачений п. 8.6.1.5 Договору.

Розмір компенсації за комунальні послуги та оплати експлуатаційних послуг може бути змінено до закінчення дії Договору у разі зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та цим Договором (п. 8.4 Договору).

У пункті 8.5 Договору сторони передбачили, що орендар компенсує орендодавцю витрати (сплачує вартість) комунальних послуг на підставі виставлених орендодавцем рахунків, згідно отриманих від орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також, у випадку встановлення орендодавцем або орендарем лічильників - на підставі їх показників.

Відповідно до пп. 8.5.1 Договору перерахування компенсації за комунальні послуги за перший та другий місяці здійснюється на підставі виставлених орендодавцем рахунків, не пізніше 5-го числа місяця за попередній та поточний місяці (при цьому плата за комунальні послуги за поточний (другий) місяць розраховується у відповідності із сумою компенсації за комунальні послуги за перший місяць);

Згідно з пп. 8.5.2 Договору плата за комунальні послуги за третій та кожен наступний місяць сплачується орендарем щомісяця, попередньою оплатою, не пізніше 10-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю. Орендодавець до 10-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, виставляє орендареві рахунок на оплату комунальних послуг, які розраховані у відповідності із сумою компенсації за комунальні послуги за місяць, що передує місяцю, за який виставляється рахунок. У разі надходження зайво сплачених грошових коштів, вони будуть зараховані на наступні періоди, у разі сплати грошових коштів за комунальні послуги в меншому розмірі ніж було фактично спожито, орендар зобов'язується в 5-денний (п'ятиденний) термін з дня отримання письмової вимоги та/або додаткового розрахунку від орендодавця сплатити таку різницю на поточний рахунок останнього.

Підпунктом 8.5.3 Договору передбачено, що підтвердженням отримання рахунку про сплату комунальних послуг є підпис про таке отримання представника орендаря в відповідному журналі отримання/відправлення кореспонденції (в тому числі рахунків), який знаходиться у відповідального представника орендодавця. У разі відправлення рахунків поштою, фактом отримання рахунку про сплату комунальних послуг є повідомлення про вручення поштового відправлення або відбиток штампу установи зв'язку на конверті з описом вкладених предметів.

У підпункті 8.6.1.1 Договору сторони передбачили, що орендар повинен перерахувати орендодавцю протягом 5 (п'яти) календарних днів від дня підписання даного Договору авансом перший платіж у розмірі 2 520,00 грн.

Відповідно до підпункту 8.6.1.5 Договору починаючи з другого місяця користування об'єктом оренди заданим Договором орендна плата за кожний місяць перераховується орендарем орендодавцю авансовим платежем не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, за який здійснюється оплата.

Згідно з пунктом 8.7 Договору всі інші платежі згідно цього Договору здійснюється орендарем щомісячно, протягом трьох робочих днів з дати отримання рахунку орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивачем були надані відповідачу послуги з оренди приміщення, що підтверджується наступними актами надання послуг, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками: № 48 від 31.08.2012 р. на суму 1 461,75 грн., № 52 від 30.09.2012 р. на суму 1 461,75 грн., № 72 від 31.10. 2012 р. на суму 1 448,43 грн., № 84 від 30.11.2012 р. на суму 1 558,23 грн., № 93 від 31.12.2012 р. на суму 1 456,53 грн., № 9 від 31.01.2013р. на суму 1 465,66 грн., № 19 від 28.02.2013 р. на суму 1 497,39 грн., № 31 від 31.03.2013 р. на суму 1 476,38 грн., № 42 від 30.04.2013 р. на с уму 1 345,46 грн., № 54 від 31.05.2013 р. на с уму 1 204,19 грн., № 64 від 30.06.2013р. на с уму 1 255,21 грн., № 73 від 31.07.2013 р. на суму 1 262,72 грн. Копії зазначених актів надання послуг містяться у матеріалах справи. Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період 01.08.2012-19.06.2014 на суму 8 911,95 грн., копія якого наявна у матеріалах справи.

Проте, відповідачем оплата була здійснена частково та з порушенням строків оплати, які передбачені Договором.

Умовами розділів 10, 11 Договору сторони узгодили порядок дострокового припинення Договору в односторонньому порядку у випадку порушення однією із сторін своїх зобов'язань за Договором.

Враховуючи вищенаведене, у зв'язку з порушенням відповідачем строків платежів, передбачених Договором, позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 80а/13 від 08.07.2013 р. про припинення дії Договору в односторонньому порядку з 01.08.2013 р., який був вручений уповноваженій особі орендаря під підпис.

Проте, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, а тому з 01.08.2013 р. Договір №7 від 19.07.2012 р. припинив свою дію у зв'язку із його розірванням.

Позивач вказує, що станом на дату його звернення до суду заборгованість відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів становить 8 911,95 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів.

Договір №7 від 19.07.2012 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актами надання послуг, актом звірки взаєморозрахунків) підтверджується факт передачі майна в оренду, користування ним відповідачем та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості у розмірі 8 911,95 грн., яка утворилась у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання зі сплати орендних та комунальних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п.п. 8.5.1, 8.5.2 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних та комунальних платежів у розмірі 8 911,95 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Київ Промбуд-монтаж" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога ТОВ "Полімекс-Мостосталь Україна" про стягнення з ТОВ "Київ Промбуд-монтаж" заборгованості у розмірі 8 911,95 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 891,20 грн., пеню в розмірі 589,90 грн., 3% річних у розмірі 199,24 грн. та інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 579,28 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.1 Договору визначено, що у випадку прострочення орендарем строків будь-яких платежів, передбачених цим Договором, на користь орендодавця орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення пені нарахованої в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі 589,90 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 891,20 грн. суд відзначає наступне.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічне застосування наведених норм міститься в постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 р. у справі №20/246-08, що згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим при розгляді інших справ.

Відповідно до пункту 10.2 Договору у випадку прострочення орендарем строків оплати будь-яких платежів за даним Договором понад 3 (три) і більше календарних днів, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків оплати платежів за Договором більше ніж на 3 (три) дні, то стягнення з відповідача штрафу у розмірі 891,20 грн. є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 199,24 грн. та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 579,28 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Полімекс-Мостосталь Україна" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімекс-Мостосталь Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Промбуд-Монтаж" (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 2-А; код ЄДРПОУ 34600444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімекс-Мостосталь Україна" (10025, м. Житомир, вул. Корольова, 132; код ЄДРПОУ 34293374) основний борг у розмірі 8 911 (вісім тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 95 коп., штраф у розмірі 891 (вісімсот дев'яносто одна) грн. 20 коп., пеню у розмірі 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 24 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 23.07.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко